Розглянуто одну з найактуальніших проблем в Україні - руйнування морських берегів разом з об'єктами господарської діяльності. Проаналізовано питання розвитку абразійно-обвальних і акумулятивних берегів, а також підводного схилу Чорного й Азовського морів. Висвітлено визначальні фактори інтенсивності абразійних процесів, глобальні зміни клімату і прогноз розвитку ерозійного процесу на берегах морів, економічні збитки від абразії берегів та шляхи її мінімізації.

Работа посвящена вопросам исследования теоретико-методических основ эколого-географического картографирования с использованием современных технических средств и ГИС-технологий. Во время проведения исследования была разработана методика классификации, сбора, упорядочения, периодического обновления и анализа разнородных по форме и содержанию данных в соответствии с созданной структурой формирования геоинформационной базы данных. Важным результатом научно-практического исследования стала разработка методики создания технологической схемы автоматизированной картографической информационной системы для экологических исследований и ее апробация на примере эколого-геохимических исследований почв Киевской области.

Розглянуто методологічні засади та основні напрямки руслових досліджень. Наведено результати вивчення русел і заплав річок Українських Карпат і Поділля. Проаналізовано гідродинамічні, геоморфологічні, гідрологічні та гідроморфологічні аспекти самоорганізації та самоформування системи потік - русло. Охарактеризовано особливості струменевих течій океану та атмосфери. Визначено специфіку та завдання зовнішнього аспекту руслових досліджень. Розглянуто особливий вид турбулентних струменів, інваріант геоструменевого руслоформування та геогідроморфологічний підхід щодо вивчення саморегульованих систем. Проаналізовано прояви геоструменевого руслоформування на суходолі та наведено приклади геогідроморфологічних досліджень русел основних річок Карпато-Подільського регіону України.

Рассмотрены методологические основы и приоритетные направления русловых исследований. Приведены результаты изучения русел и пойм речных водоемов Украинских Карпат и Подолья. Проанализированы гидродинамические, геоморфологические, гидрологические и гидроморфологические аспекты самоорганизации и самоформирования системы поток - русло. Охарактеризованы особенности струйных течений океана и атмосферы. Определена специфика и задания внешнего аспекта русловых исследований. Рассмотрены особенный вид турбулентных потоков, инвариант геоструйного руслоформирования и геогидроморфологический подход в изучении саморегулированных систем. Проанализированы особенности проявления геоструйного руслоформирования на суходоле и приведены примеры геогидроморфологических исследований русел основных речек Карпато-Подольского региона Украины.

Проведено комплексний аналіз даних геолого-геоморфологічних досліджень для перегляду концепції перебігу материкових зледенінь у басейні середнього Дніпра на підставі дослідження особливостей будови долин басейну, виявлених за допомогою дистанційного зондування та цифрової висотної моделі поверхні. Вивчено динаміку крайових зон сучасних льодовиків і послідовності розвитку подій на постгляціальному етапі.

Проведен комплексный анализ данных геолого-геоморфологических исследований для пересмотра концепции протекания материковых обледенений в бассейне среднего Днепра на основании исследования особенностей структуры долин бассейна, выявленных с помощью дистанционного зондирования и цифровой высотной модели поверхности. Определены динамика краевых зон современных ледников и последовательности развития событий на постгляцеальном этапе.

Проаналізовано заплави річкових долин як геоінформаційні системи ландшафтогенезу у голоцені, деградацію грунтів як чинник антропогенних змін долинних ландшафтів. Описано ландшафтно-геохімічну типологію поселенських геосистем в Чернівецькій області, ландшафтні комплекси долини Дністра в Середньому Придністров'ї та річкових долин Хотинської височини. Висвітлено особливості ландшафтних ярусів і смуг як берегових геосистем великих рівнинних водосховищ. Наведено результати еколого-геохімічних досліджень кадмію у ландшафтах річкових долин Передкарпаття. Розглянуто питання реконструкції пізньокайнозойських ландшафтів долини Дніпра, просторової організації ландшафтного різноманітття Прут-Дністровського межиріччя. Визначено антропогенні перетворення долини верхньої течії Південного Бугу, структуру і динаміку заплавно-руслових комплексів р.Сірет, хімічний склад підземних вод гранулярних і карстових колекторів річкових долин Лашіци і Чорного Потоку.

