Впервые создана сбалансированная геодинамическая модель строения Южного Донбасса на основе выделения принципиально новых структур пологих надвигов, послойных срывов, чешуй-деплексов, Донецкой коллизионной структуры. Впервые выявлены и частично прослежены восемь зон меланжей и меланжированных пород, шириной до нескольких километров и длиной до десятков километров. Обоснованы проявления будинажа, грязевого вулканизма и диапиризма. Проведена комплексная палинспастическая реконструкция структур Складчатого Донбасса. Приведены научные и практические рекомендации по изучению региона и поискам полезных ископаемых.

Розглянуто необхідність контролю розвитку підтоплень і зсувів природного та техногенного характеру на територіях міст України. Визначено засоби та методи моніторингу з використанням даних дистанційного зондування Землі.

Проаналізовано особливості геологічної будови Росинсько-Тікицького блока Українського щита. Одержано нові дані про речовинне наповнення, протосклад, умови формування та будову розрізу супракрустальних утворень блока, запропоновано новий підхід щодо їх стратифікації. Дані утворення розглянуто як єдину серію метаморфізованих осадово-вулканогенних порід - росинсько-тікицьку - у складі якої виділено (з низу до верху) мизинівську, володарсько-білоцерківську та лисянську товщі. У складі ультраметаморфічних утворень виділено збіднені калієм гранітоїди неоархею і двопольовошпатові граніти палеопротерозою. Виявлено, що збіднені калієм гранітоїди неоархею парагенетично пов'язані з супракрустальними товщами, складають неперервний ряд породних груп і об'єднані у тітіївський комплекс: діорити, кварцові діорити - тоналіти, гранодіорити - плагіограніти. Серед двопольовошпатових гранітів виділено чотири крупні послідовно сформовані породні асоціації: антонівську, богуславську, ольшаницьку й асоціацію гранітів апліто-пегматоїдних і пегматоїдних. Зроблено висновок, що у сукупності дані асоціації складають уманський комплекс, час формування якого визначається інтервалом 2080 - 1990 млн. р.

Розглянуто тектонічну будову кристалічної основи Волинського мегаблока Українського щита. На підставі аналізу геофізичних і геологічних даних надано сучасну узагальнену характеристику його основних геоструктурних елементів: Коростенського плутону, Осницько-Мікашевицького вулкано-плутонічного поясу та гетерогенного складчастого фундаменту. За результатами сейсмогравітаційного моделювання виокремлено три типи розрізів глибинної будови плутону. Показано, що мозаїчна концентрично-зональна внутрішня будова вулкано-плутонічного поясу, яка дуже добре виявлена в магнітному полі, загалом зумовлена широким розвитком різнорангових вулкано-тектонічних палеоструктур. Серед плікативних дислокацій кристалічного фундаменту виокремлено зони лінійної складчастості та великі за розмірами і близькі до ізометричних структури брахісинформного і брахіантиформного типу.

Рассмотрено тектоническое строение кристаллического основания Волынского мегаблокa Украинского щита. На основании анализа геофизических и геологических данных выполнена современная характеристика его основных геоструктурных элементов: Коростенского плутона, Осницко-Микашевичского вулкано-плутонического пояса и гетерогенного складчастого фундамента. В результате сейсмогравитационного моделирования выделены три типа разрезов глубинного строения плутона. Показано, что мозаическое концентрически-зональное внутреннее строение вулкано-плутонического пояса, которое очень хорошо проявлено в магнитном поле, в общем обусловлено широким развитием разноранговых вулкано-тектонических палеоструктур. Среди пликативных дислокаций кристаллического фундамента выделены зоны линейной складчастости и близкие к изометрическим крупные по размерам структуры брахисинформного и брахиантиформного типа.

The tectonic structure of the crystalline basement of the Volyn megablok is considered. Its main structural units (the Korosten pluton, Osnitsk-Mikashevychy volcanoplutonic belt and heterogenic folding basement) are characterized on the basis of geophysical and geological data. Three types of the sections of pluton’s deep structure is allocated using seismogravitational modeling. It is shown that concentrically-zonal internal structure well manifested in the magnetic field of the volcanoplutonic beltis due to the vast evolution of different ranks volcanotectonic paleostruktures. Zones of linear folding and near isometric area of brachial folding are distinguished among plicated dislocations of the crystalline basement.

Розглянуто тектонічні одиниці Карпат із позицій терейнового аналізу. Покриви Флішових Карпат і Самбірська моласова одиниця інтерпретуються як давня акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛКАПА та Тисію-Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії-Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛКАПА - Пієнінсько- Магурська-Дуклянська призма. Ці дві крейдово-палеогенові внутрішні призми розділяються Стрийсько-Латорицькою зсувною зоною. В неогені об'єднані внутрішні призми нарощувались зовнішніми флішово-моласовими одиницями.

