Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213 + Е60*804(922.8)

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние температуры воды на выживание ранних возрастных стадий черноморского шпрота и формирование величины его промыслового запаса. Для оценки выживания молоди разных поколений (годовых классов) использовали относительную численность в популяции годовиков. На примере четырех поколений (1998 - 1999; 1999 - 2000; 2000 - 2001 и 2001 - 2002 гг.) установлена тесная связь между относительной численностью годовиков и средней температурой воды в феврале предыдущего года. Коэффициент корреляции равен +0,98. Между величиной промыслового запаса, основу которого составляли двухгодовики, и температурой воды на ранних стадиях их развития достоверной связи не обнаружено, что дает основание рассматривать урожайность поколений в качестве основного фактора формирования промыслового запаса, определяющего величину улова.

Исследованы основные репродуктивные свойства черноморского шпрота в прибрежных водах Крыма в нерестовый сезон 1998 - 1999 гг. Половая зрелость наступала у особей со стандартной длиной тела 5,2 см; общая продолжительность нерестового периода - 5 мес, средняя индивидуальная - 4,5 мес. В течение периода размножения средняя самка выметала 34,5 порций икры при средней порционной плодовитости 814 ооцитов и суммарной абсолютной индивидуальной плодовитости 28 193 ооцита.

На підставі аналізу літературних джерел і результатів власних промислово-біологічних досліджень оцінено сучасний стан популяції чорноморського шпроту у водах України та найближчі перспективи її експлуатації. Виявлено, що за останні роки (після 2000 - 2002 pp.) в різних районах у стані популяції явно простежуються риси її деградації, яка характеризується збільшенням в уловах частки поповнення (цьогорічок і річників), зменшенням середнього промислового розміру й уловів на зусилля за умов зростаючої інтенсифікації промислу. Всі перераховані показники свідчать про класичні ознаки перелову. Наголошено, що за умов даної ситуації необхідно переглянути традиційну точку зору відносно неповного використовування запасу чорноморського шпроту у водах України та заклики щодо подальшого нарощування промислу. Обгрунтовано необхідність прийняття заходів щодо суттєвого обмеження промислу не менш, як на 2 - 3 роки, а також до зміни існуючих правил риболовства. Одночасно необхідно поширити розвиток популяційних досліджень з метою виділення елементарних одиниць запасу як самостійних об'єктів експлуатації та керування.

Ключ. слова: Anchovy, migrations, fat, temperature
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213*801.56

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Engraulis encrasicholus, отолит, внутривидовая дифференциация
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213*69

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213*446

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213*44,2 + П729.51-31

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Каспійсько-чорноморський оселедець

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою екологічного підходу вивчено внутрішньовидову диференціацію та структуру запасу шпроту з різних районів північно-західної частини Чорного моря. Як популяційні характеристики використано такі параметри вікової структури, як загальна кількість поколінь (річних класів), відносна чисельність різних поколінь, середній вік особин у популяції та середні розміри одновікових особин. За трьома показниками (з чотирьох) виявлено достовірні (рівень значимості нижче ніж 0,05) розбіжності між шпротом з західної (о-в Зміїний) і східної (західне та південне узбережжя Криму) областей. Одержані результати дозволили уточнити запропоновану раніше попередню схему внутрішньовидової диференціації та структури запасу чорноморського шпроту, згідно з якою цей вид у північно-західній частині моря неоднорідний і розпадається на кілька популяцій, кожна з яких є самостійною "одиницею запасу". На підставі аналізу біологічного стану шпроту показано, що у кримського узбережжя шпрот знаходиться в депресивному стані, причиною якого є занадто інтенсивна експлуатація.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213(922.8) + П729.56(922.8)

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шпрот

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.82(922) + Е623.334.251.213(922)

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шифр НБУВ: РА331399 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213(4УКР,25ДУН) + П729.5-2(4УКР,25ДУН)

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Оселедцеві

Шифр НБУВ: РА346610 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе изучения изменчивости ряда морфоэкологических (строение и величина индекса отолитов, сезонная динамика численности и миграционное поведение) и биологических (размерно-возрастная и половая структура) показателей хамсы, зимовавшей у юго-западного побережья Крыма (район Севастополя - Балаклавы) в ноябре 2009 - марте 2010 гг., установлена ее внутривидовая неоднородность. В соответствии с общим строением и величиной индекса отолитов выделены две статистически достоверно различающиеся формы. Особенности сезонной динамики численности и миграционного поведения этих форм дают основание предварительно идентифицировать их как представителей черноморской популяции и северо-западной прибрежной. Изучена динамика зимнего промысла хамсы, установлен внутривидовой состав и возрастная структура уловов.

Генетичну структуру популяцій камси (Е. encrasicolus) проаналізовано з застосуванням генетико-біохімічних маркерів. Проаналізовано 1692 зразків камси з різних районів Чорного моря - біля берегів Болгарії, Туреччини, України та Грузії і 399 зразків з Азовського моря, зібраних в період з 1980 по 2006 роки. З застосуванням методів електрофорезу: електрофорезу в крахмальному гелі, вертикального електрофорезу у поліакриламидному гелі, ізоелектричного фокусування на пластинах з поліакриламид амфолиновим гелем. На основі довгострокового моніторингу частот алелей поліморфних локусів (EST-1* and EST-2*) неспецифічних естераз показано, що зимувальна міграція азовської камси може здійснюватися уздовж західного узбережжя Чорного моря. Генетичні дані показали, що біля берегів Синопа (Туреччина) поряд з чорноморською зимувала і азовська камса. Змішані популяції цих риб під час зимівлі виявлено як у берегів України, так і Грузії. Азовську камсу, поряд з чорноморською виявлено біля берегів Болгарії також у другій половині травня і червні. Генетичні маркери дозволяють припустити, що розмноження азовської камси може здійснюватися в північно-західній частині моря.

