Висловлено гіпотезу про існування у фронті детонаційної хвилі перехідного шару, у якому вибухова речовина існує в газоподібному вигляді з періодичним розташуванням атомів. У результаті взаємодії з гіперзвуковими й електромагнітними хвильовими пакетами газ іонізується, а плазма здобуває надпровідні властивості. У релаксаційній зоні відбуваються швидкі реакції активованого комплексу та повільні хімічні реакції продуктів детонації. Сформульовано структуру фронту детонаційної хвилі.

Досліджено процес взаємодії зразків різної геометричної форми та виду матеріалів з повітряною вибуховою хвилею. Для проведення досліджень запропоновано експериментальну маятникову установку. Проведено математичне моделювання руху зразка в повітрі під час взаємодії з повітряною вибуховою хвилею. В результаті одержано математичну модель для визначення зусилля взаємодії залежно від швидкості зразку в повітрі та структурно-механічних властивостей матеріалу (СМВМ). Застосовано модель для визначення зусилля взаємодії зразку з повітрям за допомогою створених експериментальних установок і відповідних їм методик досліджень. Для визначення числових величин СМВМ, що входять до математичної моделі, проведено дослідження та з'ясовано, що найбільш інтенсивно поглинають енергію зразки матеріалів гофрованої форми.

Розглянуто питання створення адекватної математичної моделі процесу деформування корпусу спеціального контейнеру під дією внутрішнього тиску, що утворюється в результаті вибуху у нього в середині саморобного вибухового пристрою (СВП), шляхом порівняння результатів моделювання з результатами експериментальних досліджень. За допомогою розробленої моделі проведено оцінку впливу товщини стінки картонного корпусу моделі СВП на ступінь деформування корпусу контейнера. Результати проведених досліджень будуть корисними для фахівців, що займаються створенням пристроїв вибухозахисту, та експертам-криміналістам для розробки методологічних основ реконструкції вибухових пристроїв та проведення ситуаційних досліджень, які виконуються в межах судової вибухо-технічної експертизи.

Визначено актуальні та перспективні напрямки досліджень руйнувань неоднорідних грунтових масивів під дією вибуху, а також особливостей розповсюдження вибухових хвиль через межі відокремлення середовищ у штучних грунтах. Для досягнення цілей роботи використано методи вивчення та аналізу опублікованих результатів досліджень про поведінку грунтів під час вибуху, підбір методів, що використовувалися під час дослідження вибухів в природних та штучних грунтах. Аналіз наукових публікацій на тему поведінки грунтів під час вибуху показує, що вивченню підлягала поведінка природних грунтів під час вибухів в основному вибухової речовини для промислових гірничовибухових робіт. Вивчення природи поведінки штучних грунтів під час вибухів, прогнозування наслідків та розробка технологій їх ліквідації є важливою задачею підрозділів Держспецтрансслужби, актуальною за сучасних умов існуючих загроз. Запропоновані методи дослідження не є новими, але у відношенні до штучних грунтів вони не застосовувалися. Перелік і обсяги загроз, що існують в сучасності, говорить за те, що необхідно знати до яких наслідків можуть призвести вибухи у відношенні до основ транспортних об'єктів.

Рассмотрено формирование внешней нагрузки от взрыва бризантного взрывчатого вещества в стационарном бассейне, вызванной действием ударных волн и волн разгрузки, а также ее воздействие на дно бассейна. Учтены волны разгрузки от газового пузыря. Уточнены временные характеристики начала действия этих волн.

Розглянуто питання застосування термінів "вибух кисневого балона", "вибух газового балона" з погляду процесів горіння. Розмежовано випадки розривання балонів по причині підвищення тиску в них від нагрівання балонів і газів в них до критичних значень щодо механічної міцності балонів, і вибуху газокисневого горючого середовища в балонах.

Найдено пространственное распределение взрывчатого вещества, при подрыве которого создается вогнутый фронт ударной волны. Это, в свою очередь, позволяет сфокусировать энергию взрыва на заданном расстоянии от места расположения взрывчатого вещества. При массе взрывчатого вещества, равной двум тоннам на расстоянии r = 20 км области взрыва, давление на фронте взрывной волны будет больше 2 атмосфер.

У наші дні для оптимізації процесів видобування корисних копалин, у будівництві та промисловості досить поширеною є практика застосування вибухових процесів. Вона надає змогу значно підвищити швидкість виконання робіт і, водночас, знизити їх вартість. Проте, побічні дії застосування вибухівки можуть бути катастрофічними, оскільки її руйнівна сила здатна повністю зносити навіть досить стійкі споруди та завдавати шкоди навколишньому середовищу, тому є необхідність попереднього точного математичного моделювання вибухового процесу з детальним прорахуванням усіх його наслідків. Однією з моделей, котрі застосовуються для дослідження вибухового процесу, є рідинна, яка базується на моделюванні середовища, у якому відбувається вибух, як нестискуваної фільтраційної рідини. При цьому поле швидкостей, породжене вибухом, як правило, вважається потенціальним. Сформовано математичну модель процесу вибуху, яка базується на рідинній. Вона враховує взаємовплив параметрів деформівного анізотропного пористого середовища та характеристик вибухового процесу. Відповідна крайова задача розв'язується з використанням числового методу квазіконформних відображень, що забезпечує можливість її розв'язання з врахуванням наявності зворотного впливу, існування якого суттєво ускладнює процес розв'язування задачі за іншими, менш "динамічними", методами. Адаптовано алгоритм розв'язування крайових задач, що використовуються під час моделювання аналогічних процесів у гідродинаміці й електродинаміці, зокрема, для дослідження фільтраційних процесів та електротомографії. Розроблено методику ідентифікації зовнішньої межі області впливу вибухового процесу шляхом внесення певних змін до "класичного" алгоритму для розв'язування такого типу крайових задач для двозв'язної області, оскільки останній вимагає апріорного задання внутрішнього та зовнішнього контурів області.