Вивчено вплив міліметрових хвиль певних діапазонів на алостеричну регуляцію ферментів коринебактерій, асоційованих з циклом трикарбонових кислот. Виявлено різноспрямовані зміни активності цих ферментів, які залежать від діапазону міліметрових хвиль. Зроблено припущення про механізми взаємодії мембран клітин та фактора фізичного впливу.

Изучено влияние миллиметровых волн определенных диапазонов на аллостерическую регуляцию ферментов коринебактерий, ассоциированных с циклом трикарбоновых кислот. Выявлены разнонаправленные изменения активности этих ферментов, которые зависят от диапазона миллиметровых волн. Сделано предположение о механизме взаимодействия между мембранами клеток и фактором физического влияния.

Ключ. слова: антигенні властивості, непатогенні коринебактерії, імуноферментний аналіз (ELISA), таксономія коринебактерій
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.272.3*990.31*444*74

Рубрики:

Corynebacterium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.272.3*725.111.4 с8

Рубрики:

Corynebacterium

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив міліметрових хвиль в частотних діапазонах 40 ГГц; 42,2 ГГц; 50,3 ГГц; 58 ГГц; 61 ГГц; 64,5 ГГц на біологічні властивості токсинотвірних коринобактерій (кінетику росту, ферментативну та адгезивну активність, токсиноутворення, мікроорганізми, фактори інвазії). Встановлено режими та частотні діапазони опромінення міліметровими хвилями, що впливають на біологічні властивості патогенних коринебактерій. Показано, що фізичні чинники викликають зміну показників адгезивного процесу, швидкості розщеплення глюкози, ферментації гіалуронової та сіалових кислот, активності цитратсинтетази та протикомплементарної дії. Встановлено, що міліметрові хвилі усіх досліджених діапазонів мають виражений захисний ефект, в частотному діапазоні 61,0 ГГц стимулюють відновлення втрачених за роки зберігання біологічних ознак токсинотвірних коринобактерій.

Наведено фенотипічні методи виявлення екзотоксину, зокрема, тести імунопреципітації Елека та з імунохроматографічними стрічками, реакції флокуляції й аглютинації. Описано методи визначення токсигенності коринебактерій за допомогою культур клітин, зокрема, субкультування штаму, що досліджується з моношаром клітинної культури HeLa, COT, колориметричні методи. Увагу приділено генетичним методам виявлення екзотоксину, біологічним методам виявлення дифтерійного токсину.

Приведены фенотипические методы выявления экзотоксина, в частности, тесты имунопреципитации Элека, с имунохроматографическими лентами, реакции флокуляции и аглютинации. Описаны методы определения токсигенности коринебактерий с помощью культур клеток, в частности, субкультирования штамма с монослоем клеточной культуры HeLa, COT, колориметрические методы. Внимание уделено генетическим методам выявления экзотоксина, биологическим методам выявления дифтерийного токсина.

На підставі узагальнення літературних джерел, рекомендацій ВООЗ, класифікації бактерій за Берджі (1997 р.) висвітлено етіологічну роль різних представників коринебактерій у виникненні захворювань людини, наведено сучасні методи виділення й ідентифікації даних збудників. Розглянуто особливості застосування мікротест-систем для оцінки антибіотикочутливості коринебактерій.

На основе обобщения литературных источников, рекомендаций ВОЗ, классификации бактерий по Берджи (1997 г.) освещена этиологическая роль различных представителей коринебактерий в возникновении заболеваний человека, приведены современные методы выделения и идентификации данных возбудителей. Рассмотрены особенности применения микротест-систем для оценки антибиотикочувствительности коринебактерий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.272.3*725.111.4

Рубрики:

Corynebacterium

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.272.3

Рубрики:

Corynebacterium

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.272.3*73 + Р514.23

Рубрики:

Corynebacterium

Дифтерія

Шифр НБУВ: РА408702 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше виявлено вплив трансмембранного дифтерійного токсину (ДТ) на процес дозрівання ендосом з токсином, на їх транспорт та ендосомний pH. Вперше продемонстровано співлокалізацію фрагментів ДТ з маркерами ендосомного шляху в часі. Підтверджено здатність SubB ДТ взаємодіяти з клітинами нечутливих до токсину видів тварин. Вперше одержано генетичні конструкції, що кодують фрагменти ДТ, злиті з різноманітними флуоресцентними та pH-чутливими флуоресцентними протеїнами, охарактеризовано їх функціональні властивості.

