Проаналізовано динамічні характеристики та властивості електрообігрівного пристрою системи мікроклімату виробничих приміщень АПК, а також вплив несинусоїдальності струмів навантаження на режими сільських електромереж. Розглянуто методи покращання енергетичних показників малогабаритних комбікормових установок. Визначено параметри пересувних ультрафіолетових опромінювальних установок та їх конструктивні особливості, параметри вітроелектричних установок, які використовуються для обігріву підлоги у тваринницьких приміщеннях. Описано біотехнологічні методи підвищення ефективності тваринництва в період реструктуризації, теоретичні засадиоснови нормування опромінення біологічних об'єктів сільськогосподарського призначення, математичну модель теплонасосної системи теплопостачання споруд закритого грунту. Розглянуто вплив гідродинаміки на ефективність теплообміну в роторному плівковому апараті.

Проанализированы динамические характеристики и свойства электрообогревательного прибора системы микроклимата производственных помещений АПК, влияние несинусоидальности тока нагрузки на режимы сельских электросетей. Рассмотрены методы улучшения энергетических показателей малогабаритных комбикормовых установок. Определены параметры передвижных ультрафиолетовых излучающих установок и их конструктивные особенности, параметры ветроэлектрических установок, которые используются для обогрева пола в животноводческих помещениях. Описаны биотехнологические методы повышения эффективности животноводства в период реструктуризации, теоретические основы нормирования излучения биологических объектов сельскохозяйственного назначения, математическая модель теплонасосной системы теплоснабжения сооружений закрытой почвы. Раскрыто влияние гидродинамики на эффективность теплообмена в роторном пленочном аппарате.

Індекс рубрикатора НБУВ: З191 в641.8

Рубрики:

Енергетичне господарство і енергопостачання промислових підприємств

Шифр НБУВ: РА382165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано спосіб опису ефективності енерговикористання на підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства як складної енерготехнологічної системи, особливістю якого є врахування кількісних показників та якісних характеристик, що мають вербальні оцінки, які відображають енергетичну ефективність вихідного стану та технологічну ефективність функціонування системи комунального водопостачання й її структурних елементів, сукупність яких сформована з урахуванням ієрархічного рівня об'єкту дослідження й є основою для енергетичного моніторингу процесу водопостачання та режиму електроспоживання об'єктів водогосподарства. Розроблено новий метод оцінювання рівня енергоефективності об'єктів водопостачання, який передбачає процедуру їх ранжування на основі таксономічного показника енергоефективності, а також якісного оцінювання, яке базується на агрегуванні вербальних оцінок базових характеристик енергоефективності в оцінювання складових критеріїв вищих рівнів і забезпечує врахування умов функціонування, що дозволяє провести порівняння об'єктів з точки зору енергоефективності та виявити причини нераціональних витрат енергоресурсів і резерви підвищення ефективності енерговикористання. Запропоновано новий метод відбору інформативних показників енергоефективності для побудови прогнозної моделі електроспоживання, що враховує їх латентні зв'язки, який базується на стратифікації показників за характером їх впливу на досліджуваний процес з агрегуванням вербальних оцінок за відбірковими характеристиками, які, крім ступеня впливу показника на електроспоживання, враховують можливість його вимірювання і характер змінності. Вдосконалено метод поточного контролю ефективності електроспоживання на об'єктах системи комунального водопостачання як складової енергетичного моніторингу, який базується на використанні визначених за допомогою контрольних карт Шухарта діапазонів енергоефективності та, на відміну від нормативного підходу, дозволяє якісно охарактеризувати ефективність режиму електроспоживання та забезпечує порівняльну характеристику об'єктів водопостачання, об'єднаних одним ієрархічним рівнем, відносно кращого з них.

Разработана система подготовки и реализации мероприятий, необходимых для совершенствования и развития проектной деятельности производственного процесса внедрения мероприятий по энергосбережению на предприятиях строительного комплекса.

Для оценки эффективности энергосберегающих мероприятий в системах электроснабжения предложено использовать показатель дохода от экономии активной и снижения платежей за перетоки реактивной электроэнергии с учетом изменения эксплуатационных издержек. Минимальную эффективность таких мероприятий предложено оценивать сравнением себестоимости экономии единицы электроэнергии со средним прогнозируемым тарифом на нее из энергосистемы. Обосновано отражение экономического эффекта от снижения платежей за перетоки реактивной энергии в виде эквивалента объема электроэнергии, приобретенной на сэкономленные средства. Показана целесообразность выбора энергосберегающих мероприятий в программу энергосбережения по показателю эффективности не отдельных мероприятий, а программы в целом.