Проанализированы поймы речных долин как геоинформационные системы ландшафтогенеза в голоцене, деградация почв как фактор антропогенных изменений долинных ландшафтов. Описаны ландшафтно-геохимическая типология поселенческих геосистем в Черновицкой области, ландшафтные комплексы долины Днестра в Среднем Приднестровье и речных долин Хотинского высокогорья. Освещены особенности ландшафтных ярусов и полос как береговых геосистем крупных равнинных водохранилищ. Приведены результаты эколого-геохимических исследований кадмия в ландшафтах речных долин Предкарпатья. Рассмотрены вопросы реконструкции позднекайнозойских ландшафтов долины Днепра, пространственной организации ландшафтного разнообразия Прут-Днестровского междуречья. Определены антропогенные преобразования долины верхнего течения Южного Буга, структура и динамика пойменно-русловых комплексов р.Сирет, химический состав подземных вод гранулярных и карстовых коллекторов речных долин Лашицы и Черного Потока.

Наведено парадигми та методологічний апарат вчення щодо флювіальних геоморфосистем. Уперше розглянуто тривимірні топологічні мережі тальвегів і вододілів флювіальних геоморфосистем, способи їх комп'ютерного аналізу та синтезу за цифровими моделями рельєфу. Наведено оригінальну методику моделювання інших ландшафтних компонентів на підставі індикаційного значення мережі рельєфу у функціонуванні водозборів.

Приведены парадигмы и методологический аппарат учения, касающегося флювиальных геоморфосистем. Впервые рассмотрены трехмерные топологические сети тальвегов и водоразделов флювиальных геоморфосистем, способы их компьютерного анализа и синтеза по цифровым моделям рельефа. Приведена оригинальная методика моделирования других ландшафтных компонентов на основе индикационного значения сети рельефа в функционировании водосборов.

Розглянуто основні етапи історії вивчення селевих процесів у Південно-східному Криму з урахуванням характерних особливостей цього району. Проаналізовано осередки живлення селевих процесів і умови формування їх твердої складової. Наведено відомості щодо проявів селів у південній частині Кримського півострова за останні роки. Визначено основні природні, антропогенні чинники утворення селевих процесів.

Рассмотрены основные этапы истории изучения селевых процессов в Юго-восточном Крыму с учетом характерных особенностей данного района. Проанализированы очаги питания селевых процессов и условия формирования их твердой составляющей. Приведены данные о селевых проявлениях в южной части Крымского полуострова за последние годы. Перечислены основные природные, антропогенные факторы образования селевых процессов.

The basic stages of history of study of mudflow processes in South-east Crimea are considered, taking into account the characteristic features of this region. The analysis of source of feed of mudflow processes and terms of forming of their hard constituent is realized. It is brought information over about the mudflow displays in south part of the Crimean peninsula in the last years. The basic natural and anthropogenic factors of formation of mudflow processes are listed.

Проаналізовано умови розвитку ерозії та акумуляції на схилах різних типів, що мають різну будову поздовжніх профілів. На тестових ділянках із застосуванням методу автокореляційних функцій проведено дослідження впливу мезо- та мікрохвилястості схилу на інтенсивність ерозійно-акумулятивного процесу. Запропоновано ряд нових формул математичного моделювання схилових процесів і побудови логічно-математичної моделі змиву грунтів за умов Степу та Лісостепу України.

Рассмотрены основные особенности долинного морфогенеза северо-западной части Приднепровской возвышенности. Проанализированы временные и пространственные особенности развития эрозионно-аккумулятивных процессов в течение позднего кайнозоя. Этапность долинного морфогенеза охарактеризована с точки зрения взаимодействия тектонических и климатических факторов, условий баланса твердого стока. Установлена различная степень унаследованности направлений сноса вещества для северо-восточного и юго-западного склонов возвышенности, что определяется особенностями мелкоблоковых неотектонических движений земной коры в пределах основных структурных подразделений территории.

Изложены методология, методика и результаты реализации в программном обеспечении системы аналитической обработки пространственной информации оригинального гидролого-геоморфологического подхода к исследованию водосборных бассейнов. Обоснована целесообразность использования данного подхода для пространственно-временного анализа структуры и эволюции флювиального рельефа водосборов и исследования системообразующих связей и отношений рельефа и гидрологического режима речных и овражно-балочных бассейнов.

Приведены результаты модельных исследований распределения взвешенных веществ, поступающих в воду с потерями грунта при дноуглубительных работах, связанных с возобновлением судоходства в украинской части дельты Дуная, в рукавах Килийском, Очаковском и Быстром. Показано наличие отрицательного воздействия на качество воды этих рукавов при минимальных годовых расходах 95 % обеспеченности. Рекомендовано ограничивать проведение дноуглубительных работ на перекатах в период меженных расходов воды и ската молоди нерестящихся в Дунае рыб в соответствии с данными оперативного мониторинга и в зависимости от места разработки грунта.

