Приведены данные о размерном составе популяции ноктилюки в Черном море в разные сезоны и на разных глубинах. Это позволило оценить "возрастной состав" популяции и на этой основе судить об активности размножения клеток в разных местообитаниях и в разное время. Показано, что доля клеток мельче 0,5 мм минимальна в полдень, максимальна в 18 - 21 ч. Сделан вывод, что в Черном море ноктилюка делится в темное время суток (ранее это было известно для Северного моря). Обнаружены следующие сезонные изменения размерного состава популяции: наибольшая доля мелких клеток (60 - 84 %) зарегистрирована в марте, причем на всех исследованных глубинах. Наиболее велика доля мелких клеток в марте на глубине 15 - 40 м. Это согласуется с данными о начале весенней вспышки развития ноктилюки. В апреле основной пик обилия мелких клеток перемещается на глубины более 60 м. В августе в поверхностном слое моря доля мелких клеток составляла 45 %, что трудно объяснить, так в этот период популяция ноктилюки размножается плохо.

Ключ. слова: ноктилюка, биология и экология, Черное море
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.112*80(922.8)

Рубрики:

Mastigophora. Джгутиконосці

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены сведения о нахождении на территории г. Житомир 4 видов свободноживущих кинетопластид, а также данные о морфологических особенностях находок и оригинальные рисунки.

В разных типах водоемов Киевского и Житомирского Полесья (прудах, реках, болотах, озерах и мелиоративных каналах) обнаружены 53 вида гетеротрофных жгутиконосцев. Оценено сходство видового состава жгутиконосцев в разных типах водоемов. 12 видов жгутиконосцев оказались эвритопными, тогда как 15 видов приурочены только к одному типу водоемов. 12 видов в условиях Украинского Полесья могут считаться речными, т. к. они не были отмечены в других водоемах.

Висвітлено результати першого спеціального дослідження поширення, таксономічного складу, систематичного положення гетеротрофних джгутикових та особливостей їх аутекології в центральній частині Полісся. Виявлено 55 видів гетеротрофних джгутикових, з яких 34 виявлені вперше у Поліссі, зокрема 32 види - нові для фауни України. Уточнено особливості морфології даних видів, надано оригінальні переописи видів і родів та їх диференційні діагнози. Вивчено аутекологічні особливості прісноводних гетеротрофних джгутикових. Під час дослідження сезонної динаміки зафіксовано два піки чисельності та різних видів, зміну значень кореляції між чисельністю і видами, а також видами гетеротрофних джгутикових та абіотичними факторами в різні сезони, досліджено зміну видів-домінантів. Одержано екологічні спектри видів даної групи, виділено екологічні групи гетеротрофних джгутикових. Доведено, що екологічні спектри окремих видів відрізняються за водоймами різних типів. Подано дані щодо розподілу видів гетеротрофних джгутикових по водоймах різного типу. Встановлено, що видові комплекси даних протистів у водоймах, які розміщені в басейнах річок - похідні від річкового фауністичного комплексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.112*820*805.6 + Е0*836.6:Е623.33 + П873.382.61-1

Рубрики:

Mastigophora. Джгутиконосці

Загальна біологія

Протозойні хвороби риб

Шифр НБУВ: РА364404 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.112*99

Рубрики:

Mastigophora. Джгутиконосці

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены сведения о толерантности видов гетеротрофных жгутиковых центральной части Украинского Полесья к гидрохимическим факторам, таким как рН, содержание растворенных в воде кислорода и органических веществ. Получены экологические спектры для 26 видов флагеллат, иллюстрирующие их отношение к указанным факторам. Показано, что для ряда изученных видов характерно сужение экологических спектров в отдельных типах водоемов, что особенно проявляется в болотах с их специфическим комплексом условий.

Вивчено вплив етанолу на швидкість фотосинтезу, дихання і ріст Euglena gracilis. Швидкість росту культури визначено за концентрацією клітин. Інтенсивність фотосинтезу розраховували за кількістю світлозалежного утворення О2, а інтенсивність дихання і за поглинанням розчинного кисню. Зміни концентрації О2 визначено за допомогою закритого платинового електроду Кларка. Ефективність фотосинтетичної трансформації енергії оцінено за величиною ефективного квантового виходу фотосистеми 2, вимірюючи інтенсивність модульованої флуоресценції хлорофілу на флуориметрі ХЕ-РАМ (Walz, Німеччина). Ріст культури E. gracilis під час освітлення значно стимулювався після додавання 100 мМ етанолу, при цьому втричі зростала швидкість темнового дихання, а інтенсивність фотосинтезу збільшувалася вдвічі. Метанол не викликав суттєвих змін. Етиловий спирт ефективно асимілюється E. gracilis, яка культивується на світлі, що супроводжується активацією фотосинтезу та прискорює накопичення біомаси культури.