Проаналізовано заплави річкових долин як геоінформаційні системи ландшафтогенезу у голоцені, деградацію грунтів як чинник антропогенних змін долинних ландшафтів. Описано ландшафтно-геохімічну типологію поселенських геосистем в Чернівецькій області, ландшафтні комплекси долини Дністра в Середньому Придністров'ї та річкових долин Хотинської височини. Висвітлено особливості ландшафтних ярусів і смуг як берегових геосистем великих рівнинних водосховищ. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень кадмію у ландшафтах річкових долин Передкарпаття. Розглянуто питання реконструкції пізньокайнозойських ландшафтів долини Дніпра, просторової організації ландшафтного різноманітття Прут-Дністровського межиріччя. Визначено антропогенні перетворення долини верхньої течії Південного Бугу, структуру і динаміку заплавно-руслових комплексів р.Сірет, хімічний склад підземних вод гранулярних і карстових колекторів річкових долин Лашіци і Чорного Потоку.

Проанализированы поймы речных долин как геоинформационные системы ландшафтогенеза в голоцене, деградация почв как фактор антропогенных изменений долинных ландшафтов. Описаны ландшафтно-геохимическая типология поселенческих геосистем в Черновицкой области, ландшафтные комплексы долины Днестра в Среднем Приднестровье и речных долин Хотинского высокогорья. Освещены особенности ландшафтных ярусов и полос как береговых геосистем крупных равнинных водохранилищ. Приведены результаты эколого-геохимических исследований кадмия в ландшафтах речных долин Предкарпатья. Рассмотрены вопросы реконструкции позднекайнозойских ландшафтов долины Днепра, пространственной организации ландшафтного разнообразия Прут-Днестровского междуречья. Определены антропогенные преобразования долины верхнего течения Южного Буга, структура и динамика пойменно-русловых комплексов р.Сирет, химический состав подземных вод гранулярных и карстовых коллекторов речных долин Лашицы и Черного Потока.

Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

Наведено дані про кількість, поширення, відносні та абсолютні висоти терас Дністра та час їх формування. Грунтовно описано розрізи різновікових терас, у тому числі покривні лесові пачки, з виділенням у їх межах стратиграфічних горизонтів еоплейстоцен-плейстоценового віку. Вперше опрацьовано розрізи льодовикових відкладів на правому березі Дністра, південніше м.Самбір, завдяки чому скореговані дані про вік і поширення терас Дністра у межах Передкарпаття.

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми та географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, наведено профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези та географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.121.51

Рубрики:

Річні долини

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Детально розглянуто геоекологічні умови долини р. Прип'ять. Вивчено водогосподарські заходи, як середоформуючий чинник. Проаналізовано формування водного режиму в долині р. Прип'ять за умов антропогенного навантаження. Досліджено біогеоценотичні особливості верхів'їв долини р. Прип'ять за умов антропогенного навантаження. Увагу приділено екологічній стабільності і збалансованості екосистем в долині Прип'яті.

Выявлены факторы, которые привели к сокращению площади пойменных лугов в устьевой зоне Днестра в XX ст. Установлена негативная роль Днестровской ГЭС и автотрассы Одесса - Рени на функционирование пойменных лугов. Оценены социально-экологические последствия нарушения структуры и функций пойменных систем и их влияние на сохранение биологического разнообразия. Предложены варианты действий, проведение которых позволит восстановить экологические функции пойменных лугов и их биологическое разнообразие.

Наведено результати палінологічного вивчення пізньопалеолітичної стоянки Межиріч. Виділено чотири локальні палінозони. Охарактеризовано палеогеографічні умови часу існування стоянки.

