Приведена информация о результатах кольцевания и численности летучих мышей в пещерах Горного Крыма во время их зимовки 1982 - 1990 гг. Сообщено об оседлости большого и малого подковоносов, а также подчеркнута необходимость продолжения работ по кольцеванию рукокрылых и мониторинга их популяций.

Наведено загальну характеристику кажанів, поширених на території України та суміжних країн. Розглянуто їх видовий склад, біологічні та морфологічні особливості. Узагальнено дані про охоронні категорії кажанів в Україні, показано відмінності між близькими видами. Проаналізовано особливості просторово-часового розподілу хіроптерофауни. Охарактеризовано печерні угруповання кажанів і наведено методи їх обліку. Розроблено схему планування та організації польових досліджень. Розглянуто різні способи пошуку сховищ і методи лову кажанів. Представлено ключі до визначення їх родів і видів, наведено відомості про поширення, місця перебування, міграційний статус та чисельність.

Приведена общая характеристика летучих мышей, распространенных на территории Украины и соседних стран. Рассмотрен их видовой состав, биологические и морфологические особенности. Обобщены данные об охранных категориях летучих мышей в Украине, показаны отличия между близкими видами. Проанализированы особенности пространственно-временного распределения хироптерофауны. Охарактеризованы пещерные группирования летучих мышей и приведены методы их учета. Разработана схема планирования и организации полевых исследований. Рассмотрены различные способы поиска тайников и методы ловли летучих мышей. Представлены ключи к определению их родов и видов, приведены сведения о распространении, местах пребывания, миграционном статусе и численности.

3 1980-х pp. спостережено інтенсивне проникнення середземноморського нетопиря в приморські райони степової України. Воно може призвести до злиття європейської і азійської частин диз'юнктивного ареалу виду. Центром експансії є Закавказзя, звідки мігруючі тварини розселилися по різних районах Росії та інших країн.

Вперше досліджено пренатальний розвиток легенів та їх дефінітивну будову в представників кажанів: гладконосих летючих мишей (Vespertilionidae) і підковоносих летючих мишей (Rhinolophidae). Встановлено, що в досліджених кажанів, починаючи з 14-ї стадії ембріонального розвитку, закладка легенів, а також їх подальший розвиток до 18-ї стадії включно йдуть однаково. Проте після 18-ї стадії розвиток легенів гладконосих і підковоносих летючих мишей дуже відрізняється в частині структуроутворення досліджених органів. Пояснення виявленому феномену подано у зв'язку з відмінностями в ході ембріогенезу просторового взаєморозміщення органів грудної порожнини, тулуба і голови. Висловлено припущення про можливий опосередкований зв'язок ехолокації кажанів (а саме: способів випромінювання сигналів) з особливостями будови легенів.

Ключ. слова: Myotis blythii, Myotis myotis, череп, нижня щелепа, раціон
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.414.2

Рубрики:

Microchiroptera Летючі миші

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.414.2 Ves*852.119(4УКР3)

Рубрики:

Microchiroptera Летючі миші

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.414.2 Ves*99 + Е60*992.4

Рубрики:

Microchiroptera Летючі миші

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.414.2

Рубрики:

Microchiroptera Летючі миші

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Due to a progressive degradation of natural environment, more and more animal species try to live in the anthropogenic conditions. Some animals are so well adapted to the new conditions that both their populations and areas of occurrence increase. Some bird and bat species that use the building as a place for nesting, breeding and hibernation are good examples of such successful adaptation. In recent years, the old buildings that are full of various cracks and openings attractive to the animals, are intensively renovated and modernized. As a result, birds and bats, although protected by law, lose their habitats and often lives, which in turn threatens a stability of their populations. Therefore, there is a strong drive to protect wildlife species and their habitats in buildings. As a result, standards and practical guidelines have been developed for planning and implementing building renovations, as well as appropriate compensating solutions have been designed for each species. The purpose of this paper is to review basic knowledge and experience in the protection of animals in buildings in towns and cities in Poland.

Проведено порівняльно-гістохімічне дослідження діафрагми кажанів родин Vespertilionidae та Rhinolophidae. Встановлено статистично достовірну відмінність у будові діафрагми вивчених родин кажанів. Вказані відмінності пов'язані, зокрема, з різним ступенем використання антиортостатичного положення кажанами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.414.2 Ves

Рубрики:

Microchiroptera Летючі миші

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Луганська область є маловивченим регіоном щодо фауни рукокрилих. Рід Plecotus був відомий для Луганщини лише за літературними даними та поодинокими відловами. За даними ревізії щодо біогеографії та мінливості роду Plecotus, на сході України очікувався тільки один вид - Plecotus auritus. Мета дослідження - розширити відомості про вуханя звичайного на Луганщині, розглянути поширеність, типові біотопи та проаналізувати морфометричні особливості виду. Підтверджено, що для Луганщини відомий тільки один вид роду Plecotus: за всіма морфологічними ознаками досліджені тварини належать до типових Plecotus auritus. Загалом вибірка становила 35 особин. Впорядковано кадастр відомих знахідок виду, який включає 9 місцезнаходжень. За морфометричними показниками самки на 2,7 % більші від самців. На території області виявлено 2 колонії вуханя звичайного: одна з них у природному, а інша в антропогенному ландшафті. Всі особливості (віко-статева структура, наявність колоній, різні місцезнаходження) свідчать про наявність стабільної місцевої популяції Plecotus auritus на Луганщині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*852.119(4УКР) + Е623.362.414.2*60(4УКР)