Общепринятыми методами, включая тонкослойную и газожидкостную хромматографии, определено содержание суммарных липидов (СЛ), резервных липидов (триацилглицеринов, ТАГ), структурных липидов (фосфолипидов, ФЛ) и жирнокислотный (ЖК) состав ФЛ в теле хамсы, выловленной в Азовском море (азовской) и у берегов Турции (черноморской) в октябре - ноябре 2006 - 2011 гг. Содержание CЛ в теле азовской хамсы варьировало в разные годы от 15,10 до 18,63 %, у черноморской - от 12,98 до 15,24 % сырой массы. В отличие от СЛ и ТАГ, содержание ФЛ у азовской и черноморской хамсы достоверно не различалось в исследуемый период, составляя в среднем 1,3 % сырой массы. Вместе с тем, ЖК состав ФЛ у азовской и черноморской хамсы существенно различался. У азовской хамсы содержание мононенасыщенных ЖК в ФЛ главным образом за счет олеиновой (18:1) кислоты, составляло в среднем 26,56 % суммы ЖК, что на 40 - 50 % выше, чем у черноморской. Содержание суммы полиненасыщенных ЖК у азовской хамсы, напротив, было ниже, чем у черноморской - 34,45 и 44,73 %, соответственно. Содержание доминирующей полиненасыщенной докозагексаеновой кислоты (ДГК, 22:6n3) у азовской хамсы составляло 14,42 %, у черноморской - 24,45 % суммы ЖК. Различия в соотношении полиненасыщенных ЖК n3 и n6 семейств (n3/n6) в ФЛ азовской и черноморской хамсы (4,19 и 5,98, соответственно), по-видимому, обусловлено тем, что у этих рыб ранний онтогенез и значительная часть годового цикла взрослых особей проходят в водоемах с разной соленостью. Специфические особенности ЖК состава ФЛ каждого подвида и различия между ними сохранялись на протяжении нескольких лет, что позволяет рассматривать этот показатель как потенциальный индикатор для идентификации рыб на зимовке во время промысла.

Цель работы - изучить климатические предпосылки формирования скоплений и внутривидовую принадлежность хамсы, зимующей у восточного побережья Крыма. Материал собран в промысловые сезоны 2010/2011, 2011/2012 и 2012/2013 гг. с октября по май. Представлена информация о наличии зимовальных скоплений хамсы в Черном море на фоне отклонений от среднемноголетней температуры поверхностного слоя воды в декабре за период с 1950 по 2013 гг. На основе анализа динамики размерного состава, соотношения полов, наполнения желудков и жиронакопления на желудочно-кишечном тракте хамсы из разных районов азово-черноморского бассейна установлено наличие мигрирующей из Азовского моря хамсы в зимовальных скоплениях рыб у восточного побережья Крыма. Проанализировано возможное влияние промысла, кормовых условий и физиологического состояния на изменение разменного ряда рыб в зимовальных скоплениях. Предположено, что зимовальные скопления хамсы у восточного побережья Крыма формируются за счет рыб, мигрирующих из Азовского моря. Показана связь между образованием зимовальных скоплений хамсы у восточного побережья Крыма и метеорологическими условиями.

На основе анализа многолетнего (1999 - 2012 гг.) массива данных изучены меж- и внутригодовые закономерности украинского промысла черноморской хамсы (Engraulis encrasicolus ponticus Aleks), зимующей у юго-западного и южного побережья Крыма, а также размерно-возрастная структура уловов. Приведены абсолютные значения вылова и их межгодовых колебаний. Установлена тенденция последовательного увеличения вылова и отмечено ухудшение "качественного состава" уловов: сокращение числа возрастных классов, снижение средней промысловой длины (массы) и среднего промыслового возраста. Разработаны принципы биологически оптимального режима промысла.

The analysis of catches and the biological structure of the Danubian stock of shad was done basing on the materials from 1946 - 2004. It was found that a decrease in catches took place over the last 50 years, which has fallen by 2,5 times relative to the weight and by 3 times relative to the number of specimens on the background of intensifying fishing. By the end of the 1990s, after the at least 50-year stability, the biological structure changed drastically: the linear sizes and, especially, the mass of fishes increased, the sex ratio shifted towards females. The rate of maturity increased, and therefore the share of 2-year old fish, coming for the reproduction, increased by one order. The similar changes of the biological characteristics of shad, jointly with the abrupt decrease in number, were noted in the late 1960s in the Don populations of the Pontic shad, followed by the irreversible time depression of the earlier most numerous herd of Pontic shad. Such a comparison allows us to suggest that the Danube herd is now very close to the depressive state due to the overfishing in the 1990s and the general decrease in number.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.251.213

Рубрики:

Clupeoidei Оселедцеподібні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