Приведена графовая модель системы энергосберегающих мероприятий для хозяйства электрификации и электроснабжения железнодорожного транспорта. Отмечено, что выбор энергосберегающих мероприятий необходимо производить по нескольким критериям в соответствии с иерархией целей. С помощью приведенного графа можно определять эффективность мероприятий в соответствии с иерархией целей.

Для спрощення прийняття керуючих рішень на промислових підприємствах запропоновано використовувати морфологічний критерій, який надає можливість виокремити необхідну модель за точністю її опису вхідних даних, а також наглядно представити результати розрахунків. З метою підвищення ефективності вибору оптимальної математичної моделі опису обсягів енергоспоживання запропоновано використовувати багатокритеріальні моделі з оцінюванням їх результатів за мінімізацією.

Проведено загальний аналіз стану енергетики України, а також порівняльний аналіз методів оцінки нерівномірності електроспоживання класичного та сучасного підходів. Виявлено ряд недоліків у критерії рівномірності графіку електричного навантаження вище наведених підходів. Зроблено відповідні висновки.

Розглянуто систему електроспоживання промислового об'єкта з метою прогнозування її стану для оцінки попиту на електричну енергію. Проведено оцінку стану систем електроспоживання об'єкта промисловості з урахуванням технологічного процесу та фактичного навантаження устаткування. Запропоновано модель короткострокового прогнозування споживання електроенергії на основі нечітких нейронних мереж. Проаналізовано точність виконаного прогнозу. Показано, що моделі короткострокового прогнозування навантаження на базі нечітких нейронних мереж мають високу ефективність в силу їх універсальності й адаптивності до змін вхідної інформації.

Рассмотрены условия сопоставимости энергосберегающих мероприятий, а также особенности оценки экономической эффективности энергосберегающих проектов. Для уменьшения погрешности расчетов денежных потоков при реализации таких проектов предложено уменьшить временной шаг до одного месяца или квартала. При этом необходимо рассчитывать ставку дисконта для выбранного временного шага, которая должна соответствовать заданной эффективности капитала во временном разрезе один год.

Показано як удосконалити інформаційно-керуючу систему сучасних енергетичних господарств за рахунок інтелектуалізації процесу прийняття рішення на основі отриманого об'єму інформації. Даний процес інтелектуалізації пропонується проводити на основі введення мультиагентних технологій, що дозволить менеджменту енергетичного господарства ефективно використовувати різні сукупності заходів у рамках загальної множини нормативно-правових документів для підвищення рівня безпеки праці. За рахунок цього підвищено ефективність функціонування інформаційно-керуючої системи управління охороною праці підприємств, що дозволяє визначити оптимальну сукупність заходів з охорони праці.

Представлено методику щодо обгрунтування процесу побудови математичної моделі процесу енергопостачання споживачів АПК від місцевих джерел за детермінованої вихідної інформації.

Проведено аналіз передумов оптимізації використання електроенаргії на малих і середніх підприємствах, висунуто ряд рекомендацій та сформульовано завдання подальших досліджень.

Розглянуто питання застосування штучних нейронних мереж для прогнозування електроспоживання в виробничих системах з урахуванням архівних даних для сукупності показників енергоефективності.

Окреслено напрями зниження енергоємності виробництва продукції тваринництва, зокрема визначено, що основним шляхом зменшення енергоємності виробництва продукції тваринництва є мінімізація сукупних витрат енергії на основі використання прогресивних технологій. Приведено структуру повної енергоємності утримання корів в традиційних і комплексно-механізованих фермах, на її основі доведено, що вдосконалення традиційної технології виробництва молока шляхом використання резервів енергозбереження надає можливість зменшити її питому енергоємність і це дозволяє підвищити біоенергетичний коефіцієнт молока. Надано структуру питомих витрат енергії на виробництво молока, яка показує, що у сукупному енергетичному балансі виробництва молока непрямі витрати енергії в сім разів вище, ніж прямі. Визначено енергетичну ефективність трансформації кормів в продукцію, яка визначається співвідношенням енергії кінцевого продукту і повної енергоємності виробництва кормів в молочному скотарстві і свинарстві. У сукупній енергоємності виробництва молока на питому вагу кормів припадає більше половини всіх витрат - це є одним з напрямів, які забезпечують зниження енергоємності виробництва продукції тваринництва і, як одна зі складових, за рахунок скорочення енергії, що використовується для приготування кормів. Відзначено, що серйозного заощадження палива можна досягти завдяки поєднанню пров'ялювання та застосування у процесі сушіння відпрацьованого тепла сушильного агенту, бо майже три чверті теплової енергії викидається з теплоносієм. Замкнений цикл проходження повітря з теплоносієм для попереднього сушіння зеленої маси значно зменшує енерговитрати. Приведено структуру витрат сукупної енергії на приготування кормів із однієї тисячі тон зеленої маси та структуру енерговитрат на заготівлю розсипного сіна. Надано рекомендації по зниженню енергоємності виробництва продукції тваринництва за рахунок скорочення енергії, що використовується для приготування кормів.

