Роботу присвячено питанням корекції систематичних похибок надлишкових вимірювань фізичних величин при ступеневій функції перетворення датчика і невідомому значенні показника ступеня цієї функції. До основи запропонованого рішення задачі покладено функціонально-алгоритмічний метод лінеаризації градуювальних характеристик. На прикладі роботи цифрового вимірювального приладу показано суть запропонованого методу вимірювання та корекції похибок. Надано відповідні алгоритми лінеаризації, рівняння надлишкових вимірювань, рівняння похибок та рівняння зв'язку між числовими значеннями.

Представлено алгоритми міряння фізичних величин при апріорі відомих розподілів стохастичної міри.

Выявлены причины высоких уровней относительных погрешностей при измерении показателей качества электроэнергии, рассмотрены структурные методы снижения влияния больших неинформативных параметров на точность определения малых информативных параметров и различные схемы, позволяющие осуществить дифференциальный метод измерений.

Індекс рубрикатора НБУВ: З221.1/9

Рубрики:

Вимірювання окремих електричних величин і окремих параметрів електричних кіл

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто підходи до тлумачення методу вихорових струмів. Зроблено огляд, аналіз та обгрунтування електричних моделей неферомагнітних і феромагнітних об'єктів. Запропоновано нову модель для феромагнітних об'єктів.

Запропоновано та проаналізовано спосіб знаходження оптимального значення коефіцієнта нахилу лінійної регресії у випадках, коли результати вимірювань вхідної та вихідної величин характеризуються непевностями. Знайдено вираз для розрахунку оптимального коефіцієнта нахилу, значення якого є функцією характеристик результатів вимірювань та апріорі заданих їх стандартних непевностей. Показано, що всі відомі інші регресії (звичайна пряма та обернена, ортогональна та середньогеометрична) є частковими випадками регресії, що досліджено.

Розглянуто методику визначення абсолютних і відносних похибок спільних вимірювань багатьох параметрів виробів, за якою розраховані похибки вимірювання магнітної проникності та питомої електропровідності циліндричних виробів, що зондуються змінним електромагнітним полем в електромагнітному перетворювачі (ЕМП). Розраховано похибки визначення активного опору та індуктивності параметричного ЕМП.

Надано обгрунтування щодо застосування класу експоненціальних випробувальних сигналів (ВС) з метою одержання уніфікованого відгуку, форма якого є зручною для аналізу та контролю. Наведено оцінки похибки визначення параметрів електричних кіл за умов використання ВС, сформованих на базі експоненціальних сплайнових моделей. Розроблено прийоми і рекомендації з мінімізації зазначеної похибки.

Наведено результати експериментальних досліджень особливостей використання мікросхем AD5934/5933 як основи побудови цифрових вимірювачів імпедансу. Одержані результати можна використовувати під час розв'язання наукових і технічних задач, які потребують вимірювання імпедансів кондуктометричних, вихорострумових і електроємнісних сенсорів на фіксованій частоті або у діапазоні частот.

Рассмотрена возможность создания лазерных датчиков вибраций, основанных на частотно-фазовом методе измерения расстояния. В таких системах частота выходной величины пропорциональна измеряемому расстоянию. Вибрации исследуемого объекта приводят к фазовой модуляции этой величины. Описана структурная схема частотно-фазового датчика вибраций, особенностью которой является отсутствие опорного канала. В предложенном датчике вибраций, как и в любой частотно-фазовой дальномерной системе, осуществляется оценка частоты ее выходного сигнала при непрерывном ступенчатом изменении частоты модуляции. В рассматриваемом случае имеет место незначительная частотная модуляция сигнала, обусловленная вибрациями контролируемого объекта. При этом соответствующее приращение фазового сдвига из-за вибраций существенно меньше измеряемого фазового сдвига. Представлены выражения для кумулятивного фазового сдвига с учетом вибраций исследуемого объекта и для выходного сигнала системы, а также алгоритм обработки выходного сигнала и двух опорных квадратурных напряжений, позволяющий выделить из выходного сигнала составляющую, пропорциональную параметрам вибраций.

Запропоновано аналітичний спосіб визначення еквівалентної діелектричної проникності неоднорідного сипкого середовища з ущільненою структурою кульових включень.

Исследованы математические модели датчиков линейных перемещений при параллельном и последовательном соединении элементов. Разработан метод получения информации об измеряемой величине по площади отзыва исходного сигнала.

Рассмотрена структурная схема лазерной одноканальной частотно-фазовой дальномерной системы, которая может быть использована для определения линейных перемещений и параметров вибраций. Особенностью устройства является введение в его алгоритм работы режима оптической калибровки, предназначенного для уменьшения влияния фазовых искажений, возникающих в высокочастотных цепях, а также нестабильности характеристик электронных измерительных звеньев. Оценены возникающие при этом дополнительные погрешности измерения и предложены методы их уменьшения. Проведена сравнительная оценка фазовых и частотно-фазовых измерителей перемещений. Отмечено, что разрешающая способность частотно-фазовых систем при некотором увеличении их аппаратурных затрат выше, чем у фазовых систем.

Розглянуто структуру вимірювальних електричних томографічних систем (ЕТС) і методи її перевірки. Розглянуто основні складові метрологічної перевірки і оцінювання складових похибок ЕТС, а також методики метрологічної перевірки вимірювальних ЕТС.

Получено выражение для обобщенной математической модели электроизмерительных приборов переменного тока, в качестве которой принята корреляционная функция между токами (или напряжениями) в измерительных цепях прибора.

Обгрунтовано нові підходи до побудови електровимірювальних приладів широкого застосування. Досліджено можливості розподілу перетворень сигналів у вимірювальних каналах приладів для визначення параметрів комплексних опорів довільного характеру, за якого їх максимальна частина виконується засобами базового апаратно-програмного комплексу, уніфікованого для побудови широкого кола електровимірювальних систем. Наведено структури багатопараметрових і широкодіапазонних вимірювальних кіл з використанням інтегральних компонентів, які забезпечують необхідний набір функціональних перетворень сигналів та врівноваження за будь-якої схеми заміщення об'єкту вимірювання. Розглянуто математичні моделі та алгоритми вимірювального процесу.

Наведено основні результати наукових досліджень, що проводились у відділі електричних і магнітних вимірювань протягом 2012 р. Вони стосуються розробки, вдосконалення та випробувань сенсорів неелектричних величин та їх узгодження з вторинними вимірювальними перетворювачами. Розглянуто біосенсорні вимірювальні канали, елементи діагностичних систем потужних генераторів з ємнісними та оптичними сенсорами, а також гібридні вимірювальні системи з оптоволоконними лініями зв'язку.

Запропоновано підхід щодо виявлення умов квазірівноваги вимірювальних кіл у часовій області та формування критеріїв фіксації моментів їх досягнення, які можна використовувати для вимірювання параметрів динамічних дво- і багатополюсних об'єктів.