Мета роботи - порівняння in vitro особливостей рецепції природного дифтерійного токсину - ДТ та його нетоксичних рекомбінантних аналогів - токсоїдів. Для оцінювання ліганд-рецепторної взаємодії застосовували метод імуноензимного аналізу ELISA, де як зв'язувальний шар використовували рекомбінантні аналоги клітинного рецептора дифтерійного токсину HB-EGF від чутливих та резистентних до токсину організмів. За результатами ELISA природний дифтерійний токсин, на відміну від рекомбінантних токсоїдів - CRM197 та субодиниці B, взаємодіяв з HB-EGF миші з дуже низькою афінністю. При цьому HB-EGF людини з однаково високою афінністю зв'язував як токсоїди, так і нативний дифтерійний токсин. Отже, досліджені рекомбінантні аналоги токсину, що їх одержано у клітинах E. сoli, не відтворювали повною мірою рецепторної специфічності природного токсину, що слід враховувати у разі використання цих протеїнів як біотехнологічних продуктів.

Очищення препаратів рекомбінантної субодиниці В (SbB) дифтерійного токсину (DT), синтезованої в цитоплазмі, периплазмі та нерозчинних тільцях включення клітин Escherichia coli, проведені за допомогою металоафінної хроматографії після руйнування бактеріальної ДНК і клітинної стінки ензимами, надало можливість позбутися домішок ендогенних пороформуючих протеїнів. Показано, що рекомбінантні похідні DT, SbB і CRM197 мають однакову спорідненість із рецепторами чутливих і резистентних до токсину клітин ліній Vero і L929 відповідно. Прикладання позитивного потенціалу з боку додавання SbB (0,3 мкг/мл) до фосфатидилетаноламінвмісної бішарової мембрани у розчині 1 М KCl (pH 4,8) призводить до утворення потенціалозалежних іонних каналів із провідністю 20 пСм, як показано у класичних дослідженнях природного DT. За даними порівняльного аналізу, характеристики утворення та функціонування каналів DT найкраще відтворюються SbB, синтезованою в неактивній формі у вигляді тілець включення, та ренатурованою in vitro.

Освещены особенности систематики, биологические свойства, характеристики эпидемического процесса, а также эпидемиологическая и эпизоотологическая значимость представителей рода коринебактерий. Рассмотрены виды коринебактерий. Раскрыты оособенности лабораторной диагностики заболеваний, обусловленных коринебактериями. Изложены биохимические методы исследования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*801-642:Г296 + Е422.272.3

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Corynebacterium

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено особливості взаємодії рекомбінантних похідних молекули дифтерійного токсину, синтезованих в клітинах Escherichia coli, з клітинами ссавців на етапах зв’язування з рецептором, взаємодії з ліпідними мембранами та ендосомної інтерналізації. В процесі дослідження застосовано методи: загальнобіохімічні (електрофорез в поліакриламідному гелі з використанням додецилсульфату натрію для аналізу проб протеїнів, електрофорез нуклеїнових кислот в агарозному гелі, модифікація протеїнів флуоресцеїнізотіоціанатом); хроматографічні (металоафінна хроматографія для очищення протеїнів, що містять полігістидинову мітку); мікробіологічні (культивування бактерійних штамів-продуцентів на поживних середовищах); біотехнологічні (трансформація прокаріотичних клітин векторними конструкціями, клонування фрагментів кДНК в плазмідні вектори); флуориметричні (протокова цитофлуориметрія, конфокальна мікроскопія); метод культур евкаріотичних клітин in vitro. Вперше визначено, що на відміну від нативного дифтерійного токсину, його рекомбінантні аналоги ефективніше взаємодіють з рецептором резистентних до токсину видів, причому константи зв’язування досліджуваних сполук з рецепторами резистентних та чутливих до токсину клітин, виявилися величинами одного порядку. Показано, що транслокаційний домен у складі рекомбінантних похідних, може впливати на інтерналізацію та ендосомний транспорт у клітинах, зберігає притаманну нативному токсину іонпровідну функцію, і є залученим у реалізацію протипухлинної дії.