Розглянуто загальні питання охорони нічних хижих птахів, встановлено причини скорочення їх чисельності. Охарактеризовано біологічні особливості сов, що найбільш часто заселяють штучні гніздівлі. Розроблено біотехнічні заходи охорони нічних хижих птахів та засоби оптимізації умов їх розмноження шляхом створення штучних гнізд. Запропоновано методику виявлення та проведення обліку нічних хижих птахів та завдання для екологічних досліджень і спостержень за їх поведінкою.

Рассмотрены общие вопросы охраны ночных хищных птиц, установлены причины сокращения их численности. Охарактеризованы биологические особенности сов, наиболее часто заселяющих искусственные гнезда. Разработаны биотехнические средства охраны ночных хищных птиц и методы оптимизации условий их размножения путем создания искусственных гнезд. Предложена методика нахождения и учета ночных хищных птиц, разработаны задания для экологических исследований и наблюдений над ними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.522.2 я431(0) + Е623.353.533Str я431(0)

Рубрики:

Falcones Соколовидні

Шифр НБУВ: ВА717224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено 513 пелеток 5 видів сов з Донецько-Донських і Донецько-Приазовських степів. Визначено 23 види ссавців, яких поділено на 2 групи: жертв, яким сови надають перевагу та супутні види. Проаналізовано особливості спектрів живлення досліджених видів сов.

Ключ. слова: питание, филин, Луганская область, Восточная Украина
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.533*731.6(4Укр-4Луг)

Рубрики:

Strigiformes Совоподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.533Str*731.6

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.533*803.13

Рубрики:

Strigiformes Совоподібні

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.533 Str*731.6 + Е623.362.423

Рубрики:

Strigiformes Совоподібні

Rodentia Гризуни

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що на сьогодні існує велика кількість публікацій щодо вивчення трофічних зв'язків сов, проте детальні дослідження вибірковості живлення проводяться вкрай рідко. Разом із цим, спроби визначити характер вибірковості живлення сов, їх впливу на структуру угруповань видів-жертв, внутрішньопопуляційну структуру окремого виду-жертви, еволюційної ролі сов дотепер не дали задовільних результатів. Результати досліджень різних авторів часто прямо протилежні один одному або просто незалежні: ні не доповнюють, ні не спростовують їх. Хоча практично всі роботи - як експериментальні, так і проведені за польових умов, виявляють залежність складу кормових спектрів сов від особливостей поведінки самих хижаків і, не меншою мірою, від поведінки видів-жертв. Така ситуація пов'язана з тим, що вибірковість живлення сприймається дослідниками як невід'ємна характеристика виду, а тому часто не виправдовує сподівань. Плануючи майбутні дослідження, вибірковість живлення сов необхідно сприймати як явище, факт, незалежно від причин, що його викликали. Це дозволить зосередити увагу на аналізі самих причин, тобто певних обставин, які призводять до нерівномірного вилову жертв із природи хижаком. Дослідження цих обставин, факторів, проведені у контексті проблеми вибірковості живлення сов, доцільно проводити як у конкретних умовах, так і у масштабі цілих природних зон і районів, що надасть змогу глибше вивчити взаємини у системі хижак - жертва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.533 Str

Рубрики:

Strigiformes Совоподібні

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз складу і типу живлення 2 зимівельних груп сови вухатої у різних географічних точках південного сходу України. Показано, що на території регіону досліджень можна виділити два основні типи живлення сов. На Луганщині у кормових спектрах переважають зеленоїдні мікромамалії, а співвідношення основних видів-жертв із року в рік залишається відносно постійним. Для Донеччини домінуючою групою кормів у спектрах живлення сов виявилися насіннєїдні мікромамалії, причому співвідношення видів-жертв зазнає щорічних помітних коливань. Доведено, що перший тип живлення є природним для сови вухатої, а другий зумовлений дією несприятливих факторів зовнішнього середовища, а саме динамікою чисельності основного корму сов - сірої полівки. Виявлено закономірні зміни типу живлення сови вухатої з просуванням із півночі на південь, що відповідають відомим зонам шкідливості полівок.

Наведено основні демографічні показники популяції сірої сови на території нагірної діброви НПП "Гомільшанські ліси". Встановлено чисельність територіальних пар на модельній ділянці, її зміни, основні показники продуктивності гніздування, щорічного приросту популяції. Трофічні зв'язки встановлено за даними аналізу складу пелеток, зібраних впродовж 11 років і окремо по чотирьох сезонах. Визначено забезпеченість дослідженої популяції природними сховищами, сезонного та щорічного характеру їх використання та встановлено вимоги для гніздових та денних сховищ. Окремо наведено рекомендації щодо регіональних особливостей проведення робіт з моніторингу популяції сірої сови. Встановлено, що завдяки високому рівню продуктивності деревних порід та високому біотопічному різноманіттю за умов лісостепових дібров формуються умови для підтримки відносно стабільної чисельності дрібних гризунів. Це в свою чергу створює сприятливі умови для існування осілих хижаків-міофагів, здатних переходити на живлення різними типами дрібних тварин, до яких належить сіра сова. Різноманіття типів деревостанів разом з наявністю різних типів сховищ забезпечує стабільне існування популяції сірої сови за відносно високої чисельності.

