Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

По результатам проведенного прямого физического эксперимента скорость осаждения частиц размером от 40 - 60 до 5 - 1 мкм взвеси морских донных осадков, взятых в бухте Круглая (г.Севастополь), составляет от 384 до 35 мм/сут соответственно. Время осаждения частиц взвеси при свободном осаждении в столбе воды в 1 м составляет около 28 суток.

Розглянуто життєвий і творчий шлях О.К. Каптаренко-Чорноусової - учениці академіка П.А. Тутковського, який розробив мікропалеонтологічний метод вивчення морських осадових відкладів, що нині є найважливішим у практиці біостратиграфічного вивчення нафтогазоносних структур, родовищ корисних копалин осадового походження, геологічного картування. О.К. Каптаренко-Чорноусова удосконалила метод мікропалеонтологічних досліджень і поширила його на весь фанерозой. Особливо важливі її фундаментальні праці з видового складу форамініфер юрських, крейдових і палеогенових відкладів. З-під пера О.К. Каптаренко-Чорноусової вийшло більше ста наукових праць. Численні її учні успішно працюють в різних регіонах України і Росії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д543.0

Рубрики:

Генезис донних відкладень

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати геологічних, мінералого-геохімічних, літологічних та інших досліджень Індійського океану щодо залізомарганцевих конкрецій вмісних порід. Проаналізовано генетичне та промислове значення багатопластових конкреційних покладів. Досліджено вплив рифтових зон серединно-океанічних хребтів і вулканічних осередків на седиментаційно-діагенетичний генезис конкрецій. Особливу увагу приділено перспективним щодо промислового використання ділянкам розвитку залізомарганцевих конкрецій. Висвітлено методи пошуків конкрецій та способи їх видобування. Розглянуто правові питання стосовно виділення та підготовки для експлуатації ділянки видобування.

Приведены результаты исследований, проводимых в Севастопольской бухте, начало которым положил С.А.Зернов в 1910 - 1911 гг., и получившим развитие в последующие годы. Проанализированы физико-химические показатели донных осадков бухт и локальных участков, охарактеризованы их микробентос и макрозообентос. Рассмотрено влияние нефтяного загрязнения на биоту, а также ответной реакции гидробионтов на действие аллохотных углеводородов. Освещены особенности трансформации нефтяного загрязнения мидиями и бактериями.

Розглянуто питання геологічної палеоокеанографії на основі вивчення епіпелагічних та мезопелагічних басейнів давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Наведено результати дослідження процесів давнього осадонагромадження, генетичної типізації відкладів, умов формування осадових нашарувань під впливом палеогеографічних та палеоокеанографічних чинників. Проаналізовано геологічні та структурно-морфологічні ситуації седиментації, тропо- та гідросферну циркуляцію, апвелінговий процес, прояви розвитку "океанських безкисневих подій". Описано новий генетичний тип морських (океанських) осадових утворень - апвелінгові формації, виділено нашарування прибережного апвелінгу та шари "чорних глин". Висвітлено основні закономірності формування речовинного складу осадів та просторово-вікового поширення окремих літологічних комплексів порід, передумови лавинного нагромадження органічної речовини та її геохімічну природу.

Рассмотрены вопросы геологической палеоокеанографии на основе изучения эпипелагических и мезопелагических бассейнов древней Карпато-Черноморской континентальной окраины океана Тетис. Приведены результаты исследования процессов древнего осадонакопления, генетической типизации отложений, условий формирования осадочных наслоений под влиянием палеогеографических и палеоокеанографических факторов. Проанализированы геологические и структурно-морфологические ситуации седиментации, тропо- и гидросферная циркуляция, апвелинговый процесс, проявления развития "океанских безкислородных событий". Описан новый генетический тип морских (океанских) осадочных образований - апвелинговые формации, выделены наслоения прибрежного апвелинга и слои "черных глин". Освещены основные закономерности формирования вещественного состава осадков и пространственно-возрастного распространения отдельных литологических комплексов пород, предпосылки лавинного накопления органического вещества и его геохимическая природа.

Приведена статическая обработка результатов химического анализа донных отложений на полигоне "Одесский мегаполис" (корреляционный и факторный анализ методом главных компонент). Показано сходство поведения, связь и генезис тяжелых металлов, кроме кадмия. Количество кадмия в донных отложениях полигона корреляционно связано с содержанием жидких углеводородов и FeO. Установлена связь накопления металлов с тонкодисперсной фракцией донных отложений, следовательно, также с глубиной и процессом дифференциации осадочного материала.

Рассмотрено распределение ряда макро- и микроэлементов (Na, K, Rb, Cs, Ca, Sr, Ba, S, Cl, Br, As, Sb, Ta, Cr, Mo) в современных черноморских, древнечерноморских и новоэвксинских донных отложениях, пробы которых отобраны в 1990 г. в Крымском, Керченско-Таманском и Кавказском районах северо-восточного региона Черного моря в зонах шельфа, склона и глубоководной впадины. Выявлена большая неоднородность концентраций изученных элементов в поле их распределения. Максимальные концентрации всех элементов характерны для донных отложений только Крымского района. Щелочные и щелочноземельные элементы преимущественно сконцентрированы во всех типах отложений глубоководной зоны, а остальные - только в современных и древнечерноморских отложениях. Массив данных, полученный с применением ядерно-физических методов анализа, является основополагающим справочным материалом по геохимии черноморских донных отложений.