Обгрунтовано виділення постколізійного дайкового комплексу в Українському щиті - своєрідного індикатора кратонізації земної кори. Консолідація щита відбулася 1,7 млрд років тому. Але, враховуючи значний віковий діапазон дайкового комплексу (аж до мезозою), треба думати, що дайковий комплекс відображає, крім головної тектонічної події, численні епізоди "активізації" щита.

В результате изучения особенностей распределения скоростей распространения сейсмических волн в земной коре Кировоградского рудного района и слагающих его структур выявлены некоторые закономерности скоростных характеристик изучаемых структур. Показано, что эти структуры уверенно выделяются в поле скоростей распространения сейсмических волн. Это открывает новые возможности для тектонического районирования территории Кировоградского рудного района и Украинского щита в целом.

Наведено швидкісно-густинну модель земної кори Східного Донбасу, побудовану під час переінтерпретації матеріалів ГСЗ за профілем Суровікино - Піщанокопська за допомогою комп'ютерного моделювання швидкісного розрізу. Одержано нові дані моделювання щодо будови кори та верхньої мантії Донбасу під час переходу його до валу Карпінського. В цілому побудовану модель можна віднести до донбаського типу розрізу з елементами будови, характерними для переходу до валу Карпінського. У перетині профілю виявлено похилий транскоровий розлом, який перетинає кору з поверхні біля Північного борту (зона Північнодонецького насуву) до поділу Мохо під Південним бортом западини. Цей розлом, імовірно, мав важливе значення під час пострифтової активізації та інверсії Донбасу.

Using the remote sensing methods, we determine that the network of lineaments as a whole within the investigated territory represents the regional geotectonic frame of ruptural deformations of the Earth's crust. The frame is worked out in detail. Ring-type structures mainly induce the volume-area heterogeneity of the lithosphere. The corresponding electronic structural-tectonic scheme is constructed on a scale of 1 : 200 000. It is suitable for incorporating in geographical information systems.

The formation of the Dnieper-Donets depression (the western continuation of the Donbas) is considered from the viewpoint of pulsation tectonics. The western boundary of the Donbas Folded Belt is the Dronovskyi Fault of the Late Permian age, where the Bakhmut Hollow was formed to the north-west of the fault, above, while to the south-east - the Donbas mountain building-up.

Дослідження присвячено найактуальнішим проблемам будови Приазовського мегаблока та облямувальних структур, вирішення яких створило передумови для забезпечення високої ефективності проведення пошуково-розвідувальних робіт на рудні та нерудні корисни копалини - золото, рідкісні метали, залізо, алмази, газ та ін. Виконано теоретичне та практичне обгрунтування кільцевих і розломно-блокових структур. Вперше запропоновано нову концепцію еволюційно-геодинамічного розвітку Східно- та Західно-Приазовського геоблоків, надано характеристику міжблокових зон. З'ясовано структурно-просторове положення та ранг розломних геоструктур. Вперше визначено ріфейський, герцинський та кімерійський етапи тектоно-магматічної активізації в регіоні.

Запропоновано теоретичні основи комплексування структурно-парагенетичний і кінематичний та методичні прийоми сепарації даних. Виділено основні типи полів напружень і деформаційні режими для Західного Гірського Криму. Складено карти траєкторій нормальних і дотичних напружень для шести типів полів напружень. Простежено еволюцію полів напружень. Вперше запропоновано геодинамічну модель регіону з урахуванням глибинної будови земної кори Західного Гірського Криму та кінематики мікроплит у Східно-Чорноморському регіоні.

Встановлено етапи та фази деформації центральної частини Інгульського мегаблоку Українського щита. Складено структурно-тектонофізичну карту Інгульського мегаблоку Українського щита. Встановлено, що уранове зруденіння Кіровоградського рудного району утворилося на етапі стиснення земної кори, яке сталося після етапу розтягнення за формування Новоукраїнського масиву трахітоїдних гранітів. За цього урановміщуючі метасоматити утворювались в структурах найменшого стиснення гірських порід.

Наведено детальну реконструкцію еволюції (послідовності зміни) регіональних полів палеонапружень Скибового та Бориславсько-Покутського покровів на доскладчастому, складчастому та післяскладчастому етапах розвитку Українських Карпат. Побудовано хронологічну шкалу деформаційних режимів з азимутами орієнтації головних осей палеонапружень (σ₁, σ₂,σ₃ ) протягом цих етапів завдяки комплексному застосуванню структурно-парагенетичного та кінематичного аналізів. Доведено, що одночасно з насувами відбувалися зсувні деформації, які забезпечували швидке просування фронту складчастості. Вплив утворення Південних та Західних Карпат на формування структури Скибового покрову виявляється в полях палеонапружень з віссю стиснення σ₁ субмервдіонального та північно-західного напрямку. Підтверджено, що після сильного стиснення Бориславсько-Покутський покров, на відміну від Скибового, зазнав сильного розтягнення і став відкритою системою, що сприяло формуванню покладів вуглеводнів у Внутрішній зоні прогину в післянасувний етап. Скидові деформаційні процеси, що є наймолодшими, з віссю розтягнення з північно-східної та північно-західної орієнтації у Скибовому покрові зафіксовані за дзеркалами ковзання, тоді як у Бориславсько-Покутському - за відкритою кососічною тріщинуватістю. Висловлено припущення про взаємозв'язок у Бориславсько-Покутському покрові між ділянками виявлення розтягнення - молодими полями напружень згаданих скидових типів - та ділянками підвищеної нафтонасиченості.

