Предложена методика крупномасштабного аэрокосмического картографирования масштаба 1:50000 для изучения территории ДДВ на поисковом этапе геологоразведочных работ на нефть и газ с целью выявления прогнозируемых по дистанционным материалам структур осадочного чехла и кристаллического фундамента. Рассмотрены основные положения, принципы, задачи и технология исследований этого нового вида картографирования.

Розглянуто можливість використання програмних засобів для розрахунку напружено-деформованого стану елементів конструкцій з метою вирішення геологічних і технічних завдань, які супроводжують геологорозвідувальні роботи. Показано, що спрощені постановки пружних і пружнопластичних завдань дають можливість моделювати технічні об'єкти за умов статичного та квазістатичного навантаження. Для моделювання геологічних процесів або їх фрагментів необхідні складніші моделі з великими деформаціями середовища, змінною масою тіл та їх руйнуванням.

Рассмотрена возможность использования программных средств для расчета напряженно-деформированного состояния элементов конструкций к решению геологических и технических задач, сопровождающих геологоразведочные работы. Показано, что упрощенные постановки упругих и упругопластических задач позволяют моделировать технические объекты в условиях статической и квазистатической нагрузки. Для моделирования геологических процессов или их фрагментов необходимы более сложные модели с большими деформациями среды, переменной массой тел и их разрушением.

Possibility of software application for calculation of stress-strain-state of constructional elements for geological and technical purposes during geological prospecting works is considered. Simplified versions of elastic and elastic-ductile problems allow to model technical objects under conditions of static and quasistatic loading. Modeling of geological processes or their fragments requires more complicated models with large medium deformations, variable solid masses, and solid destruction.

Висвітлено напрями регіональних досліджень, які є пріоритетними для Держгеолслужби, основні результати та перспективи їх розвитку. Розглянуто особливий внесок підрозділів відповідного відділу УкрДГРІ в науково-методичне забезпечення регіональних геологозйомочних робіт та робіт зі складання Держгеолкарти-200, розробку та впровадження комп'ютерних технологій у велико- та середньомасштабне картоскладання, картографування, картовидання та інші напрями.

Освещены направления региональных исследований, которые являются приоритетными для Госгеолслужбы, основные результаты и перспективы их развития. Рассмотрен особый вклад подразделений соответствующего отдела УкрГГРИ в научно-методическое обеспечение региональных геологосъемочных работ и работ по составлению Госгеолкарты-200, разработку и внедрение компьютерных технологий в крупно- и среднемасштабное картосоставление, картографирование, картоиздание и ряд других направлений.

It is widely covered line of regional investigation priority for Stategeoldepartment, basic result and future trends of development. It is accentuation special contribution subsections department of UkrSGRI to guidance assurance regional mapping work and work of mapping Stategeolmap-200. Working and application of the achievements of computerization into large- and middle scale mapmaking, and map printing and other line of investigation.

Рассмотрена возможность применения системы карт при решении вопросов оптимального природопользования. Предложена принципиальная схема картографического обеспечения экологического мониторинга нефтегазоносных участков акватории; описана топографическая карта шельфа как первого звена в геоэкологическом картографировании.

Висвітлено етапи, періоди розвитку аерокосмічного знімання та аерокосмоструктурного, космофотогеологічного картографувань території України. Розроблено теоретичні та методичні аспекти великомасштабного аерокосмічного картографування (ВАКК) локальних пасток видобутку вуглеводнів. Запропоновано технологічну блок-схему методики робіт щодо складання геологічної серії великомасштабних тематичних карт нафтогазоносних територій з використанням аерокосмічної інформації. Детально розглянуто метод комплексної тематичної інтерпретації результатів ВАКК і геолого-геофізичних матеріалів для прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше виявлено та закартографовано на основі сумісної інтерпретації результатів даних дистанційного зондування Землі та геолого-геофізичних досліджень у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини аерокосмогеологічні об'єкти різного порядку та ступеня перспективності. Наведено методику складання картосхем геоіндикаційного та структурного дешифрувань, що стали об'єктивною основою для структурно-геологічної інтерпретації. Обгрунтовано наукові основи визначення системи умовних знаків для геоіндикаційних карт.