Приведены данные, которые были получены в 2011 г. в ходе исследования биологии размножения совообразных птиц. Выяснено биотопическое распределение 3-х видов ночных хищников в урбанизированных участках северо-восточных окраин г. Одесса. В результате проведенных исследований установлены временные параметры репродуктивного цикла ушастой совы (Asio otus), совки (Otus scops) и домового сыча (Athene noctua). Также установлен характер размещения гнезд и успешность гнездования исследуемых видов. Внимание уделено анализу приспособления видов в период размножения в условиях чрезвычайно высокого антропогенного воздействия. Выяснены топические связи гнездящихся совообразных птиц с врановыми птицами, старые гнезда которых используют совы в период размножения. Сделан вывод, что основными лимитирующими факторами увеличения численности сов в окрестностях г. Одесса следует считать нехватку мест гнездования, а также существенную конкуренцию за гнездовые стации с врановыми и соколиными птицами. Предложен ряд мер по привлечению сов на гнездование в рекреационные зоны г. Одесса.

Викладено результати дослідження спектра харчування сови довгохвостої. Раціон сови довгохвостої складають більше двадцяти видів ссавців, 30 видів птахів та низка тварин інших класів. Дослідницькі завдання включали ідентифікацію виду жертв сови в Мордовії, їх кількісні дані та характеристики остеологічного матеріалу з погадок. Виявлено, що ссавці, зокрема гризуни, є основою живлення сови довгохвостої. Дієта сови довгохвостої складається в основному з полівок звичайних (47,7 %). На другому місці знаходиться нориця руда (31,4 %). Частка мишей складає лише 7,3 %. Найчастіше хижак полює на малу лісову мишу. У гранулах масова частка кісткових залишків коливається в діапазоні від 3,4 до 44,8 %. Середня частка кісткових залишків, як правило, досягає 25 %, із вмістом лише одного або двох малих гризунів у погадках; залишки від трьох до шести осіб - до 45 % від маси сухих погадок. Серед усіх кісток ссавців нижні щелепи, кістки стегна та гомілки забезпечують найбільшу інформацію про кількість і склад жертв сови довгохвостої. У погадках брахіальні та безіменні кістки жертв представлені в менших кількостях.

Досліджено популяцію сови бородатої у Поліському природному заповіднику (Олевський та Овруцький р-ни Житомирської області) у 2006 - 2008 та 2013 - 2016 рр. Основні місця гніздування розташовані навколо мезотрофних боліт. Через дефіцит гнізд денних хижих птахів сови частіше гніздяться на штучних платформах. Репродуктивні показники середнього розміру кладки і виводка були подібні до аналогічних показників, одержаних у 1985 - 1996 рр., а показники середньої кількості злетків на активне гніздо та успішність розмноження вірогідно зменшились.

Сич хатній є одним із найпоширеніших видів сов у західній Палеарктиці. Проте наразі відмічено значне скорочення популяції цього виду в Європі. Тому збереження та вивчення цієї сови є важливим питанням у більшості європейських країн. Аналіз трофічних структур на місцевому рівні надає цікаву та цінну інформацію про харчові звички хижака. Дослідження трофічного раціону сов надає змогу проаналізувати їхню потенційну адаптацію до середовища проживання з різними рівнями трансформації навколишнього середовища. Досліджено живлення сича хатнього (Athene noctua) на території Берегівського району Закарпатської області України. Загалом протягом 2002 - 2020 рр. на 15 локалітетах зібрано 1446 пелеток і виявлено 2506 об'єктів живлення, які включають: 18 видів хребетних (16 видів дрібних ссавців із рядів Rodentia, Soricomorpha та Carnivora, а також рептилій родини Lacertidae та птахів ряду Passeriformes) і членистоногих. Встановлено, що хребетні відіграють основну роль у живленні сича (понад 99 % загальної біомаси здобичі на всіх досліджуваних ділянках). Microtus arvalis є найпоширенішою здобиччю у спектрі живлення сови (52,1 % від загальної кількості здобичі та 67,5 % від біомаси виловленої здобичі), а також велика частка мишей роду Apodemus і Sylvaemus. Внесок безхребетних у загальну біомасу здобичі незначний (0,3 %). Влітку в раціоні сича спостерігалася велика кількість безхребетних, а взимку вони були майже повністю відсутні. За даними дослідження, сич хатній - типовий хижак-генераліст на Закарпатті. 28 таксонів, знайдених у пелетках, демонструють широкий спектр харчових об'єктів на відносно невеликій території та високий рівень адаптації до місць проживання з різним рівнем трансформації середовища (агросистеми й антропогенні зони).