Змодельовано структуру гідрографічної мережі басейну р. Інгул і виявлено її зміни за останні сторіччя. Проаналізовано головні чинники геоморфогенезу та четвертинного літогенезу на досліджуваній території. Подано детальну морфолого-морфометричну характеристику рельєфу та виявлено морфоструктурно-неотектонічні особливості території басейну та проведено оцінювання їх впливу на процеси морфолітогенезу. Виконано детальне морфоструктурне районування території, вивчено морфоскульптурні особливості рельєфу й охарактеризовано геоморфологічну будову річкових долин басейну. На основі літолого-палеопедологічного методу вивчено опорні розрізи пліоцен-четвертинних відкладів басейну р. Інгул та охарактеризовано будову четвертинного покриву території. Встановлено відносний геологічний вік окремих типів і форм рельєфу, охарактеризовано особливості палеогеографічної етапності та послідовності формування долинно-балкової мережі басейну. Виконано оцінювання еколого-геоморфологічного стану даної території та розроблено рекомендації щодо його покращання.

Розглянуто результати моніторингових робіт із дослідження переформувань долинно-руслового рельєфу рік Карпатського регону. За результатами повторних геодезичних спостережень виявлено зміни положення русел рік і деформацій морфоформ рельєфу річкових долин внаслідок проходження паводків. Виявлено величини переміщень положення русел рік і наявність повененебезпечних ділянок.

Розглянуто особливості інженерно-геологічних умов на ділянці прориву Дніпра через Український щит. Антропогенного впливу ця територія зазнавала з давніх-давен. Найбільші зміни відбулись після спорудження греблі багатофункціонального Дніпровського водосховища. Проблема навігації була вирішена під час затоплення Дніпрових порогів. Інженерно-геологічні проблеми прилеглих територій до цієї ділянки долини також пов'язані із поширенням грунтів лесової формації (перигляціальна зона дніпровського зледеніння).

За особливостями геоморфологічної будови долини Середнього Дніпра реконструйовано деякі епізоди її неоплейстоценової історії. Показано наявність в цьому районі морфоседиментних ознак двох зледенінь.

З позицій некласичної та постнекласичної науки опрацьовано комплекс завдань еколого- й гуманістично-ландшафтознавчого обгрунтування ідентифікації та збереження річководолинних ландшафтів на прикладі долини Десни. Розкрито поєднання зональних і регіональних різноманіть природи річково-долинних ландшафтів як сукупності геокомпонентних і геофакторних її різноманіть разом із геокомплексними ландшафтними різноманіттями. Виявлено й означено постнекласичне гуманістичне різноманіття антропічних ціннісних сприйнять і відображень річководолинних ландшафтних утворень. Розроблено алгоритм ландшафтознавчого дослідження річководолинних місцевостей та урочищ та означено зміст ландшафтознавчо, екологічно й гуманістично обгрунтованого збереження ландшафтів долини Десни. Враховано давню природну та сучасну антропогенізовану структуру долинних ландшафтних місцевостей, створено карту ландшафтів її долини та прилеглих територій на рівні місцевостей. Проаналізовано сучасні стани середовищезбереження та розроблено систему заходів зі збереження річководолинних ландшафтів та їх природних різноманіть в українській частині долини Десни.

Сформульовано теоретико-методологічні засади, методичні положення та отримані практичні результати, які дали можливість розкрити важливу науково-прикладну проблему - функціонування ландшафтно-технічних систем (ЛТчС), які відображають складну взаємодію природи і техніки у межах долинно-річкових ландшафтів. Це актуальний напрям конструктивно-географічних досліджень, спрямований на встановлення особливостей розвитку складних блокових систем, який апробований на прикладі модельного регіону - Правобережної України. Розроблено модель розвитку і функціонування типової долинно-річкової ЛТчС. Виявлено характерні ознаки стадійності розвитку долинно-річкових ЛТчС Правобережної України. Запропоновано універсальний конструктивно-географічний алгоритм дослідження ЛТчС. Обгрунтовано виокремлення нової земної оболонки - ландшафтної техносфери. Здійснено періодизацію процесу формування долинно-річкових ЛТчС планети загалом і Правобережної України зокрема. Визначено нові підходи до класифікації і типології долинно-річкових ЛТчС та парадинамічних ландшафтних комплексів. Досліджено структуру сучасних долинно-річкових ЛТчС Правобережної України. Схарактеризовано специфіку процесів і явищ, які відбуваються у долинно-річкових ЛТчС, та можливості їх оптимізації.