Знайдено адитивну похибку вимірювання осьового магнітного моменту квадрупольної складової магнітного поля технічного об'єкта однокомпонентним чотириточковим магнітометричним пристроєм.

Показано можливість застосування розробленої методики метрологічної атестації для розрахунку і оцінки вимірювання похибок тарованого моменто і моментовимірювача.

Показана возможность применения разработанной методики метрологической аттестации для расчета и оценки измерения погрешностей тарированного момента и моментомера.

The opportunity of application of the developed technique metrology of certification for account and estimation of measurement of errors marked of the torque and torque t of measure is shown.

Рассмотрена возможность многократного повторения измерений и оценена неопределенность измерения ускорения силы тяжести по модуляции частоты высокостабильного генератора при периодическом движении в гравитационном поле.

Одержано друге наближення для кута прецесії та залежності амплітуд і частот коливань від параметрів одночасних поступальних і кутових вібрацій основи.

Проведен анализ погрешности определения магнитного момента с помощью математической обработки магнитных сигнатур вращения технического объекта, зафиксированных контурной измерительной системой.

Визначено вірогідність контролю кутової швидкості та моменту інерції.

Приведена методика, которая позволяет упростить тарирование, увеличить метрологические характеристики и измерять усилия обратного направления.

Рассмотрено устройство для непосредственного измерения крутящего момента на валу, который вращается. В устройстве использован принцип частотной модуляции, который позволил избежать влияния токосъемника на точность измерения.

Рассмотрены основные вопросы проектирования упругих элементов силоизмерительных датчиков для измерения механических величин. Разработана структура и сделаны выводы о рациональной форме упругого элемента на основании анализа его напряженно-деформированного состояния. Предложена методика расчета упругих элементов, позволяющая проектировать конструкции силоизмерительных устройств при изменении нагрузок в широком диапазоне.

Проаналізовано сучасний стан теорії електродинамічного вимірювального перетворення і контролю моменту інерції механічних та електромеханічних систем з обертальною формою руху. Встановлено деякі основні проблемні причини, що стримують її розвиток, окреслено шляхи і закладено необхідне теоретичне підгрунтя для подолання виявлених перешкод.

Наведено експериментальні дані амплітуди крутильних коливань і кутових швидкостей ротора, за допомогою яких здійснюється опосередковане вимірювання моменту інерції. На підставі одержаних експериментальних і довідникових даних оцінено стандартні невизначеності як за типом А, так і за типом В, а також знайдено комбіновану та розширену невизначеності вимірювання моменту інерції ротора за амплітудою крутильних коливань.

Приведены результаты выполненных исследований изменений магнитных параметров при приложении крутящего момента к кольцевому сердечнику из металлического стекла Fe₇₈Si₁₃B₉. Приведены разработанная новая методика и конструкционное решение передачи крутящих моментов к кольцевым сердечникам. Результаты исследований показали, что кольцевые сердечники из металлического стекла изменяют свои магнитные параметры.

Необхідність вимірювання потужності, переданої валом, що обертається, призвела до важливості застосовування пристроїв для вимірювання обертального моменту на валу. При цьому, особливого значення набуває вимірювання потужності на високошвидкісних установках, де у більшості випадків традиційні системи вимірювання або непридатні, або мають недостатню точність. У даний час при дослідженнях турбомашин широко розповсюджені інформаційно-вимірювальні системи. Вони дозволяють отримувати, обробляти, передавати, запам'ятовувати і відображати вимірювальну інформацію. Їх застосування актуальне у зв'язку із пріоритетністю експериментального вивчення і подальшого моделювання характеристик та показників ефективності розширювальних машин. Метою даної роботи є розроблення і створення інформаційно-вимірювальної системи для вимірювання обертального моменту на валу розширювальних машин, що обертається з великою швидкістю, за допомогою безконтактного торсіонного динамометра (тензометричної муфти). Наведені результати розроблення інформаційно-вимірювальної системи, виконаний теоретичний аналіз і результати практичного застосування безконтактного тензометричного динамометра, призначеного для вимірювання обертального моменту на валу розширювальних машин малої потужності за умов стендових випробувань. Додатково розглянуто питання проектування, тарування і застосування спроектованого динамометра.

