Рассмотрены главнейшие закономерности развития давнего рельефа Земли - дифференциация рельефообразования по типам геоморфогенеза. Выделены восемь типов геоморфогенеза: пять для равнинно-платформенных областей (гумидный, аридный, ледовый, вулканогенный и морской) и три для геосинклинальных и эпигеосинклинальных областей (собственно геосинклинальный, орогенный и посторогенный, или горный).

Розглянуто життєвий і творчий шлях О.К. Каптаренко-Чорноусової - учениці академіка П.А. Тутковського, який розробив мікропалеонтологічний метод вивчення морських осадових відкладів, що нині є найважливішим у практиці біостратиграфічного вивчення нафтогазоносних структур, родовищ корисних копалин осадового походження, геологічного картування. О.К. Каптаренко-Чорноусова удосконалила метод мікропалеонтологічних досліджень і поширила його на весь фанерозой. Особливо важливі її фундаментальні праці з видового складу форамініфер юрських, крейдових і палеогенових відкладів. З-під пера О.К. Каптаренко-Чорноусової вийшло більше ста наукових праць. Численні її учні успішно працюють в різних регіонах України і Росії.

Наведено нові дані стосовно біостратиграфічного обгрунтування різнорангових стратонів, уточнено їх обсяг. Висвітлено кореляцію, стратифікацію розрізів за палеонтологічними, літостратиграфічними методами, а також питання секвенс-стратиграфії, седиментології. Проаналізовано етапи розвитку рослинного покриву території півдня України в неоплейстоцені.

Приведены новые данные о биостратиграфическом обосновании разноранговых стратонов, уточнен их объем. Освещены корреляция, стратификация разрезов с помощью палеонтологического, литостратиграфического методов, а также вопросы секвенс-стратиграфии, седиментологии. Проанализированы этапы развития растительного покрова территории юга Украины в неоплейстоцене.

Ізотопним 207Pb/206Pb методом підтверджено фанерозойський вік монацитів у відкладах дніпровського горизонту (Житомирщина), який був раніше встановлений методом загального свинцю.

Изотопным 207Pb/206Pb методом подтвержден фанерозойский возраст монацитов об отложениях днепровского горизонта (Житомирская область), установленный ранее методом общего свинца.

Phanerozoic age of monazites in dniprovskiy horizon sediments (Zhytomyr region) is proved by the 207Pb/206Pb isotopic method. The same age was determined by the total lead method firstly.

Отмечено, что основной причиной этапности (ритмичности) развития рельефа Земли является ритмичность режимов климата и тектонических движений. Предложена таксономия палеогеоморфологической ритмичности с выделением мегаэтапов, этапов, подэтапов или эпох, а также стадий и фаз. Всего в фанерозое выделено 17 палеогеоморфологических этапов. Выполненная качественная характеристика палеорельефа материков дает возможность оценить границы и особенности выделенных геоморфологических этапов и сделать общие выводы, касающиеся закономерностей развития рельефа Земли в фанерозое.

Розглянуто катагенез фанерозойських порід з вугільною речовиною, ступінь вуглефікації якої є відбиттям особливостей геологічного розвитку регіону. Вперше узагальнені і публікуються нові дані за показниками відбиття вітриніту органічної речовини палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладів.

Охарактеризовано роль магматизму під час вирішення питань палеотектоніки та геологічних реконструкцій геологічних епох у фанерозії. На основі власних багарорічних досліджень магматичних процесів подано схему послідовного вивчення магматизму та побудови петролого-геодинамічних моделей.

Показано, що вікові зміни хімічного складу вод океану (за результатами аналізу розсолів включень у седиментаційному галіті морських евапоритових формацій) та інтенсивності нагромадження евапоритів у фанерозої узгоджуються з віковими змінами інтенсивності нагромадження органічного вуглецю та фосфатоносних карбонатів в осадових відкладах на континентах. Для виявлення такої залежності використано опублікований фактичний матеріал з еволюції вод океану, поширення евапоритових і бітумінозних відкладів і фосфатоносних карбонатів за останні 600 млн років. Зокрема, виділяються два етапи сульфатного типу вод океану (перм - тріас і пізній палеоген - неоген) і два етапи хлоридного типу (кембрій - карбон і юра - середній палеоген). Найбільш інтенсивне нагромадження бітумінозних відкладів тяжіє до етапів існування хлоридного типу вод. Поширення фосфатоносних карбонатів прямо корелюється з поширенням евапоритів і особливо гіпсо-ангідритових відкладів. Генетичну сторону кореляції складу океанічної води й інтенсивності нагромадження вказаних осадових відкладів пов'язано з залежністю біопродуктивності вод у морських басейнах від їх складу та ступеня згущення.

Геологічні та петроструктурні дослідження гранітогнейсових куполів Східного Забайкалля дали змогу показати формування синметаморфічних елементів структурного парагенезису за різних полів напруження, якісні й кількісні характеристики яких оцінено за допомогою математичного моделювання. Розрахунками встановлено умови виникнення інверсійних полів напружень із субвертикальною позицією траєкторій осей мінімальних стискувальних (розтягальних) напружень. Оцінено динамічні умови формування різних типів структурно-текстурних елементів фанерозойських гранітогнейсових куполів.

Розглянуто основні етапи тектонічного розвитку Дністровсько-Прутського міжріччя та відповідні їм комплекси фанерозойських порід із вугільною речовиною, ступінь вуглефікації якої є відбиттям особливостей геологічного розвитку регіону.

Мета роботи - встановлення літофаціальної будови та реконструкція умов осадонагромадження відкладів ейфельського віку Білоліського блоку Переддобрудзького прогину в аспекті формування продуктивних горизонтів і локалізації перспективних об'єктів. Проведено комплекс літологічних, палеоокеано-графічних, літофізичних і геофізичних (ГДС) досліджень. У розрізі відкладів ейфельського віку Білоліського блоку Переддобрудзького прогину виділено 5 седиментаційних циклітів регресивної природи, які прослідковано в межах усієї досліджуваної території. Цикліти мають двочленну будову: нижня частина представлена карбонатними або теригенно-карбонатними породами, верхня - мергельно-сульфатними та сульфатними (ангідрити). Встановлено характерні зміни вмісту основних літологічних відмін циклів у просторі і часі та ритмічну природу умов їх осадонагромадження. Реконструйовані седиментаційні особливості розвитку біостромових тіл протягом ейфельського часу та локалізовані ділянки їх максимального розвитку, що тяжіють до схилів Східносаратського та Жовтоярського піднять. З'ясовано особливості літофізичної структури Східносаратського родовища. Встановлено, що основні резервуари (антиклінального та літологічного типів) усіх п'яти виділених продуктивних горизонтів родовища тяжіють не до сучасного склепіння структури, а до її південно-західної перикліналі. Грунтуючись на літологічних та фаціальних особливостях ейфельських відкладів регіону, високо оцінюються перспективи в нафтогазопошуковому відношенні пасток літологічного типу в межах південного, східного та північного схилів Жовтоярської структури. Побудовано літологічні, палеоокеанографічні, літофізичні моделі, які надали можливість встановити особливості просторово-часової неоднорідності літологічної структури ейфельських відкладів Білоліського блоку Переддобрудзького прогину та скорегувати існуючу на сьогодення оцінку їх нафтогазоперспективності. Вивчення особливостей літологічної будови товщі, створення літологічних, літофізичних і палеоокеанографічних моделей сприятиме уточненню характеру просторово-вікового розвитку осадових тіл різного складу та генезису. Все це слугуватиме літологічним підгрунтям для більш обгрунтованого прогнозу поширення нафтогазоперспективних об'єктів.