Висвітлено історію формування географічної освіти у Волинському державному університеті ім.Л.Українки. Викладено питання становлення, формування, розвитку наукового потенціалу природничо-географічного факультету даного університету. Наведено основні напрямки роботи кафедр факультуту, вміщено біографічні дані його працівників.

Освещена история формирования географического образования в Волынском государственном университете им. Л.Украинки. Изложены вопросы становления, формирования, развития научного потенциала природно-географического факультета данного университета. Приведены основные направления работы кафедр факультета, а также биографические данные их сотрудников.

Розглянуто шляхи та можливості хіміко-біологічних дисциплін у формуванні наукових засад світоглядів майбутніх фахівців з вищою освітою. Показано, як методологічний потенціал нових досягнень природознавства, нанотехнологій, біотехнологій перевести на мову методичних порад і настанов, втілити в навчальний процес. Проведено педагогічне осмислення світоглядного потенціалу хіміко-біологічних дисциплін. Розкрито можливості, які надає світоглядна підготовка студентам в майбутній професійній діяльності. Розглянуто загальні принципи та зміст співпраці викладача та студента у вивченні світоглядних питань природознавства. Особливу увагу приділено конкретній розробці світоглядних питань хіміко-біологічних дисциплін, міждисциплінарних проблем світоглядного значення.

Проаналізовано досвід впровадження основних положень Болонської декларації під час викладання медичної біології в Івано-Франківському державному медичному університеті. Звернено увагу на професійну спрямованість вивчення медичної біології, взаємозв'язок наукових досліджень і поглиблення викладання предмету. Аргументовано необхідність впровадження сучасних досягнень молекулярної медицини у навчальний процес на всіх його етапах, особливо в курсах за вибором "Сучасні проблеми молекулярної біології" та "Сучасні методи генетичної діагностики", удосконалення самостійної роботи студентів.

Визначено, що реформування вищої освіти вплинуло на коло завдань, які ставляться перед викладачами медичних університетів. Розкрито етапи реалізації принципів наступності у процесі засвоєння базових біологічних знань, що необхідні студенту-медику та формування їх науково-матеріалістичного світогляду. Зроблено висновок про те, що принцип наступності середньої і вищої, в тому числі медичної школи, має формувати, в першу чергу, послідовність оволодіння знаннями як важливу умову логічно-систематичного мислення, яка є основою для формування у майбутнього фахівця-медика професійної компетенції.

Отмечено, что реформирование высшего образования повлияло на круг задач, которые ставятся перед преподавателями медицинских университетов. Раскрыты этапы реализации принципов преемственности в процессе усвоения базовых биологических знаний, необходимых студенту-медику и формирования их научно-материалистического мировоззрения. Сделан вывод о том, что принцип преемственности средней и высшей, в том числе медицинской школы, должен формировать, в первую очередь, последовательность овладения знаниями как важное условие логически-систематического мышления, которая является основой для формирования у будущего специалиста-медика профессиональной компетенции.

The paper reveals the points of the continuity principle achievement in process of pupils and students thorough biological knowledge assimilation and forming of students scientific and materialistic outlook.

Проаналізовано механізми сприйняття та засвоєння декларативних знань, представлених у вигляді моделей ментальних когнітивних структур (когнітивних прототипів). Запропоновано поняття когнітивного прототипу як структури даних та універсальної формалізованої структурної одиниці представлення медико-біологічних декларативних знань. Запропоновано методику побудови еталонної моделі знань навчальної дисципліни на основі когнітивних прототипів і розроблено інструментальну систему для дистанційної роботи викладача зі структуризації навчального контенту. Розроблено моделі баз знань біологічного навчального курсу ''Паразитологія'' та технічного ''Інформаційні технології у фармації''. Розроблено й обгрунтовано нову технологію дистанційного навчання на основі когнітивних прототипів. Суть методики полягає в самостійному виконанні студентами завдань, генерованих автоматично на основі когнітивних прототипів. Такий підхід забезпечує уніфікацію, інтенсифікацію самостійної роботи та сприяє розвитку та становленню когнітивних структур. Спроектовано та зареєстровано авторську систему дистанційного навчання ІСДНКП і перевірено ефективність методики навчання.

Наведено інформацію про використання структурно-логічних схем та опорних конспектів на заняттях біології, визначено сучасні підходи до проведення занять, наведено приклади використання структурно-логічних схем. Біологічні дисципліни вимагають вивчення та застосування великої кількості термінів і понять, це змушує викладача використовувати та запозичувати різноманітні форми та методи викладання матеріалу, які сприяли б його кращому засвоєнню. До таких можна віднести ті, які створюють оптимальні психолого-педагогічні та організаційні умови пізнавальної діяльності. Зазначено, що сучасним можна назвати той урок, що сприяє розвитку у студентів та учнів смислових операцій, умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення зв'язків та залежностей між різноманітними явищами та фактами, а також виробленню навичок логічного структурування. Доведено, що серед різноманіття відомих форм і методик, створених у напрямку інтенсифікації навчання, провідне місце займають засоби схематичного унаочнення навчального матеріалу. В їх основу покладено ідею моделювання сукупності інформації за допомогою відображення її у вигляді схем.

Узагальнено наявні дані про співробітників і випускників біолого-екологічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара за сто років його існування. Матеріал представлено на кафедрах за загальною схемою: історія розвитку кафедри, сучасні співробітники, відомі випускники.

Розглянуто актуальні питання фітофізіології, екології, фізіології людини і тварин, методики викладання біології. Проаналізовано особливості організації та функціонування донорно-акцепторної системи рослин під впливом фітогормонів і модифікаторів їх дії, формування та функціонування орнітокомплексів в умовах антропогенно-трансформованого середовища, проблем підготовки майбутнього вчителя біології до діяльності в галузі екологічної освіти школярів. Досліджено вплив строків сівби та ширини міжрядь на формування маси лікарських рослин родини Складноцвіті, визначено біометричні показники та структуру врожаю. Вивчено вплив ретарданту хлормекватхлориду на продуктивність, анатомічні, морфологічні особливості та функціонування листкового апарату олійних культур. Визначено антропометричні показники та функціональні резерви серцево-судинної системи студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Наведено медико-соціальне обґрунтування особливостей навчання підлітків і студентів домедичній допомозі. Досліджено видовий склад населення птахів найхарактерніших для умов Східного Поділля типів агроладшафтів: орних земель, полезахисних лісосмуг та пасовищ і сіножатей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.р3

Рубрики:

Вища біологічна освіта

Шифр НБУВ: РА444118 Пошук видання у каталогах НБУВ