Проаналізовано геологічні, техніко-економічні показники освоєння родовищ залізистих кварцитів та їх вплив на економічну ефективність роботи гірничодобувних підприємств. Виконано ранжування родовищ за показниками якості руди, випущеного концентрату, собівартості і рентабельності виробництва. Визначено особливості геолого-економічної оцінки родовищ залізистих кварцитів, які розробляються упродовж тривалого періоду.

Цель работы - изучение взаимоотношений основных рудных минералов из зон щелочного метасоматоза, с которым связаны аномальные концентрации благороднометальной минерализации Северо-Белозерского месторождения (СБМ) Белозерского железорудного района Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита. Для выполнения поставленных задач использованы петрографические и минералографические методы исследования. Проведено геохимическое опробование и сцинтилляционный полуколичественный анализ проб содержания золота, серебра, платины и палладия в аномальных интервалах зон карбонатно-щелочного метасоматоза СБМ. Испытания обогатимости проведены в Криворожском техническом университете. Изучен состав рудоносных метасоматитов из зон щелочного метасоматоза. Охарактеризованы вещественный состав и стадийность формирования рудной минерализации, установлены взаимоотношения основных рудных минералов зон щелочного метасоматоза. В результате исследований установлено, что железистые кварциты СБМ имеют комплексный состав и, в качестве сопутствующей, содержат минерализацию благородных металлов. Комплексная минерализация благородных металлов приурочена к зоне карбонатно-щелочного метасоматоза. Наибольшее количество аномалий сосредоточено в пределах центральной части зоны метасоматоза. Суммарное содержание минерализации благородных металлов изменяется от 1634 до 1298 мг/т. Рудная минерализация зон щелочного метасоматоза представлена пиритом, пирротином, гематитом, магнетитом, арсенопиритом. Вероятными минералами-концентраторами минерализации благородных металлов являются пирит, пирротин, халькопирит. В процессе обогащения технологической

пробы установлена тесная связь комплекса благородных металлов с сульфидным концентратом. Особая ценность проведенных технологических испытаний заключается в комплексном составе полученных концентратов, при этом содержания золота и серебра приближаются к требованиям промышленности для пирометаллургической переработки.

Выполнены исследования физико-химических и технологических свойств кварцита Кировоградского месторождения. В результате проведенных исследований установлено, что указанный кварцит характеризуется высокой химической чистотой, является плотным и медленно перерождающимся. Изготовлены лабораторные динасовые образцы, которые обожжены в туннельных печах ПАО "Красногоровский огнеупорный завод" и ПАО "Красноармейский динасовы завод", и определены их свойства. Установлено, что изготовленные образцы характеризуются хорошим перерождением кварца в обжиге (содержание остаточного кварца в образцах составляет 2,8 - 3,9 %) и высокими показателями служебных свойств, соответствующими требованиям технических условий ТУ У 322-7-00190503-125-97 для динасовых огнеупоров марки ДК-2, предназначенных для кладки различных зон коксовых печей. Для окончательного установления пригодности кварцита Кировоградского месторождения для производства динасовых изделий огнеупорным заводам следует продолжить работу в направлении выпуска опытно-промышленных партий динаса на основе данного вида кремнеземсодержащего сырья с целью наработки статистических данных по свойствам динасовых изделий, а также отработки оптимальных технологических параметров их производства.

Описано сучасні погляди на стратиграфію, тектоніку, магматизм, історію геологічного розвитку та корисні копалини Криворізької структури. Охарактеризовано геологічну будову родовищ залізистих кварцитів, розташованих в межах Криворізького рудного району, як найбільш розкритого і доступного для вивчення об'єкта досліджень. Вивчено розрізи родовищ окиснених залізистих кварцитів Інгулецького, Південного, Саксаганського та Північного рудних полів. Показано їх загальні риси, закономірності і відмінності, обумовлені унікальними умовами рудоутворення.

Досліджено вплив акустичної дії на поведінку залишкової намагніченості (ЗН) зразків залізистих кварцитів. Виявлено основні характеристики зміни ЗН порід. Обговорено передбачувані механізми змінення ЗН для імпульсних і періодичних навантажень на феромагнітний зразок.

Мета роботи - розробка методу і методики обліку стану і рухомості балансово-промислових запасів по ступеню підготовленості до видобування, визначення і облік розкритих, підготовлених і готових до видобування балансово-промислових запасів залізистих кварцитів на гірничовидобувних підприємствах та встановлення взаємозв'язку між ними. Аналіз та узагальнення науково-технічних досягнень нормування промислових запасів з урахуванням того, що при класифікації підготовленості балансово-промислових запасів до кінця не витриманий класифікаційний принцип, відповідно до якого підготовленість балансово-промислових запасів залізистих кварцитів до видобування визначаємо при виконанні установленого комплексу гірничих робіт. Встановлено залежності продуктивності гірничовидобувного підприємства і середнього квадратичного відхилення вмісту якісних показників усередненого корисного компонента у залізорудній масі від числа видобувних одиниць. Обгрунтовано нормативні значення готових до видобування, підготовлених і розкритих балансово-промислових запасів залізистих кварцитів, які залежать від інтенсивності проведення гірничих робіт і під впливом великої кількості випадкових факторів суттєво коливаються. Розроблена методика аналізу закономірностей нормування підготовленості балансово-промислових запасів залізистих кварцитів базується на зіставленні значень визначення нормативного числа видобувних одиниць і забезпеченості промислово-балансовими запасами корисних копалин кожної видобувної одиниці. Нормативна величина балансово-промислових запасів усіх категорій повинна мати резерв, що компенсує нерівномірність проведення гірничих робіт, а нормативна забезпеченість промисловими балансовими запасами корисних копалин повинна визначатися з резервом, який компенсує похибки розрахунків.