З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Рассмотрены металлогения древних образований Земли. Впервые проведен металлогенический анализ, который базируется на основных архейских структурно-формационных комплексах, как природно-исторических геологическах телах, образованных закономерными группировками формаций различных петроструктурных классов щитов древних платформ континентов. Рассмотрены закономерности распространения рудных формаций в пространстве и времени.

Наведено стислий виклад нових даних з геології та геохронології Канадського щита.

Стисло охарактеризовано апаратуру та методику хімічного розкладу й аналізу проб, мас-спектрометричну та розрахункову процедури, що застосовують у ході U - Pb ізотопного аналізу у геохронологічній лабораторії Геологічного інституту КНЦ РАН (м. Апатити). Наведено нові дані з геохронології архейських утворень у зеленокам'яних поясах, різних доменах фундаменту й у кейвському терейні Кольської провінції північно-східної частини Балтійського щита. Обговорено питання збереження та перетворення архейських протолітів у глибинних зрізах земної кори.

Виконано порівняльний віковий аналіз архейських мегаблоків Українського щита на основі реперних ізотопних дат і зіставлення їх з архейськими канонами Західно-Австралійського та Південно-Африканського континентів. Палеоархейські утворення (3,65 - 3,2 млрд рр.) - тоналіт-трондьємітова асоціація з реліктами порід ультраосновного-основного складу, встановлено у Дністерсько-Бузькому та Приазовському мегаблоках. Можна припустити, що у палеоархеї ці мегаблоки складали єдине ціле. У Середньопридніпровському мегаблоці не доведено присутність порід палеоархейського віку. Утворення цього мегаблоку, можливо, відбулося у мезоархеї (3,2 - 2,8 млрд рр.) і пов'язане з початковими процесами формування зеленокам'яних асоціацій. До неоархейського етапу віднесене становлення Росинсько-Тікицького мегаблоку. У палеопротерозої мегаблоки Українського щита підлягали процесам активізації, внаслідок яких утворилися масиви гранітоїдів, дайкові породи. Західно-Австралійський, Південно-Африканський та Український щити мають багато спільного в історії формування і геологічному становленні. Виконане зіставлення дає підставу для виділення у межах щитів трьох вікових зеленокам'яних асоціацій з рубежами: палеоархей - 3,5 - 3,2; мезоархей - 3,2 - 2,8; неоархей 2,8 - 2,6 млрд рр. Спільним для розглянутих щитів є і те, що їх дозеленокам'яні етапи характеризуються розвитком метатоналіт-трондьємітових асоціацій порід.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.11

Рубрики:

Архейська ера

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено вікову кореляцію граніт-зеленокам'яних і грануліт-гнейсових асоціацій Українського та Західноавстралійського щитів у палео-, мезо- і неоархеї. Зазначено, що неоархейська епоха є найпродуктивнішою щодо золота на Західноавстралійському щиті, а мезоархейська - на Українському. Неоархейські асоціації Українського щита повинні бути ретельніше досліджені, особливо на Росинсько-Тикицькому блоці. Палео- та мезоархейські основні асоціації Українського щита можуть бути дуже перспективними щодо мідно-нікелевого зруднення, на що вказує їх геохронологічна та петрологічна схожість з тими асоціаціями Західноавстралійського щита, в яких відкрито значні промислові родовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.1 + Д432.11(45Укр)-24

Рубрики:

Інтрузивні (глибинні) гірські породи. Загальні роботи

Архейська ера

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В Приазовском мегаблоке распространены Al-деплетированные, Ti-обогащенные коматииты (барбертонский тип), а в Среднеприднепровском - Al-недеплетированные и Ti-деплетированные коматииты (йилгарнский тип), что свидетельствует о разном составе мантии при формировании мезоархейских зеленокаменных поясов. Геохимические данные указывают на существование более мощного палеоархейского фундамента в Приазовском мегаблоке. Перидотитовые коматииты из кумулятивных частей потоков характеризуются наиболее высокими значениями содержания рудных элементов - Cr, Ni, Co.

На основании изотопно-геохимических и геохронологических данных по главным ассоциациям пород, слагающих структурно-тектонические единицы (кратон, мегаблок, домен, террейн), выявлены сходства и различия архейской геологической истории формирования земной коры (3,6 - 2,6 млрд лет) двух структурно-тектонических подразделений Восточно-Европейской платформы - Украинского и Балтийского щитов. Сходные черты таковы: присутствие на территории обоих щитов реликтов древней коры (3,65 - 3,5 млрд лет) и детритовых цирконов (3,6 - 3,7 млрд лет), что указывает на более широкое распространение древней коры в прошлом на обоих щитах; эволюция формирования гранит-зеленокаменных областей с аналогичными мантийными источниками метабазальтов зеленокаменных поясов; двукратное (архейский и палеопротерозойский этапы) проявление гранулитового метаморфизма. Главные различия: более молодой возраст зеленокаменных поясов Балтийского щита; масштаб проявления железисто-кремнистых формаций Украинского щита; проявление субщелочного и щелочного (включая карбонатитовый) магматизма на Балтийском щите в неоархее, а на Украинском - в протерозое.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.11-24