Розглянуто методи розв'язання на базі цифрової моделі рельєфу гідрологічних ерозійних задач, які виникають під час нераціонального використання земельних ресурсів, будівництва та експлуатації об'єктів нафтогазового комплексу.

Представлены методология и методика анализа ангулярности (англ. angular properties) флювиального рельефа как объективного системно-структурного свойства земной поверхности, которое описывает, наряду с топологией и метрикой рельефа, его иерархическую организацию и особенности геоморфологических процессов. Соответственно, возникают существенные дополнительные возможности исследования такой формы пространственно-функциональной организации территории, какой в условиях гумидного климата являются флювиальные геоморфосистемы. В этой связи всесторонне проанализирована регулирующая роль способов сочленения тальвегов водотоков в гидролого-геоморфологическом процессе флювиального рельефообразования. Подобный анализ позволяет отслеживать явление самоорганизации рельефа посредством исследования его ангулярности. Изложены и визуализированы результаты компьютерного моделирования поверхности речного водосбора, флювиальный рельеф которого приближается к своему равновесному состоянию. Сделано сравнение такого "идеального рельефа" с исходными данными цифровой модели, соответствующими реальной поверхности речного бассейна. Указанное моделирование и последующее сравнение выполнены на основании параметров ангулярности рельефа. Результаты получены с помощью авторского программного обеспечения - системы аналитической обработки пространственной информации. Описанный исследовательский подход и полученные на его основании прикладные разработки могут широко использоваться как в сельском и лесном хозяйствах при картировании и прогнозе эрозионных и других

неблагоприятных экзогенных процессов, так и при обработке результатов лазерной дистанционной съемки земной поверхности в целях создания чрезвычайно точных карт и моделей последней.

Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

Наведено дані про кількість, поширення, відносні та абсолютні висоти терас Дністра та час їх формування. Грунтовно описано розрізи різновікових терас, у тому числі покривні лесові пачки, з виділенням у їх межах стратиграфічних горизонтів еоплейстоцен-плейстоценового віку. Вперше опрацьовано розрізи льодовикових відкладів на правому березі Дністра, південніше м.Самбір, завдяки чому скореговані дані про вік і поширення терас Дністра у межах Передкарпаття.

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми та географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, наведено профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези та географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

Встановлені причини виникнення та закономірності розвитку лінійних ерозійних форм, виявлені особливості поширення ярів різного віку і морфології в басейні Дністра на основі порівняльного аналізу різновікових (1925, 1955, 1985 рр.), топографічних карт (М 1:100000, 1:25000), дешифрування аерофотознімків, напівстаціонарних досліджень і розрахунків потенціалу лінійного росту ярів. На основі проведених досліджень оцінений сучасний стан яркових форм і виявлені основні тенденції зміни яружної мережі під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Запропоновані рекомендації щодо протиерозійної організації території, раціонального використання земель, підвищення їх родючості.

Обгрунтовано концепцію еколого-геоморфологічного аналізу рельєфу флювіальної генези. Подано просторово-часову оцінку складності структури флювіальних систем верхньої частини басейну Західного Бугу і масштабів трансформаційних процесів, що відбуваються у них. Розроблено морфологічну типізацію русел, визначено особливості їх переформування. Проаналізовано вплив різних компонентів і чинників довкілля на екологічний стан річкової системи. Оцінено напругу екологічної ситуації у межах басейнових комплексів - еколого-геоморфологічних районів.

Вперше для східної частини України як регіону з надзвичайною порушеністю геоморфосфери, що впливає на життя та здоров'я населення, здійснено регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Необхідність його проведення зумовлена даними про ступінь ураженості геоморфосфери негативними природними чинниками (особливо ерозією) та рівнем антропогенно-техногенного навантаження на земну поверхню, викликаного, головним чином, вуглевидобувною діяльністю. Удосконалено методику регіонального еколого-геоморфологічного аналізу, зокрема, розроблено засіб визначення шару підземної техногенної денудації. Визначено рівень впливу природних чинників та антропогенно-техногенного навантаження на геоморфосферу та її елементи, обчислено інтегровані показники еколого-геоморфологічної небезпеки регіону, складено серію картосхем. Виконано еколого-геоморфологічне районування досліджуваної території, обгрунтовано напрямки оптимізації природокористування та складено схему заходів щодо поліпшення еколого-геоморфологічної ситуації в регіоні.

Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.