Дисертацію присвячено розробці автоматизованого апарата інтерпретації магнітних аномалій на ЕОМ. Даний метод базується на попередньому формуванні множини призматичних моделей (банків рішень оберненої задачі) та подальшому вибору з останньої об'єкта, який найкраще відповідає реально існуючому джерелу магнітного поля. Встановлено, шо відбір модельного об'єкта із передчасно сформованої їх оптимальної множини дає стійкий результат для вирішення оберненої задачі магніторозвідки. Розроблено програмно-алгоритмічне забезпечення процесу пошуку моделі вихідного наближення реальних джерел магнітного поля. Апробацію інтерпретаційного апарата виконано на магнітних аномаліях північно-західної території Українського Щита. Матеріали випробування підтверджують його високу ефективність, яка забезпечує достатню вірогідність результатів інтерпретації. За допомогою розробленого методу з'являється можливість оперативно та швидко одержувати інформацію про глибини й умови залягання джерела магнітного поля, а також напрямок і значення його сумарної намагніченості. Основні результати праці знайшли використання у пошуках рудних родовищ та алмазоносних структур.

The geological mapping aims at displaying geological bodies of the territory. The assembled information demands preliminary classification of supervision and diagnostic of geological objects, before it will become accessible to the computer program. It is offered to do it on the basis of the theory of natural geological bodies, which takes into account all their varieties. The clearness of principles allows formalise to easily descriptive geological supervision for application of GIS-technologies. The applications of the theory and GIS at different stages of drawing up a geological map are shown. The constructions of the form allocated of formational deposits with the help GIS permit topologically correctly to display structural relations of geological bodies on a plane and in space. The representations about natural geological bodies can become a theoretical basis of geological maps of the following generation.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.10

Рубрики:

Геологічна зйомка та картування

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати натурних досліджень з використанням комплексної попланшетної сейсмічної та електромагнітної методики для розв'язання задачі картування дрібних приповерхневих неоднорідностей. Зіставлення результатів речовинного та фізико-механічного вивчення керна свердловин, пробурених в аномальних виділених зонах, дало змогу оцінити роздільну здатність і вірогідність побудови об'ємної моделі середовища за даними комплексної методики. Зіставлення сейсмічних даних з результатами інтерпретації електромагнітних даних дозволило дійти висновку, що фізичні джерела приповерхневих аномальних зон ідентичні для електромагнітного та сейсмічного полів. Інтенсивність їх прояву різна через недотримання критерію подібності між системами спостережень цих двох полів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212(45УКР)9 + Д443.10

Рубрики:

Гравіметрія

Геологічна зйомка та картування

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості щодо змісту навчальної геологознімальної практики й особливостей проведення її в межах Кримського навчального полігону з наданням рекомендацій з описання головних маршрутів, відслонень і точок спостереження. Викладено теоретичні основи проведення геологічної зйомки, відомості про геологічну будову району проведення практики та рекомендації із складання геологічної карти та написання звіту з виконаних робіт.

Проаналізовано можливості ефективного використання геофізичних методів за комплексного вивчення впливу техносфери на геологічне середовище для вирішення завдань техногенної безпеки. Як приклад розглянуто результати виконання робіт із використанням геоелектричних методів Дніпропетровською геофізичною експедицією "Дніпрогеофізика" під час картування масивів гірських порід для виявлення пустот і місць можливого воронкоутворення на полігоні складування відходів будівельних матеріалів коксохімічного заводу. Для вирішення поставлених завдань використано комплекс геофізичних методів, який включав аудіомагнітотелуричне зондування та резонансно-акустичне профілювання. Викладено можливості геоелектричних методів під час пошуку підземних пустот у масивах гірських порід та оцінювання процесів воронкоутворення, описано методику виконання польових робіт, результати обробки та гірничо-геологічної інтерпретації даних цих методів. Установлено, що гірські пустоти інтенсивно впливають на стан досліджуваних масивів і розвиток "неотектонічних" процесів і зміну гідродинамічного режиму як підземних, так і грунтових вод, що призводить до інтенсивної диференціації фізико-механічних властивостей середовища й утворення ослаблених зон, де є можливим осідання поверхні.