Рубрики:

Архейська ера

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.11-3

Рубрики:

Архейська ера

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

This paper discusses the age correlation established between the granite-greenstones and granulite-gneiss associations of the Ukrainian Shield and West Australian Shield in Paleo, Meso, and Neoarchean times, with Neo and Mesoarchean epochs being the most gold productive in the West Australian Shield and the Ukrainian Shield, correspondingly. The Neoarchean associations of the Ukrainian Shield should be more thoroughly investigated, especially in the Ros'-Tikich block. The Paleo and Mesoarchean basic associations of the Ukrainian Shield might be highly promising for copper-nickel mineralization, which indicates their geochronological and petrological similarity to those associations of the Western-Australian Shield, in which large economic deposits were discovered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.11(45УКР)-51 + Д59(45УКР)43

Рубрики:

Архейська ера

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

A method of definition of the mantle differentiation depth for magmatic rocks of the green-schist structure, specifically of the Pridnieper block of the Ukrainian shield, by the mineral and chemical structure of volcanic and ferruginous layers is offered. Such a method allows one to study the history of the crust and mantle development in the Precambrian time, conditions of magma differentiation, and reasons for the formation of deposits connected with these structures.

Розглянуто різницю перебігу глибинних процесів в археї та фанерозої, яка проявлена у відсутності ініціального плавлення, тривалості процесу активізації, площі її прояву, складі активних компонентів у розплавах астеносфери архею.

У Білоцерківській структурі вперше встановлено палеоархейський вік тоналітових гнейсів (3560 ± 70 млн років), що вказує на наявність палеоархейської континентальної кори в Західноприазовському блоці. Виділено два етапи дислокаційного метаморфізму палеоархейських тоналітових гнейсів у Білоцерківській структурі - мезоархейський (2,8 млрд років) та палеопротерозойський, в результаті яких сформовано зони в'язко-пластичної течії відповідно субмеридіонального та субширотного напрямків. Встановлено, що зона тектонічного контакту Білоцерківської структури з ранньодокембрійськими утвореннями суміжних структур сформувалась близько 2,04 млрд років тому.

Украинский щит формировался от эоархея до мезопротерозоя в результате полициклических тектоно-магматических процессов. Архейские породные ассоциации образовались преимущественно в результате геодинамических процессов мантийных плюмов. В палеоархейских породных ассоциациях Днестровско-Бугского и Приазовского мегаблоков выделяют синхронные по времени формирования магматические комплексы (тоналиты, эндербиты) возрастом 3,65; 3,5; 3,3 млрд лет, что указывает на их принадлежность к одному протократону, фрагменты которого наблюдаются также в пределах Воронежского кристаллического массива. Мезоархейские (3,2 - 3,0 млрд лет) гранит-зеленокаменные ассоциации сформировались в результате подьема нескольких плюмов, образующих крупный Курско-Приднепровский суперплюм. Мезоархейские гранит-зеленокаменные ассоциации слагают ювенильную кору в Среднеприднепровском мегаблоке, а в Западноприазовском блоке они формировались на палеоархейском фундаменте. Неоархейские образования (2,8 - 2,6 млрд лет) формировались в платформенных условиях. Возрастные этапы крупных магматических событий, выявленные в архейских комплексах Украинского щита, могут быть приняты в качестве нижних и верхних хроностратиграфических границ для архейских мегаблоков Евразии.

Розглянуто нові результати U-Pb датування цирконів та монацитів із гранітоїдів Північно-Західного району Українського шита, виконано їх зіставлення з раніше одержаними даними. Згідно із новими даними, Красногірський масив кристалізувався 2077 +- 8 млн. рр. тому, Сербівський - 2061 +- 11, Курчицький - 2069 +- 4, Городський - 2070 +- 2, Олександрівський - 2044 +- 9 і Сусловський - 2059 +- 5 млн. рр. тому. Встановлено, що граніти житомирського комплексу вкорінювалися упродовж декількох головних фаз - 2078, 2072, 2060 та 2045 млн. рр. тому, плагіограніти шереметівського комплексу - 2092 та 2078 млн. рр. тому. Зроблено висновок, шо геохронологічні та ізотопно-геохімічні (ізотопний склад Hf та Nd) дані заперечують наявність архейського фундаменту в межах Північно-Західного району Українського щита. Показано, шо гранітоїдний магматизм у межах Північно-Західного району є дещо давнішим, ніж в інших районах Українського шита, і був пов'язаний із субдукцією океанічної літосфери під північну окраїну архейського Подільського мікроконтиненту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.11-51 + Д451

Рубрики:

Архейська ера

Металеві корисні копалини

Шифр НБУВ: ДС45300 Пошук видання у каталогах НБУВ