Описаны конструктивные особенности комплекта оборудования для коррозионно-механических и электрохимических исследований материалов в высокотемпературной водной среде. Показано, что в отличие от известных, автоклавное оборудование позволяет производить зачистку рабочего электрода в среде при температуре под давлением и исследовать кинетику электрохимических процессов на свежеобновленной поверхности. Значительное внимание уделено особенностям методического подхода к выбору типа конструкции и проведению электрохимических экспериментов.

Проаналізовано позитивний вплив електроіскрового гідроудару на експлуатаційні характеристиками епоксикомпозитів, наповнених полідисперсними наповнювачами різної магнітної природи. Доведено, що використання електроіскрової обробки епоксидної смоли з подальшим введенням пластифікатора, твердника та біодисперсного наповнювача з оптимальним вмістом забезпечує підвищення фізико-механічних і теплофізичних властивостей композитів на 10 - 20 %, адгезійних - на 20 - 38 %. Досліджено кінетику зростання внутрішніх напружень на різних етапах формування композитів на основі спеціально розробленої методики. Описано технологію формування епоксикомпозитних матеріалів та покриттів, а також технологію модифікації електроіскровим легуванням основи з подальшою обробкою електроіскровим гідроударом інгредієнтів епоксидної матриці.

Приведен опыт применения лакокрасочных материалов на основе модифицированных полиуретановых, эпоксидных и эпоксиуретановых соединений для устройства антикоррозионной защиты оборудования от разрушающего воздействия технологических агрессивных сред.

Исследован механизм взаимодействия при контактном трении поверхностей барового резца с асфальтобетоном. Разработан комплексный системный алгоритм эмпирического расчета сил трения и работы рабочего органа бары. Предложена методика анализа влияния величины силы трения и энергии в зависимости от удельного линейного износа резцов.

Розглянуті методичні питання обгрунтування раціонального вибору мір захисту від корозії основних виробничих фондів промислових підприємств. Виявлено необхідність оцінки показників надійності за граничними станами з урахуванням вимог корозійної стійкості, довговічності та ремонтопридатності. Застосування критерію корозійної небезпеки забезпечує можливість економічного обгрунтування вимог до вибору розрахункових характеристик первинного та вторинного захисту.