Виконано порівняльний аналіз відслонень складеного стратотипу чортківської світи нижнього девону в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне та практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено й охарактеризовано п'ять літотипів порід. Визначено склад і описано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Выполнен сравнительный анализ обнажений составного стратотипа чертковской свиты нижнего девона в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены и охарактеризованы пять литотипов пород. Определен состав комплекса органических остатков и описаны особенности их распространения.

Comparative analysis of exposures of Lower Devonian Chortkiv suite composite stratotype within the limits of Type section on the Dnister river is carried out. According to visual and petrographic features five lithotypes of rocks are singled out and characterszed and the structure of void space is described. The composition of organic remains complex is determined and peculiarities of theirs spreading are shown.

Наведено літолого-палеонтологічну характеристику відслонень стратотипу борщівської світи нижнього девону (худиковецькі верстви) в межах Опорного розрізу на Дністрі, що має теоретичне і практичне значення для удосконалення стратиграфічної основи. За візуальними та петрографічними ознаками виділено шість літотипів порід, описано структуру порового простору. Визначено склад і показано особливості поширення решток палеоорганізмів.

Приведена литолого-палеонтологическая характеристика обнажений составного стратотипа борщовской свиты нижнего девона (худыковецкие слои) в пределах Опорного разреза на Днестре. По визуальным и петрографическим признакам выделены шесть литотипов пород, описана структура порового пространства. Определён состав органических остатков и показаны особенности их распространения.

Lithological-paleontological characteristic of Lower Devonian Borshchiv suite (Khudykivtsi beds) composed stratotype outcrops within the limits of Key section on the Dnister river, that has theoretical and practical meaning for stratigraphic base improvement. According to visual and petrographic features are singled out and characterized six rock lithotypes, the structure of porous space is decribed. The composition is determined and peculiarities of paleoorganisms spreading is shown.

Сопоставление разрезов нижнедевонских отложений на Волыно-Подольской окраине Восточноевропейской платформы дало возможность сделать выводы: мощности изохронных подразделений, независимо от фациального состава, неизменны на всей площади их развития; стратиграфические перерывы внутри этих отложений отсутствуют; мнение о невозможности сопоставления слоев днестровской серии даже на незначительных расстояниях является ошибочным; значительное опещанивание, характерное для верхних частей всех (независимо от стратиграфической полноты) разрезов днестровской серии, обусловлено перманентным сужением седиментационного бассейна и отсутствием размывов этих отложений в конце раннедевонской эпохи. По фациально-генетическим особенностям в нижнедевонской толще региона выделяются три формации: флишеобразная глинисто-карбонатная (представленная тиверской серией Подолья); морская сероцветная терригенная (отложения тиверского возраста во Львовском и Передкарпатском прогибах); красноцветная терригенная (формация олд-реда или теребовлянская, объединяющая иквинскую и днестровскую серии). Обоснована целесообразность выделения свит: в тиверской серии - худыковецкой, митковской, чертковской и иваневской, в иквинской - войнинской, оглядовской, загоровской, вильшаницкой, лучковской и русовской, в днестровской - устечковской, хмелевской, стрыпской, смеркловской, горожанской, княгининской, лозовской, загайпольской, дорошевской и маруньской. Сероцветная морская терригенная формация пока остается нерасчлененной. Кроме того, обоснована валидность целиевской и воютинской свит.

Польові дослідження проведено на 13-ти проявах мідної мінералізації у відкладах дністровської серії нижнього девону, які розташовані в долині р. Дністр від с. Литячі на північному заході до м. Заліщики на південному сході. Для визначення вмісту U, Th і K застосовано гамма-спектрометр GR-320. З'ясовано, що міграція збагачених киснем підземних вод за субаеральних умов призвела до вилуговування U та інших металів з осадової товщі. Завдяки зменшенню окиснювального потенціалу підземних вод локальні відновні умови сприяли відкладанню металів з розчинів. У зоні змішування збагачених киснем вод з киснедефіцитними можливе формування рудних тіл, приурочених до зони окиснювально-відновного бар'єра в шарах пісковиків. Межі між породами з різною проникливістю (пісковик/аргіліт та інші) також є сприятливими для відкладання урану. Зважаючи на мінливість характеристик підземних вод протягом формування мінералізації, такі локальні її прояви можуть зустрічатися як у окиснювальному (червоний), так і у відновлювальному (зелений) середовищі. Мідна та уранова мінералізація локалізовані у прошарках аргілітів, що розташовані або безпосередньо в межах, або трохи нижче шарів ясно-сірих до білого ущільнених кварцових пісковиків. Останні забезпечували сприятливі умови для міграції підземних вод і формування мінералізації окиснювально-відновного бар'єра.