На базі теорії електричних властивостей одиничного контакту проведено розрахунок електропровідності пористих матеріалів із дискретних волокон з недосконалими міжчастинковими контактами. Встановлено, що електропровідність може бути значною навіть за невеликого розміру контактів та істотно залежить від відносної довжини волокон.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж362.063 + В371.236 + В345.1

Рубрики:

Фізичні властивості пористих матеріалів

Флюоресценція

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены экспериментальные данные о влиянии различных факторов на теплофизические свойства пористых материалов. Предложена методика и математическая модель, позволяющая прогнозировать изменение теплофизических свойств в процессе термообработки.

Розвинуто теорію масопереносу за ізотермічних умов (у наближенні Генрі) для систем з істотним скінченним значенням швидкості масообміну на поверхні мікропористої зони та виявлено вплив величини цієї швидкості на межі застосованості межових випадків, які описують певну обмежену стадію масопереносу. На підставі аналізу рівнянь масопереносу уперше встановлено межі застосованості цих випадків для нелінійних ізотерм ленгмюрівського типу. Розвинуто теорію тепломасопереносу в широкому інтервалі температур з урахуванням температурних залежностей коефіцієнтів Генрі та дифузії речовини в обох підсистемах, а також зважаючи на тепловий внесок адсорбції та впливу бар'єрного опору (скінченного значення швидкості масообміну на поверхні зони). На базі цієї теорії проаналізовано межові випадки масопереносу в гранулі та виявлено межі їх застосовності. Установлено співвідношення, на підставі яких є можливим виявлення обмежувальної стадії тепломасопереносо-обмінного процесу. Уперше поставлено та частково розв'язано проблему масопереносу (кінетики адсорбції) у локально-нерівноважному наближенні.

Освещены общие понятия о вихревых потоках и тепломассообменных процессах в них, а именно: представлены результаты анализа существующих моделей вихревого течения в промышленных тепломассообменных аппаратах, рассмотрены изменения гидродинамики потока при подводе тепловой энергии, особенности тепломассообменных процессов в вихревом потоке с влажными дисперсными частицами. Приведены теплофизические характеристики пористых материалов - теплофизические свойства пористого теплоизоляционного материала и тепломассообменные зависимости сушки частиц в движущемся потоке.

Рассмотрено влияние структурных параметров на теплопроводность пористого материала. Предложены рекомендации для оценки влияния различных факторов на теплопроводность пористого материала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж362.063 + В379.24

Рубрики:

Фізичні властивості пористих матеріалів

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз зразків пористого кремнію двох типів, одержаних за різних умов анодного травлення на одній підкладці. Одержано спектри фотолюмінесценції для різних типів пористого кремнію. Вивчено елементний склад поверхні. Досліджено структуру одержаного пористого кремнію, товщина якого варіює від 56 нм до 268 нм.

Изучена возможность существования ударных волн при динамическом деформировании пластичных пористых материалов. Анализ проведен на основе методов механики пластичности пористого континуума. Рассмотрены схемы деформирования, характерные как для условий использования ударостойких материалов, так и для процессов динамического уплотнения порошков и пористых тел. Установлено, что, в отличие от пластически деформируемых компактных материалов, для пористых существуют условия нагружения, при которых возможно существование ударных волн. Для схем, при которых объемные изменения преобладают над изменением формы, деформирование всегда сопровождается наличием ударных волн. В то же время для схемы свободной осадки и близких к ней данный феномен наблюдается лишь при условии высокой начальной пористости.

Рассмотрена возможность улучшения теплофизических свойств теплоизоляционного пористого материала на этапе производства путем изменения пористости. Проанализированы существующие зависимости определения эффективного коэффициента теплопроводности в зависимости от размера и расположения пор и проведено их сравнение с полученными ранее экспериментальными данными. Показаны недостатки существующих аналитических зависимостей эффективного коэффициента теплопроводности материала от вида пористости (как для пористого материала, так и для дисперсных систем). Рекомендована наиболее рациональная структура строения пористого теплоизоляционного материала.