Проведено математичне моделювання процесу перенесення солей за сумісної фільтрації і вологоперенесення в насичено-ненасичених грунтах. Числові розв'язки відповідних крайових задач одержано за допомогою методу скінченних різниць. Розроблено відповідне програмне забезпечення, з використанням якого проведено числові експерименти та зроблено їх аналіз.

Побудовано математичну модель R-вимірної задачі фільтраційної консолідації грунту з урахуванням впливу багатокомпонентних хімічних розчинів і неізотермічних умов. Числовий розв'язок відповідної крайової задачі знайдено за допомогою методу радіальних базисних функцій. Наведено результати числових експериментів.

За запропонованими двома методиками за висотними та висотно-зимовими коефіцієнтами вперше обчислено значення максимальних глибин промерзання грунту для метеостанцій Плай, Пожежевська і гори Говерла та проведено районування території Закарпатської області. Обчислені параметри максимальної глибини промерзання грунту враховують теплоємність, теплопровідність, вологість грунту, густину та теплоємність снігу.

Досліджено глибину грунтово-мерзлотної товщі за методами вертикального електричного зондування. Встановлено, що товща активного шару грунту в оазисі Поінт Томас, о. Кінг-Джордж становить 100 - 150 см, у той час як на Аргентинських островах - 40 - 50 см, що пов'язано насамперед з рельєфними та кліматичними умовами. Малопотужні фунти о-ва Аргентинських островів відчувають вплив мерзлоти через скельну породу, в той час як пухкі дрібноземлисті-щебнисті грунти оазису Поінт Томаса о-ва Кінг-Джордж залягають переважно на товщі мерзлого грунту.

Обчислення максимальної глибин промерзання урунту і середньої висоти снігового покриву проведено вперше за методикою напрямків між початковою і кінцевою метеостанціями або перехідною станцією та формул висотних коефіцієнтів. Для обчислення запропоновані спрощені формули і використані висоти горизонтаей топографічних карт Закарпатської області.

Вміст водорозчинної органічної речовини у грунті є важливим індикатором його якості та впливає на його фізичні, хімічні та біологічні властивості. Цей показник широко застосовують для оцінки та параметризації більшості зональних грунтів. Проте в окремих випадках темпи утворення водорозчинних органічних сполук можуть значно перевищувати швидкість їх деструкції. За таких умов доцільно проводити кількісну оцінку не лише фракції водорозчинної органічної речовини в цілому, а й визначати її якісний склад. Перш за все це стосується виокремлення найдоступнішої для агентів мінералізації складової 2 водорозчинних вуглеводів. У даній роботі здійснено оцінку вмісту водорозчинних вуглеводів та водорозчинної органічної речовини у грунтах Прибережної Антарктики під різними едифікаторами. Встановлено, що водорозчинні вуглеводи можуть складати до 50 % від усіх водорозчинних органічних сполук в грунті. Обгрунтовано доцільність подальших досліджень, спрямованих на оцінку та параметризацію грунтів Прибережної Антарктики за цими показниками для з'ясування їх вразливості до глобальних кліматичних змін.

Розглянуто процес моделювання програмно-апаратного комплексу для моніторингу торф'яних пожеж на радіоактивно забрудненій території. Дослідження можливості створення мультисенсорної системи надає змогу одержати прототип готового рішення, метою якого є забезпечення високого рівня безпеки та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у місцях, небезпечних для людського здоров'я та життя. Зокрема, зоною постійного чи періодичного контролю екологічної ситуації є зона відчуження Чорнобильської АЕС, де виникнення пожеж унаслідок займання торфу потребує швидкої реакції відповідних служб. Опис запропонованої системи контролю екологічного стану на забруднених територіях включає дані про обрані елементи, до складу яких входять програмовані мікроконтролери з датчиками, а також усі супутні пристрої, за допомогою яких відбувається транспортування інформації та її занесення до системи моніторингу в мережі Інтернет. У результаті проведеного дослідження вдалося одержати декомпозовану модель руху важливої інформації всередині замкнутої системи, що має модульну структуру. Останнє є важливим фактором для можливості розширення існуючого функціоналу в стислі терміни, а також для забезпечення гарячої заміни складових комплексу. Основними зацікавленими сторонами цього дослідження є органи та структури, що відповідають за координацію охорони природи на загально-системному рівні. Серед них програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), а також орган екологічного моніторингу на забрудненій території поблизу Чорнобильської АЕС і Міністерство екології та природних ресурсів України. Розроблена модель надасть змогу спростити процес спостереження за ситуацією на виділеній території та забезпечить необхідним переліком замірів з можливістю одержання більш розгорнутих результатів за використання сучасного обладнання.