На підставі виконаного детального стратиграфічного розчленування та кореляції нижньокам'яновугільних відкладів південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і північно-західних околиць Донбасу уточнено уніфіковану схему стратиграфічного розчленування нижнього карбону південного сходу ДДЗ. Наведено оцінку перспективам нафтогазоносності даних відкладів, а також першочергові напрямки на постановку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

На основе выполненного детального стратиграфического расчленения и корреляции нижнекаменноугольных отложений юго-восточной части Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) и северо-западных окраин Донбасса уточнена унифицированная схема стратиграфического расчленения нижнего карбона юго-востока ДДВ. Приведены оценка перспектив нефтегазоносности данных отложений, а также первоочередные направления постановки геологоразведочных работ на нефть и газ.

Розглянуто особливості седиментогенезу відкладів нижньої крейди - сеноману автохтона Покутсько-Буковинських Карпат. Побудовано три літофаціальні карти за хроностратиграфічними рівнями: барем - апт, альб - ранній сеноман, пізній сеноман. Виявлено закономірності зміни літофацій. Визначено умови седиментації барем-нижньосеноманських відкладів як фрагмента давньої дельтової споруди (авандельтові утворення). Верхньосеноманська товща відкладалася за мілководно-морських умов, спричинених глобальною трансгресією.

Рассмотрены особенности седиментогенеза отложений нижнего мела - сеномана автохтона Покутско-Буковинских Карпат. Построены три литофациальные карты по хроностратиграфическим уровням: барем - апт, альб - ранний сеноман, поздний сеноман. Выявлены закономерности смены литофаций. Установлены условия седиментации барем-нижнесеноманских отложений как фрагмента древнего дельтового сооружения (авандельтовые образования). Отложения верхнего сеномана образовались в мелководно-морских условиях, вызванных глобальной трансгрессией.

Special features of sedimentogenesis of the Lower Cretaceous - Cenomanian deposits of the Pokuttia-Bukovyna Carpathians autochthon are considered. Three litofacial maps are made by levels: Barremian - Aptian, Albian - Early Cenomanian, Late Cenomanianages. The regularity of litofacies changes has been recorded. Conditions of sedimentation Barremian - Lower Cenomanian deposits, sedimentation as a fragment of deltaic system are established. Upper Cenomanian deposits are formed under shallow-marine conditions, caused by global marine transgression.

Надано детальну петрографічну характеристику та проведено типізацію нижньокарбонових вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну. Визначено типовий мацеральний склад вугілля світ Львівсько-Волинського басейну та встановлено, що з півночі на південь відбувається поступове зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту на тлі підвищення кількості мацеральної групи вітриніту. Доведено, що у стратиграфічному розрізі, від пластів нижніх світ до пластів верхніх, кількість мацеральної групи ліптиніту збільшується, а групи вітриніту - зменшується. Установлено, що різні палеотермічні градієнти, неоднаковий петрографічний склад і ступінь відновленості позначаються на формуванні вугілля з різними хіміко-технологічними властивостями та різним співвідношенням класифікаційних показників. На підставі даних про склад мацеральних груп, для вугілля Львівсько-Волинського басейну визначено умови формування мікриніту та встановлено його вплив на спікливість і коксівність вугілля. З'ясовано, що на площі розповсюдження пластів кожної зі світ Донбасу з північного заходу на південний схід у петрографічному складі відбувається зменшення кількості мацеральної групи ліптиніту з одночасним підвищенняи кількості мацеральної групи вітриніту. Виявлено тенденції зміни петрографічного складу вугілля Донбасу вверх за розрізом, особливістю яких є перехід кількості мацеральних груп ліптиніту та вітриніту через екстремальні значення, відповідно максимум і мінімум. Визначено петрографо-технологічні типи вугілля та показано їх неповторність у стратиграфічному розрізі нижньокарбонових відкладів України. Розроблено нову концептуальну модель

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.451-53 + Д59(4Укр)-43

Рубрики:

Нижній карбон

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено влияние генетических факторов углеобразования на количественный и качественный состав золы углей нижнего карбона Западного Донбасса. Показано, что изменение состава зольности связано с наложением групп минералов различного генезиса, а также методики опробования угольного вещества.