Приведены результаты исследования донных осадков батиали восточной части Черного моря. В донных осадках на глубинах 1 250 - 2 110 м, кроме 21 вида эпипланктона, представляющих Phytomastigophora, Ciliata, Rotatoria, Polychaeta, Cladocera, Copepoda, Chaetognatha и Appendicularia, обнаружены два гидробионта, неизвестные для науки. Исходя из хорошей сохранности морфологической структуры обнаруженных в донных осадках планктонтов, значительного отличия их видового состава от планктона района исследования, а также присутствие новых форм, не характерных для пелагиали верхних зон, предполагаются новые возможные источники органического вещества в сероводородной зоне Черного моря.

Представлены результаты многолетних (1985 - 2004 гг.) наблюдений за загрязнением верхнего слоя морских донных отложений Сухого лимана и его взморья, Одесского порта, Днепро-Бугской устьевой области нефтепродуктами, синтетическими поверхностно-активными веществами, фенолами (сумма), хлорорганическими пестицидами и полихлорированными бифенилами. Показано постепенное улучшение состояния донных отложений по ряду показателей. Обоснована необходимость дополнить гидрохимический мониторинг более полным контролем содержания органических загрязняющих веществ в верхнем слое морских донных отложений во всех районах контроля на морской и устьевой сети подразделений Государственной гидрометеорологической службы Украины.

Представлены результаты применения метода полярографии с использованием Au/Hg микроэлектрода для анализа поровых вод донных осадков. Образцы осадков отобраны в различных районах Черного моря в экспедициях 2003 и 2006 гг. Результаты полярографического профилирования позволили определить вертикальное распределение растворенных соединений железа, марганца, кислорода и сульфидов, а также исследовать биогеохимические процессы, определяющие формирование состава поровых вод.

Визначено та оцінено вклад природних і техногенних критеріїв, що впливають на сучасний седиментогенез. Досліджено елементне наповнення осадків, води та бентосу. Встановлено особливості диференціації техногенних радіоактивних ізотопів в осадках, як трасерів процесів сучасного седиментогенезу. Визначено якісний та кількісний склад домінуючого органічного та органо-мінерального забруднення компонентів басейну осадконагромадження - води, осадків і бентосних організмів. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки сучасних умов осадконагромадження з екологічним станом біотичної складової морського довкілля. Запропоновано методику та технологію моніторингу геологічного середовища придунайського шельфу.

За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.

Описаны биологические и физико-химические процессы, происходящие на границе "субстрат - морская вода - атмосфера". Рассмотрены разные субстраты - песчано-галечные прибрежные наносы, подводная часть верхнего горизонта гидротехнических сооружений и системы гидробиологической очистки морской воды и оздоровления прибрежных акваторий. Определены направления потоков нефтяных углеводородов через морские организмы. Внимание уделено вопросам использования ситуационных моделей для оценки экологического состояния морских акваторий с применением байесовских моделей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226.5 + Д543.0

Рубрики:

Донні відкладення і ґрунти озер і водосховищ

Генезис донних відкладень

Шифр НБУВ: Ж73941 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты поиска оптимальных параметров математических моделей неустановившейся турбулентной диффузии взвеси в водной среде. Оптимум найден при наиболее приемлемом с практической точки зрения количестве расчетов и при допустимой погрешности конечного результата. Получена аналогичная натурным наблюдениям картина изменения во времени концентрации мелких фракций взвеси в верхнем слое толщи воды после сброса.

З поверхні континентального схилу Південного берега Криму на південний схід від Алушти під час виконання 57-го рейсу НДС "Професор Водяницький" драгою було піднято кімерійські залізисті пісковики та численні черепашки молюсків. Наведено докладний опис і дані про речовинний склад. Знахідка дозволяє суттєво розширити контури Азово-Чорноморської залізорудної провінції.

Главной причиной накопления кремнистых осадков в седиментационном бассейне континентальной окраины Карпато-Черноморского сегмента океана Тетис в мелу и палеогене были вспышки мощного развития кремнеорганизмов во время периодических проявлений действия прибрежного апвеллинга. Кинетика трансформации биогенного кремнезема в осадочных толщах, кроме геологического времени, определялась геохимическими условиями на стадиях диа- и катагенеза и была разной в осадках эпи- и мезопелагических бассейнов.

Приведены данные ряда характеристик вещественного состава, физико-механических, физико-химических, водно-физических свойств, а также показателей лечебных свойств донных отложений украинского сектора глубоководной области Черного моря, что позволяет идентифицировать их как пелоиды. Доказана перспектива открытия в его пределах гигантского месторождения пелоидов. Предложен участок для проведения комплекса первоочередных геолого-разведочных работ.