Рубрики:

Загальна зоологія

Microchiroptera Летючі миші

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании полевых исследований установлено современное состояние нетопыря средиземноморского для исследуемого региона. Подтверждена экспансия Pipistrellus kuhlii (Kuhl, 1817) на территории центральной части лесостепной зоны Украины. Изложены данные о находках данного вида и его распространении, встречаемости. Описаны биология и летная активность в течение года в условиях исследуемого региона.

Досліджено поширення дендрофільного мігрантного виду кажанів - вечірниці дозірної (Nyctalus noctula) - на Луганщині, у перехідній області між лісостеповою та степовою зонами. Показано, що поширення виду обмежене прирічковими лісами в межах річкової мережі басейну р. Сіверський Донець. Регулярні спостереження протягом 2000 - 2014 років забезпечили першу реєстрацію зимуючих вечірниць у 2007 р. і надалі показали збільшення числа зимуючих груп у дослідженому регіоні. Всі такі знахідки пов'язані з міськими районами з багатоповерховою забудовою, що засвідчує сезонну синурбізацію N. noctula в регіоні. Ці знахідки на сході України є найбільш східними для зимівель виду і свідчать про подальше розширення на північний схід його зимового ареалу. У дослідженому регіоні N. noctula посідає 4 - 5 місця за ряснотою після Eptesicus serotinus, Pipistrellus kuhlii, Pipistrellus pygmaeus та, ймовірно, Vespertilio murinus та Plecotus auritus.

Приведены полные данные по распространению эктопаразитов рукокрылых бореальной Палеарктики (гамазовых клещей родов Spinturnix, Macronyssus и Steatonyssus, кровососущих мух семейства Nycteribiidae, блох семейства Ischnopsyllidae) и их предпочтениям в отношении хозяев. На основании приведенных сведений, а также данных по расселению летучих мышей на территории Евразии, 30 видов эктопаразитов рукокрылых бореальной зоны объединены в 3 фаунистических комплекса (транспалеарктический, европейско-уральский и сибирско-дальневосточный) и 2 группы (европейско-уральские виды, проникающие на восток, и сибирско-дальневосточные, проникающие на запад). Граница между европейско-уральским и сибирско-дальневосточным фаунистическими комплексами предположительно проходит по р. Иртыш. Полученное районирование позволяет по-новому взглянуть на паразитоценозы эктопаразитов рукокрылых таежной зоны Палеарктики.

Двоколірний лилик до недавнього часу розглядався в Білорусі як мігрант. Це грунтувалося на відсутності знахідок у зимовий час, а також на реєстраціях в Австрії та Румунії двох окільцьованих в Білорусі тварин. Дані, одержані в останні роки, надають змогу стверджувати, що вся територія Білорусі входить в межі зимівельного ареалу Vespertilio murinus. Зимуючі тварини відзначені виключно в антропогенних сховищах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.414.2 + Е60*801.56

Рубрики:

Microchiroptera Летючі миші

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для визначення відповідних заходів зі збереження дикої фауни на півночі Тунісу обстежено фауну кажанів регіону Матуста-Бішшук як в місцях ночівлі, так і в районах нагулу. Усього зареєстровано 11 видів. Знайдено тільки 3 місця ночівлі, у тому числі материнську колонію Rhinolophus ferrumequinum, Miniopterus schreibersii та Myotis cappacinii у кинутому залізничному тунелі. Тунель водного каналу став прихистком Rhinolophus mehelyi, JVf. schreibersii і M. punicus. Ехолокаційні сигнали реєструвалися на мості через Бежа-Ваді, над штучним басейном та на полях. Активність кажанів була найвищою на мості наприкінці березня і нульовою в кінці серпня на полях, дезібрано врожай. Pipistrellus kuhlii був найактивнішим видом на трьох ділянках, другим за активністю був Pipistrellus pipistrellus, наступним за яким був Eptesicus isabellinus. Plecotus gaisleri і Myotis punicus виявлено тільки один раз на мості і над басейном відповідно. Це скупчення кажанів є репрезентативним для фауни кажанів північного Тунісу. Обстеження місць ночівлі та нагулу надають переваги для акустичної реєстрації, навіть узимку, коли деякі кажани лишаються активними. Рідкісні локальні підземні місця ночівлі потрібно захищати від руйнування людьми, а якість води у Мажерда-Ваді слід покращити.