Для решения задач геолого-геофизического картирования в настоящее время широко используется модель слоисто-блоковой среды с включениями неиерархического строения, в рамках которой созданы аппаратурно-методические комплексы изучения трехмерно неоднородных сред с соответствующей теорией интерпретации геофизических данных. Крупным результатом исследований прошлого столетия стало заключение о фундаментальной роли блочно-иерархического строения горных пород и массивов для объяснения существования широкой гаммы нелинейных геомеханических эффектов и возникновения сложных самоорганизующихся геосистем при анализе формирования крупных и суперкрупных месторождений. Иерархическая структура характерна для многих систем, особенно для литосферы Земли, где по данным геофизических исследований выделено более 30 иерархических уровней от тектонических плит протяженностью в тысячи километров до отдельных минеральных зерен миллиметрового размера. Таким образом, земная кора представляет собой сплошную среду, включающую в себя дискретную систему блоков и, как любой синергетический дискретный ансамбль, обладает свойствами иерархичности и самоподобия. Это необходимо учитывать при создании новых комплексных систем геофизического изучения литосферы Земли. Приведено построение итерационных алгоритмов 2D моделирования для дифракции звука и линейно поляризованной поперечной упругой волны на включении с иерархической упругой структурой, расположенной в J-м слое N-слойной упругой среды. Рассмотрен случай, когда плотность включения каждого ранга отличается от плотности вмещающей среды, а упругие параметры совпадают с упругими параметрами вмещающего слоя. Применен метод интегральных и интегро-дифференциальных уравнений для пространственно-частотного представления распределения волновых полей. Из построенной теории следует, что при комплексировании сейсмических и гравитационных полей необходимы данные, которые получены в рамках систем наблюдения, настроенных на исследование иерархической структуры среды. Использование значений плотности, рассчитанной из корреляционной зависимости скорости распространения продольной волны, определенной из кинематической интерпретации сейсмических данных, от плотности для построения плотностной модели по гравитационным данным, может привести к несоответствию такой модели вещественному составу изучаемой геологической среды. Эти результаты являются основой для построения новых систем картирования геологических систем, что особенно востребовано при картировании нефтегазовых месторождений и прогнозе их эффективной отдачи.

Вперше виконано ранжування території за ступенем і переважним напрямом анізотропії ("роздробленості") земних надр з урахуванням впливу розломно-блокової тектоніки Кривбасу на проходження сучасних геоекологічних явищ, які обумовлюють розвиток підземних пустот в кристалічному фундаменті, провально-зсувних явищ і ділянок підтоплення. Вперше розроблено та методично обгрунтовано критерії виявлення та картування підземних пустот і місць провально-зсувних явищ техногенного походження комплексом геофізичних методів АМТЗ, АМВЗ і РАП з визначенням за результатами 2D математичного моделювання їх кількісних характеристик. Вперше встановлено тісний зв'язок зміни значень уявного опору від інтенсивності розвитку підземного зволоження, який дозволив одержати лінійне рівняння регресії для складання прогнозних карт динаміки сучасної складової підтоплення залежно від інженерно-геологічних умов і наповненості гідротехнічних споруд гірничо-видобувного комплексу. Вперше одержано та сумісно проаналізовано результати безперервного в часі моніторингу параметрів підземних вод в гідрогеодеформаційному середовищі та місцевих сейсмічних подій території Кривбасу, що дозволило "локальні землетруси" класифікувати як природні або техногенні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.10 + Д453.1

Рубрики:

Геологічна зйомка та картування

Нафта

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Багаторічні результати досліджень з картування нафтогазоносних ділянок на традиційних і нетрадиційних об'єктах (шахтні поля, шельфові зони, астроблеми) дозволили створити базу даних системних критеріїв пошукової технології структурно-термо-атмо-гідролого-геохімічних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень вперше в пошуковій практиці використовувався водень як головний складовий елемент вуглеводнів. Аналіз результатів даних розподілу водневих концентрацій дав можливість виділити аномальні поодинокі значення як по площах, так і по продуктивних свердловинах (при відсутності фонових) і провести детальні площові великомасштабні дослідження з метою площового картування на пошукові роботи.

Приведены результаты дополнительных экспериментальных исследований с целью изучения глубинного строения вулканических комплексов различного типа. Исследования рекогносцировочного характера проведены с применением методов частотно-резонансной обработки и интерпретации спутниковых снимков и фотоснимков на локальных участках расположения грязевых вулканов и крупных вулканических построек в различных регионах мира, а также на Марсе. Результаты глубинного частотно-резонансного сканирования разреза на участках работ показывают, что корни обследованных вулканов, заполненных осадочными, магматическими и метаморфическими породами различных групп, практически всегда расположены на глубинах 996, 723, 470, 195 - 217 и 95 км. Вулканы с корнями в интервале 195 - 217 км (слой пластического состояния пород) можно считать "молодыми" грязевыми вулканами, активность которых наблюдается в настоящее время. Вулканические постройки с корнями на глубинах 723 и 470 км следует относить к категории "старых". Глубины корней обследованных вулканов на Марсе отличаются от таковых на Земле; корень базальтового вулкана определен на глубине 450 км, а заполненного известняками - 144,300 км. На участках расположения трех грязевых вулканов зафиксированы сигналы от нефти, конденсата и газа. Проведенные экспериментальные исследования засвидетельствовали о возможности использования мобильной прямопоисковой технологии частотно-резонансной обработки спутниковых снимков и фотоснимков для обнаружения и локализации глубинных каналов (вулканов) миграции флюидов, минерального вещества и химических элементов, а также для изучения глубинного строения тектонических структур Земли и поисков горючих и рудных полезных ископаемых.