Цель работы - тектонофизическое изучение земной коры территории верхнего течения р. Рось, сопровождаемое петрологическим и изотопно-геохимическим исследованием горных пород, для последующего построения геодинамической модели западной части Украинского щита (УЩ). До последнего времени эта часть УЩ была наименее изучена геолого-геофизическими методами. Приведены новые результаты тектонофизического и геологического изучения верхней части земной коры указанной территории, выполненые в 2015 г. Полевые тектонофизические исследования выполнены структурно-парагенетическим методом тектонофизики для I - II уровней глубинности. Для построения стереограмм трещиноватости применена программа Stereonet 32 (K. Roller, C. Trepmann). Приведены результаты тектонофизического анализа хрупкой трещиноватости горных пород. Предположено, что изученные трещины отдельности формировались при остывании интрузивных массивов и/или при последующей деформации при их внедрении. Для горных пород изученной территории характерными является сдвиговые деформационные режимы. Причем наблюдается чередование режимов субширотного и субмеридионального сжатия. В соответствие с результатами значительная часть трещин в пределах исследованной территории соотносится с этапами формирования и активизации Немировской зоны разломов. На участке сел Кашперовка - Борщаговка реконструированное поле напряжений аналогично преобладающему полю напряжений Новоград-Волынского и Уманского массивов, отражающему их деформацию ~ 2,05 млрд лет назад. Впервые изучено напряженно-деформированное состояние кристаллических горных пород в верхнем течении р. Рось, дающее представление о деформациях земной коры западной части УЩ в раннем протерозое и имеющее важное значение для построения геодинамической модели региона.

Проаналізовано можливості ефективного використання геоелектричних методів та обробки цифрових моделей потенціальних фізичних полів. Трансформації гравітаційного поля у вигляді локальної складової надають змогу вивчати особливості геологічної будови кристалічного фундаменту й осадового чохла території південно-західної частини Кривбасу, виділяти розривну тектоніку, підняття і опущені блоки фундаменту. За результатами якісної й кількісної інтерпретації електророзвідки ВЕЗ разом з локальною складовою гравітаційного поля отримують додаткову інформацію про структуру водоносного комплексу та його взаємозв'язок з фільтраційними водами з відвалів, хвостосховищ і ставків-накопичувачів. За запропонованою технологією досліджень геоелектричними методами можна оперативно виявляти й картувати зони підтоплення під час комплексного вивчення впливу техносфери на геологічне середовище Кривбасу, оцінювати ступінь взаємозв'язку поверхневих і підземних вод з фільтраційними потоками з відвалів, хвостосховищ і ставків-накопичувачів для вирішення питань екологічної безпеки й сільськогосподарських виробництв.

Установлено, что трансрегиональный шов Херсон-Смоленск расположен между крупными меридиональными разломами кристаллической коры Украинского щита в полосе шириной 50 - 70 км и разделяет две микроплиты с разным составом докембрийского фундамента. Данный шов прослеживается неоднородностью подкоровой мантии в литосфере проявлением сверхглубинных флюидов и изменением рельефа главной геодинамической границы. Шов контролирует крупные многофазные магматические массивы Украинского щита и проявление основного магматизма Днепровско-Донецкой впадины, возраст которых уменьшается с юга на север от раннего протерозоя на щите до девона во впадине. По обе стороны шва Херсон-Смоленск кристаллическая кора различается по комплексу параметров, включая зону пониженных скоростей в районе Новоконстантиновского рудного поля Украинского щита к востоку от шва, где по данным ГСЗ ее максимальная мощность в верхней коре составляет 10 - 15 км. Зона, вероятно, представляет собой источник проявлений абиогенного водорода, зафиксированных во время проведения горных работ на рудном поле. Шов Херсон-Смоленск, будучи трансрегиональной мантийной структурой, объединяет существующее проявление углеводородов на Украинском щите с перспективными углеводородными участками Днепровско-Донецкой впадины. Наличие неоднородностей кристаллической коры и верхов мантии дает веские основания обоснованно охарактеризовать трансрегиональный тектонический шов Херсон-Смоленск как мощный мантийный долгоживущий магматический и флюидоподводящий канал, с которым непосредственно связаны рудопроявления и современная дегазация, в том числе метана - основного парникового газа.