Проаналізовано стан, висвітлено перспективи розвитку геохімічних методів пошуків і екогеохімічних досліджень в Україні та країнах СНД. Доведено, що високоефективні, екологічно чисті та відносно дешеві методи повинні зайняти чільне місце у сучасній структурі геологічних досліджень. Обгрунтовано необхідність відновлення робочих контактів геохіміків країн СНД з метою зростання ефективності геологорозвідувальних робіт у майбутньому. Проаналізовано показники рухомості важких металів у грунтах заповідних зон України для виявлення територій екологічного ризику. Наведено результати геохімічного дослідження картування та пошукових робіт у межах фундаменту Українського щита. Визначено форми міграції важких металів у грунтах заповідних зон українського Полісся.

Розглянуто перспективи та передумови пошуків газогідратів та інших скупчень вуглеводнів у районах розвитку діапірових структур, грязьових вулканів і накопичень палеодельтових відкладів на акваторіях Чорного та Азовського морів.

Рассмотрены перспективы и предпосылки поисков газогидратов и других скоплений углеводородов в районах развития диапировых структур, грязевых вулканов и нагромаждений палеодельтовых отложений на акваториях Черного и Азовского морей.

Perspectives and prerequisites gas-hydrates and another hydrocarbons accumulations search in areas in diapir fold structures development, mud volcanos and accumulations of paleodeltaic deposits on water areas of Black and Azov seas have been considered in the article.

Наведено результати геохімічних пошуків за рухомими формами хімічних елементів, які показали, що запропоновані технології дозволяють виявляти геологічні межі інтрузії, частково прогнозувати зони тектонічних порушень і виділяти перспективні ділянки можливого розташування рудних зон.

С использованием методов термодинамического анализа и математического моделирования рассчитаны индикаторные формы для разных типов почв в зависимости от pH среды.

Проведено числове моделювання утворення вторинного сольового ореолу розсіяння хімічних елементів і побудовано залежності параметрів сольового ореолу від параметрів рудного тіла. Одержані результати дають можливість широко використовувати сольові ореоли розсіяння у ході пошуків і локального прогнозування корисних копалин.

Установлено зв'язок вторинних сольових ореолів розсіяння хімічних елементів з рудними об'єктами, що дозволяє найбільш ефективно та з найменшими витратами проводити локальне прогнозування та пошуки корисних копалин на території Українського щита (УЩ). З використанням методів термодинамічного аналізу та математичного моделювання розраховано основні форми міграції хімічних елементів як індикаторні для проведення геохімічних пошуків. Установлено, що аномалії рухомих форм хімічних елементів можна фіксувати над незначним рудопроявом за потужності перекривальних осадових товщ до 100 м, а в інших випадках - більш значних. Установлено існування горизонтальної зональності території УЩ за рухомістю хімічних елементів у грунтових відкладах - збільшення їх рухомості з півдня на північ. З урахуванням умов утворення вторинних сольових ореолів розсіяння хімічних елементів проведено районування даної території за умов їх утворення та можливості застосування геохімічних пошуків корисних копалин за вторинними сольовими ореолами розсіювання.

Розглянуто процеси, що супроводжують перетворення органічної речовини (ОР), яка складає основу керогенів різного типу, характеризуються неймовірною складністю та прогнозованим різноманіттям. Наведені стислі відомості про основні реакції, що відбуваються із компонентами біоти після проходження біодеградаційного бар'єру: спочатку - деструкції внаслідок гідролізу, а потім - різних типів конденсації. Показано, що складність процесів деградації органічної речовини не дозволяє розробити адекватну модель її перетворень після седиментації лише на базі розуміння кінетики окремих реакцій та груп реакцій. Для опису таких складних систем найкращим чином пристосований аналітичний апарат рівноважної термодинаміки. Із застосуванням термодинамічної моделі на базі формалізму Джейнса ми розрахували зміни органічної речовини керогену III-А типу в контакті з органічними та неорганічними газами в процесі занурення порід. Результатами обчислень є молярні частки 44 адитивних складових, які описують тверду фазу керогену III для кожної глибини до 20 км включно, та органічних і неорганічних індивідуальних речовин. Встановлено, що консолідуючий вплив тиску є вагомим фактором впливу на склад геохімічної системи, що включає кероген III типу, у діапазоні глибин 6 - 13 км, в той самий час із подальшим зануренням переважає деструктивний фактор температури. За ентропією встановлено, що діапазон глибин від 6 до 15 км з максимумом 7,5 км можна вважати найбільш придатним для формування вуглеводневого флюїду. Запропоновані та розраховані в цій роботі коефіцієнти розгалуженості для твердої (керогену III типу) та газофлюїдної фази підтверджують експериментальні роботи з оцінки спрямованості процесів трансформації керогену із зануренням, а встановлений термодинамічним моделюванням газогенеративний потенціал керогену монотонно зменшується із заглибленням, що також відповідає уявленням про його еволюцію. Встановлено складний характер рівноваги між конституційною водою та керогеном, залежно від теплового потоку та глибини. Для аналізу цієї рівноваги запропоновано просту константу рівноваги дегідратації, яка узагальнює перетворення води в матриксі керогенів.