Приведены результаты экспериментальных исследований на суше и шельфе ЮАР с использованием технологии интегральной оценки перспектив нефтегазоносности крупных блоков и локальных участков, включающей методы частотно-резонансной обработки (ЧРО) спутниковых снимков и вертикального зондирования (сканирования) разреза с целью определения глубин залегания и мощностей прогнозируемых скоплений углеводородов и пород. Исследования рекогносцировочного характера проведены на двух крупных блоках, расположенных к югу и к западу (шельф) от порта Кейптаун. В целях сопоставления дополнительно обследованы блок на шельфе Мавритании и два блока на шельфе Бразилии. На площади обследования южнее порта Кейптаун могут быть обнаружены промышленные скопления нефти и газа, алмазоносные кимберлитовые трубки, а также коллекторы воды, обогащенной водородом в базальтовых вулканах. Участки расположения нефтегазоперспективных объектов, алмазоносных трубок и водоносных коллекторов могут быть закартированы и локализованы на начальном этапе детальных поисковых работ. Результаты дополнительных исследований на площади крупной аномальной зоны, обнаруженной и закартированной по данным измерений вертикальной составляющей естественного электрического поля Земли с борта судна в ноябре 2018 г., свидетельствуют о целесообразности проведения детальных поисковых работ на нефть и газ в этом районе шельфа ЮАР. Фиксацию откликов на резонансных частотах нефти, конденсата и газа на локальном участке бурения скважины Orca-1 на шельфе Мавритании можно считать еще одним подтверждением информативности и эффективности технологии ЧРО и декодирования спутниковых снимков и фотоснимков. Результаты исследований на шельфе Бразилии в районе известного нефтяного месторождения и на площади расположения цепочки поднятий также подтверждают работоспособность и оперативность используемых методов. Материалы рекогносцировочных исследований в пределах трех достаточно удаленных друг от друга районах Атлантического океана дают основания утверждать о наличии в его недрах гигантских ресурсов углеводородов.

Приведены материалы дополнительной апробации и практического применения мобильных прямопоисковых методов в различных регионах мира. Выполненные исследования на участках бурения глубоких скважин на нефть и газ подтвердили целесообразность проведения дополнительных работ с применением прямопоисковых методов при выборе площадок для их заложения. На обследованных участках добычи сланцевого газа обнаружены вертикальные каналы (вулканы), заполненные осадочными породами, в пределах которых могут быть выявлены скопления нефти, конденсата и газа в традиционных коллекторах в глубинных горизонтах разреза. Результаты рекогносцировочных исследований в северо-западной части Днеппровско-Донецкой впадины (ДДВ), а также в Припятском прогибе засвидетельствовали о целесообразности проведения в этих регионах детальных поисковых работ на углеводороды (УВ). Обследование на участках расположения нескольких известных месторождений УВ в ДДВ подтверждают прогнозы специалистов о перспективности глубинных горизонтов впадины на нефть и газ. На многих площадях исследований подтверждено существование границы на 57 км, в районе которой происходит синтез нефти, конденсата, газа и янтаря из мигрирующих снизу водорода и углерода. Получены дополнительные материалы, свидетельствующие о синтезе воды на глубине 69 км в вулканических комплексах определенного типа. Обследование зон долгожительства в различных регионах показало, что все они расположены в пределах вулканических построек, заполненных базальтами. В этих вулканах идет синтез воды на глубине 69 км и происходит миграция водорода. Обогащенная водородом вода содействует долгожительству. Полученные материалы свидетельствуют о возможности использования методов частотно-резонансной обработки и декодирования спутниковых снимков и фотоснимков для оперативного установления фактов присутствия (или отсутствия) различных (в том числе и искомых) химических элементов в образцах минералов и пород, в керне скважин, в отложениях разреза на различных глубинах. Интегральная оценка перспектив нефтегазоносности крупных поисковых блоков в северо-западной части Черного моря свидетельствует о целесообразности проведения в этом регионе поисковых работ на нефть и газ. В целом, результаты проведенных экспериментальных исследований с использованием разработанных прямопоисковых методов свидетельствуют об их работоспособности, эффективности и целесообразности практического применения при поисках и разведке скоплений углеводородов, воды (питьевой, минеральной) и рудных полезных ископаемых.

Розглянуто концептуальні засади, методологію та методику еколого-геологічного картографування, основні екологоутворювальні чинники. Висвітлено загальні питання й окремі методики складання карт різних масштабних рівнів і призначення. Розглянуто основні схеми моніторингу геологічного середовища. Наведено загальні висновки щодо розробки рекомендацій для здійснення еколого-геологічної оцінки окремих територій.