Наведено особливості впровадження концепції Smart Grid для умов підприємств гірничо-видобувної галузі. Доведено, базуючись на оцінці та враховуючи особливості вітчизняних гірничо-видобувних підприємств, актуальність впровадження концепції Smart Grid, за умов аналізованих видів підприємств. Запропоновано авторське бачення структури схеми інтелектуальної системи електропостачання-електроспоживання підприємств гірничо-видобувної галузі на основі концепції Smart Grid з використанням відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано моделі керування споживанням і генерацією, що побудовані на основі активного споживання електричної енергії в розрізі Smart Grid. Проаналізовано особливості визначення та запропоновано метод визначення рівня електроенергоефективності в умовах підприємств гірничо-видобувної галузі, при впровадженні складових концепції інтелектуальної енергетики Smart Grid. При цьому пропонується впровадження факторів та їх коефіцієнтів.

Наведено системний аналіз процесу керування електроспоживанням промислового підприємства з урахуванням впливу системи електропостачання. В результаті аналізу визначено основні етапи процесу керування: базові функції керування, умови забезпечення функцій керування; базові інформаційні потоки, які забезпечують керування електроспоживанням. Для реалізації функцій керування в складі інтелектуальної системи передбачено такі функціональні блоки: визначення та перевірки на достовірність вимірювальної інформації; прогнозування електроспоживання; нормування та планування витрат споживання електричної енергії підприємством і окремими підрозділами на основі прогнозних значень електроспоживання; порівняння фактичних і планових витрат електричної енергії; формування управлінських рішень щодо керування електроспоживанням. Для прогнозування електроспоживання виробничими підрозділами і нормування електроспоживання використовуються нейромережеві технології. Як модель прогнозування споживання електричного навантаження обрано нечітку математичну модель на основі алгоритму Такагі Сугено, параметри якої налаштовуються за допомогою адаптивної нейронечіткої мережі. Для прогнозування використовуються такі вхідні дані: плани виробництва по об'єктах виробництва, значення питомого енергоспоживання, середньодобова температура зовнішнього середовища. Вихідні дані: електроспоживання і питомі норми енергоспоживання об'єктів нормування. Встановлено, що для забезпечення врахування взаємного зв'язку технологічного процесу і процесу електроспоживання для керування електроспоживанням промислових підприємств необхідно використовувати підсистему підтримки та прийняття рішень. Сформульовано вимоги до організаційно-технічного забезпечення управління електроспоживанням промислових підприємств.

Досліджено питання стосовно оцінки моделей прогнозування електричної енергії на промислових об'єктах енергетичного ринку України. У процесі дослідження використано модель експоненціального згладжування першого порядку, модель Хольта, модель Вінтера, модель Бокса - Дженкінса та метод Singular spectrum analysis (SSA). Застосовані методи прості для прогнозування електричної енергії та надають змогу дослідити поведінку похибки прогнозування залежно від способу оцінки прогнозних моделей. Використання сучасних способів збору інформації дозволятиме приймати правильні рішення в реальному часі. Дана робота може суттєво вплинути на правильність вибору як параметрів моделей, так і методу прогнозування електричної енергії. Дослідження надасть змогу з меншою похибкою проводити прогнозування електричної енергії на об'єктах енергетичного ринку України, знаючи статистику похибок методів прогнозування.

Проведено технико-экономическое обоснование внедрения системы мониторинга надежности электроснабжения и качества электроэнергии на примере молочной фермы на 150 голов.

Розглянуто питання енергетичного балансу промислового підприємства. На основі вітчизняних статистичних та аналітичних закордонних даних розглянуто алгоритм енергетичного обстеження підприємство. Приділено увагу розробці енергобалансу за допомогою автоматизованої програми.