Висвітлюються питання вивчення факторів ландшафтогенезу закарстованих територій і деяких аспектів їх використання. На прикладах Кунгурського та Прут-Дністровського лісостепу розкриваються умови формування закарстованих ландшафтів і роль карсту як провідного чинника ландшафтогенезу. Завдяки дослідженням основних форм природокористування на закарстованих землях розкриваються загальні закономірності карсто-територіальних забруднень і особливості їх самоочищення та збереження.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь (ЛП). Виділено й обгрунтовано етапи пізнання ЛП Правобережної України, визначено основні чинники їх формування. Проведено порівняльний аналіз природи ЛП і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадимічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, доведено можливості їх раціонального використання й охорони, формування на підставі ЛП національних природних парків.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования лесостепных ландшафтов в контексте своеобразия и оригинальности природы Лесостепных полесий (ЛП). Выделены и обоснованы этапы изучения ЛП Правобережной Украины, определены основные факторы их формирования. Проведен сравнительный анализ природы ЛП и прилегающих регионов лесополя, выявлены парадимические связи между ними. Рассмотрены особенности функционирования антропогенных ландшафтов, обоснована возможность их рационального использования и охраны, формирования на основе ЛП национальных природных парков.

Освещены основные результаты полевых ландшафтоведческих исследований модельного участка: приведена характеристика ландшафтной структуры территории; определены приоритетные показатели оценки экологического состояния земельных ресурсов. На их основе состояние земельных ресурсов в пределах исследуемого участка оценено как критическое.

На основе исследований высотной дифференциации полесских ландшафтов выделено три ландшафтных уровня - низкий, средний и высокий. Последний представлен уникальными азональными территориями в пределах Лесостепи Украины - Лесостепным Полесьем. Раскрыты их природные особенности на примере Подольского Полесья.

Надано результати вивчення особливостей просторової ландшафтної диференціації лісостепової частини території Лівобережної України, картографування та графічного моделювання виділених типологічних одиниць лісостепових ландшафтів регіону, зокрема картографічну модель у масштабі 1:3 000 000 та розгорнуту легенду до неї. Подано детальну морформетрично-типологічну характеристику класифікаційних одиниць рангу виду лісостепових ландшафтів, які формують каркас ландшафтно-типологічної структури регіону та відображають основні структурні особливості території.

Наведено результати геоінформаційного аналізу відкритих геоданих щодо визначення трендів та особливостей змін у використанні земель лісостепової зони України протягом 1992 - 2018 рр. Вихідні дані - мультиспектральні космічні знімки Landsat та серія геоданих про земний покрив від 1992 по 2015 рр. проекту Climate Change Initiative - Land Cover (CC1-LS). Визначено три основні тренди змін у використанні земель: зменшення частки сільськогосподарських угідь на 4 %; зростання частки лісів та лісовкритої площі; зростання частки земель під забудовою. На 2015 р. з виведених із сільськогосподарського використання земель переважна частина (61 %) була забудована. Зростання площі лісів відбулося внаслідок залісення колишніх агроугідь. 36 % земель, які раніше розорювали, у 2015 р. ідентифіковано як лісові насадження. Зміна ріллі на ліс відбулася переважно на непридатних землях - із бідними піщаними грунтами, на крутих схилах, заплавах. Нова забудова концентрується довкола великих міст (переважно обласні центри, інші значні міста) та у зоні досяжності автошляхів міжнародного і державного значення. Період найбільших змін у використанні земель припадає на 1994 - 2004 рр. Такі тенденції властиві для адміністративних областей України, що лежать у межах лісостепової зони, зокрема Вінницької і Черкаської, які повністю розташовані у межах цієї зони, та Сумської і Полтавської, більша частина площі яких характеризується лісостеповими ландшафтами. Детальніші дослідження структури земного покриву та змін, що відбулися у використанні земель, здійснено на ключових ділянках у Вінницькій та Сумських областях включно із Вінницею і Сумами. Аналіз змін грунтується на власних результатах дешифрування космічних знімків Landsat 4 і 5 (1992), Landsat 8 (2018). Тенденції та особливості змін у використанні земель відповідають загальній ситуації у лісостеповій зоні України. Результати дослідження передано до Вінницької, Черкаської, Сумської і Полтавської обласних державних адміністрацій.