Рассмотрены методы формирования речевых сообщений, дана их сравнительная характеристика. Обоснована целесообразность выбора ПЭВМ в качестве средства формирования, воспроизведения, хранения и документирования речевых сообщений. В качестве примера рассмотрена система автоматического вещания информации по аэродрому. Приведены алгоритм работы и описание программного блока оценки качества сигнала в вещательной сети.

Рассмотрены вопросы использования первичных преобразователей в системах обеспечения безопасности технологических процессов. Проанализированы требования к преобразователям, возможности их реализации, предложен подход, основанный на применении волоконно-оптических датчиков, оптопар, сканирующих структур.

Рассмотрена структура почтового обмена на предприятии, список существующих проблем и пути их избежания.

Рассмотрены вопросы решения задач оперативного контроля и управления, расчета текущих мощностей производственных подразделений в составе организации информационного обеспечения автоматизированных систем оперативно-диспетчерского управления. Определено, что под резервом в данном случае понимается такое состояние оборудования, при котором оно не включено в технологический процесс, но в любой момент может быть в него включено и выведено на требуемую производительность. Если необходимо определенное время, чтобы вывести агрегат на рабочий режим, то время вывода относится ко времени нахождения агрегата на ремонте. Описанный способ расчета текущей мощности можно использовать для определения прогнозируемой мощности в требуемом интервале времени.

Вперше розроблено метод визначення наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що базується на врахуванні реальних умов, в яких розвиваються події, а також на математичних моделях процесів, які задовольняють вимогам до швидкості одержання розрахункових даних загроз з урахуванням консервативного підходу. Удосконалено модель стану небезпечного середовища техногенного об'єкта, в якій враховується динаміка та масштаб виникнення та розвитку аварій, що забезпечує визначення можливих наслідків руйнівного впливу. Покращено модель руйнування споруд та впливу на людей, яка дозволяє визначити масштаби негативних наслідків вибухів та небезпечний простір. Розвинено метод підтримки прийняття рішень за умов аварії, який базується на аналізі загроз, що виникають за техногенних катастроф.

Сучасні тенденції у промисловій комунікації орієнтовані на впровадження нових комунікаційних протоколів, бездротовій передачі даних за знижених витрат. Комунікаційна частина будь-якої системи автоматики має вирішальне значення і надійність цих систем дуже важлива. Під час проектування систем автоматики і вирішення завдань підключення різних пристроїв розробникам доводиться вирішувати різні аспекти, такі як адресація, швидкість передачі даних, безпеку даних і т. ін. Сучасні протоколи зв'язку на основі Ethernet і технології передачі даних забезпечують значне зниження витрат і скорочення робочих місць. Для підготовки даної роботи було проаналізовано різні загальнодоступні таблиці даних і експериментальні рішення, а також висновки попередніх експериментів авторів було використано для формування уявлення про тему дослідження. Оскільки існує безліч різних комунікаційних рішень, дротових і бездротових, і кожен виробник промислових пристроїв забезпечує своє власне краще рішення для зв'язку. Дана робота є недостатньою для їх повного опису. Проаналізовано різні технології зв'язку та комунікації для майбутньої реалізації в існуючій експериментальній виробничій системі на факультеті автоматизації, управління і людино-машинних взаємодій. Щоб інтегрувати існуючу модель системи промислового виробництва в концепцію Industry 4.0, необхідно впровадити новітні комунікаційні технології. Використання протоколу зв'язку на основі Ethernet, такого як Profinet з комбінацією IO-Link, забезпечує хорошу основу для розв'язання цієї проблеми. У запропонованій роботі висвітлено можливості розширення інтерфейсу зв'язку для експериментальної системи FMS-500. Нині ця система заснована на програмованих контролерах S7-300 і комунікаційному інтерфейсі PROFIBUS. Планова перебудова системи збирання передбачає обмін програмованими контролерами, розширення комунікаційних протоколів та інтеграцію нових функцій.