Розглянуто літогенетичні умови формування акумулятивних тіл, з якими пов'язані літологічні пастки, приурочені до піщаних горизонтів континентальних руслових і мілководно-морських фацій, а також карбонатних товщ (вапняки рифових споруд і мілкого моря) нижнього карбону Північного борту Дніпровсько-Донецької западини. Піщані акумулятивні тіла континентального генезису формувалися в річкових палеодолинах, розвинутих уздовж зворотних скидів. Карбонатні акумулятивні тіла за структурно-генетичними ознаками відносяться до пасток літологічного типу. Акумулятивні піщані тіла формувалися на регресивних етапах розвитку морського басейну. Під час трансгресії морські осадки спочатку перекривали річкові відклади, а пізніше покривали всю територію борту. Рифогенні споруди формувалися на трансгресивних етапах у склепінних частинах конседиментаційних піднять.

Розглянуто фаціальний склад і фільтраційно-ємнісні властивості колекторів природних газів Південного Донбасу. Встановлено, що основними колекторами покладів природних газів району є поліфаціальні пісковики, осадконагромадження яких відбувалося за умов зони хвильової брижі заливно-лагунного узбережжя, меншою мірою - за умов підводної частини річкової дельти та частково - за умов формування пересипів, кос і барів. Найбільш потужні пісковики району (до 10 - 20 м) відзначаються значною мінливістю фаціального складу не тільки в стратиграфічному розрізі та по площі, а також у межах одного пластоперетину. Великі коливання фаціального складу пісковиків за умов незначних змін ступеня їх катагенезу визначають різку мінливість фільтраційно-ємнісних властивостей основних горизонтів колекторів. Тому найліпшими колекторами району є пісковики фацій підводних виносів річок, пересипів, кос і барів, найгіршими - пісковики фації піщаних осадів зони хвильової брижі заливно-лагунного узбережжя. Крім того, в цьому районі можуть мати місце вторинні колектори, яскравим представником яких є пісковик миколаївської світи середнього девону.

Визначено основні етапи формування нижньосерпуховського нафтогазоносного підкомплексу Дніпровсько-Донецької западини. На основі виділення трьох підформацій: трансгресивної морської та болотно-озерної, регресивної континентальної алювіально-руслово-дельтової, трансгресивної морської і лагунно-затокової, розроблена схема умов їх нагромадження. Застосування результатів досліджень в ході прогнозування поширення порід-колекторів різних частин розрізу на окремих структурно-тектонічних ділянках западини сприятиме підвищенню ефективності проведення геологорозвідувальних робіт щодо родовищ нафти та газу.

Проведено детальне літолого-стратиграфічне розчленування відкладів нижнього карбону та їх пошарову кореляцію. В розрізі ранньокам'яновугільного періоду встановлено та проіндексовано продуктивні горизонти, прослідковано зміни їх літології та товщини, особливості латерального поширення, уточнено їх фаціальні характеристики. Вперше виділено типові розрізи турнейсько-нижньовізейських продуктивних горизонтів в карбонатних фаціях. В розрізі нижнього карбону підтверджено наявність зональних і встановлено локальні перерви в осадконакопиченні. Проведено структурно-тектонічні дослідження південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) та побудовано низку структурних поверхонь. Як результат, деталізовано геологічну будову центральної та східної частин південної прибортової зони, реконструйовано історію розвитку структур в її межах та уточнено перспективи нафтогазоносності. За результатами комплексних досліджень та структурно-тектонічних побудов виділено перспективні ділянки для пошуків покладів вуглеводнів: Хортицько-Мехедівська, Озерянсько-Кибинцівська, Тищенківсько-Горобцівська та Перещепинсько-Затишнянська. Оцінено перспективи пошуку сланцевого газу у відкладах нижнього карбону південної прибортової зони ДДЗ. Встановлено і оконтурено Горобцівсько-Близнюківську (для нижньосерпуховських відкладів) та Охиньківсько-Затишнянську (для верхньовізейських відкладів) перспективні на пошуки сланцевого газу зони.