Сенсори з частотним вихідним сигналом відзначаються з особливо високою точністю, її легко комутувати, а сигнали передавати на великі відстані. Основним елементом таких сенсорів є електромеханічний осцилятор, включений у зворотний зв'язок автогенератора. Струнні металеві осцилятори не забезпечують необхідну точність вимірювань через незадовільну пружність, гістерезис, релаксацією, та часову нестабільність металів. Створення осциляторів з кварцу та кремнію, за досконалості цих матеріалів, є складним через технологічні проблеми з виготовленням елементів цих осциляторів і погодженням температурних коефіцієнтів різних матеріалів, які у цьому випадку використовуються. Запропоновано кварцовий сенсор без осциллятора, виготовлений із кварцових елементів. Частотний вихідний сигнал отримано завдяки використанню оптоелектронних засобів. Оцінено основні метрологічні характеристики.

Вимірювання сили є важливим аспектом при випробуваннях та визначеннях характеристик агрегатів, деталей машин та матеріалів, будівельних матеріалів і конструкцій, якості металургійної продукції, а також під час оцінки відповідності перетворювачів сили та ваги. Мета роботи - вибір оптимальної схеми та методології відтворення, зберігання та передавання розміру одиниці сили в країні, а також забезпечення її простежуванності до міжнародної системи одиниць вимірювань SI. Проаналізовано сучасні методи відтворення, зберігання та передачі розміру одиниці сили, а саме еталонні установки безпосереднього навантаження, гідравлічного підсилювання, важільного підсилювання та системи (групи) декількох перетворювачів сили, які можуть застосовуватися у якості еталонних метрологічними інститутами та калібрувальними лабораторіями. Розглянуто основні принципи роботи зазначених вище еталонних установок відтворення розміру одиниці сили, включаючи складові невизначеності вимірювання та природу їх походження із можливістю подальшого врахування при складанні бюджету невизначеності. Це дозволить в подальшому більш ретельно підійти до створення математичної відтворення розміру одиниці сили та планування експериментальної частини подальшого дослідження. Проаналізовано калібрувальні та вимірювальні можливості провідних світових метрологічних установ, які зберігають різні класи еталонних установок відтворення розміру одиниці сили, а саме діапазони відтворення розміру, невизначеності вимірювання, особливості експлуатації, габаритні розміри тощо. Обгрунтовано доцільність створення державного еталона одиниці сили на підгрунті методу важільного підсилення, завдяки забезпеченню високої точності, компактності у порівнянні із іншими класами установок і легкості обслуговування, що дозволить посісти гідні позиції серед провідних світових метрологічних інституцій.

Державні еталони є основою технічної бази державної метрологічної системи. Створення державного первинного еталону одиниці сили вирішує такі завдання, як забезпечення єдності вимірювань сили, передавання розміру одиниці сили із необхідною точністю, метрологічне забезпечення численного парку робочих еталонів і робочих засобів вимірювальної техніки, що застосовуються в Україні та країнах ближнього зарубіжжя. Одним з основних етапів створення державного еталона є розробка математичної моделі процесу відтворення розміру одиниці фізичної величини, а саме Н - ньютона. Силовідтворюючі установки, що застосовуються калібрувальними лабораторіями як правило, простежуються до національного еталонів через звірення за допомогою прецизійних перетворювачів сили. Калібрування силовимірювальних приладів, як правило, буде проводитися на цих установках відповідно до документованої процедури, наприклад ISO 376, і складові похибки та невизначеності результатів калібрування будуть залежати від калібрувальних та вимірювальних можливостей установок відтворення розміру одиниці сили. Аналогічно, похибка результатів вимірювання при калібрування промислового обладнання, що вимірює силу, буде частково залежати від невизначеності та похибки, що виникає від приладу для вимірювання сили, і похибки будь-якого подальшого вимірювання сили частково залежатимуть від похибки, пов'язаної з відтворенням одиниці сили, у тому числі і національним еталоном. Можна помітити, що похибка та невизначеність остаточного вимірювання сили залежить від усіх попередніх етапів вимірювання, і ця робота має на меті дати рекомендації щодо того, як можна оцінити ці внески. Мета дослідження - аналіз складових похибки багатоважільних силовідтворюючих установок, що входять до складу державного еталона. Проаналізовано метод відтворення, зберігання та передачі розміру одиниці сили, установками важільного підсилювання, які можуть застосовуватися у якості еталонних метрологічними інститутами та калібрувальними лабораторіями. Розглянуто основні принципи роботи зазначених вище еталонних установок та створено атематичну модель відтворення розміру одиниці сили.