Проанализированы подходы к выделению и состояние изученности переходных зон в системе "ороген-платформенная равнина". Обоснованы концептуальные основы исследования морфоструктуры, новейшей и современной геодинамики переходных зон. Обозначены приоритетные направления исследований.

Освещены вопросы эволюции Крымско-Черноморского региона. Описана динамика коры области перехода Горный Крым - Черное море. Рассмотрены вопросы численного моделирования Циркум-Черноморского плитного ансамбля. Приведены оценки динамики и кинематики плит, мантийного апвеллинга. Раскрыта специфика пространственного развития краевых прогибов. Приведены прогнозные исследования и рекомендации в сфере предупреждения геокатастроф. Проанализирован механизм орогенеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д392

Рубрики:

Тектонічні рухи земної кори

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено теоретичні основи рушійного механізму тектоніки Землі, які грунтуються на взаємодії сил тяжіння, відцентрової та припливної з коромантійною речовиною. Катастрофічна зміна тектонічного режиму відбувається шляхом еволюційної зміни значень головних моментів інерції Землі внаслідок коромантійних перетікань речовини в напрямі досягнення еквіпотенціальності її поверхні, а здійснюється через ортогональну зміну положення осі обертання Землі.

Разработаны теоретические основы движущего механизма тектоники Земли, которые базируются на взаимодействии сил тяготения, центробежной и приливной с коромантийным веществом. Катастрофическое изменение тектонического режима происходит путем эволюционного изменения значений главных моментов инерции Земли вследствие коромантийных перетоков вещества в направлении достижения еквипотенциальности ее поверхности, а реализуется через ортогональное изменение положения оси обращения Земли.

Theoretical bases of the driving mechanism of the Earth tectonics which are based on interaction of gravitation forces, centrifugal, and tidal ones with crust-mantle substance have been developed. Catastrophic change of a tectonic regime occurs because of to evolutionary change of values of the main moments of inertia of the Earth owing to crust-mantle overflows of substance in a direction to achieve equipotentiality of it's surface, and is realized through orthogonal change of position of the Earth rotation axis.

На основе анализа литературных и геофизических данных показано, что в Кривбассе выявлены разломы кристаллического фундамента, дифференцированные движения блоков, нарушения осадочного чехла. Сделан вывод о влиянии этих явлений на устойчивость оснований отвалов, проявления оползней в них и намечены методы прогноза последних.

Аномальні пластові тиски в природних резервуарах є реакцією на геодинамічні процеси, які призводять до формування складчастих структур і тектонічних порушень в осадовій оболонці земної кори. Наведено принципи методики прогнозування аномально високих пластових тисків за кількісними характеристиками складок і розрахунок тектонічних напруг в гірських породах.

Наведено результати комплексного аналізу сейсмічності, даних реєстрації пластичних геодеформацій; проаналізовано процеси, що формують глобальні геодеформації. Вивчено причинно-наслідковий механізм формування в м. Одеса аномальних геодеформацій різних типів в травні, липні та вересні 2008 р.

На территории западной части Южнополесской геоморфологической области выделены морфоструктуры разных рангов генетических, морфологических и динамических типов. Установлено их отличие в гипсометрии и морфологии современной поверхности, генетических типах и формах рельефа, литолого-генетических типах рельефообразующих антропогеновых отложений, возрасте, литологии и гипсометрии доантропогеновых отложений, гипсометрии доолигоценовой поверхности, общем расчленении современного рельефа, суммарных амплитудах неотектонических движений.

На підставі екстензометричних спостережень на геодинамічному мікрополігоні поблизу Полтави одержано амплітуди та фази добової складової вертикальних рухів земної поверхні залежно від пори року.

Запропоновано методику прогнозування сезонних гідротермічних вертикальних рухів земної поверхні за умов поширення тонкодисперсних грунтів на базі рівняння водного балансу грунту. Наведено результати апробації методики на геодинамічному мікрополігоні у м. Полтава.

Показано, що основною причиною сезонних вертикальних зрушень і нахилів земної поверхні є періодичні варіації запасів вологи грунту. Розглянуто дію окремих складових цього фактора на вертикальні зміщення. Встановлено залежність величини вертикальних деформацій від глибини, від поверхні землі і нахилу місцевості. На основі територіального розподілу грунтів за їх механічним складом зроблено якісну оцінку можливих сезонних вертикальних зрушень різних регіонів України. Розглянуто вплив гідротермічних факторів на результати геометричного нівелювання.

Обгрунтовано виділення зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин як окремої таксономічної одиниці вищого рангу перехідної геоморфодинамічної зони з властивими для неї типами геоморфогенезу, парагенетично пов'язаними комплексами рельєфу, особливими неогеодинамічними та сучасними тектонічними умовами. Досліджено просторово-часові закономірності динаміки нео- та морфоструктур зони взаємодії на перед-, колізійному та післяколізійному підетапах неотектонічного етапу. Виявлено зональність у розташуванні різних типів нео- та морфоструктур зони взаємодії залежно від співвідношення та контрастності вертикальних і горизонтальних неотектонічних рухів земної кори, тісноти динамічних зв'язків і взаємовпливів між орогенними та платформними структурами. Оцінено роль горизонтальних новітніх і сучасних рухів земної кори у формуванні морфоструктур платформної частини зони взаємодії. Виявлено просторові закономірності диференціації активності сучасних тектонічних рухів земної кори за сформованих морфоструктурно-неотектонічних умов.

Зроблено ретроспективний аналіз історії вивчення, методів дослідження та картографічного представлення вертикальних рухів земної поверхні за результатами повторного нівелювання, яка враховує геоморфологічну стійкість реперів та геометрію тектонічних блоків. За цією методикою складено карти градієнтів швидкостей вертикальних рухів земної поверхні Кримського та Карпатського регіонів. З метою оптимізації картографічних зображень вертикальних рухів земної поверхні встановлено аналітичну залежність для визначення оптимального ступеня фільтрації баз даних за результатами їх статистичного аналізу. На підставі статистичного аналізу баз даних складено карти градієнтів швидкостей вертикальних рухів земної поверхні Криму та Карпат, а також земної поверхні рівнинної частини Східної Європи, Кавказу та Динарід максимальної інформативності. За складеною картою Карпатського регіону встановлено взаємозв'язок поля градієнтів вертикальних рухів земної поверхні з неотектонікою, розломною тектонікою, деформаційними процесами, а також з сейсмічною активністю регіону.

Досліджено геодинамічну модель зони зчленування Східно-Європейської платформи та Карпат у межах України. Змодельовано вигин літосфери заходу України для виявлення процесів і сил, що призвели до формування Передкарпатського прогину як регіональної структури першого порядку. Здійснено числові дослідження опускання фундаменту Передкарпатського прогину для детального опису історії опускання, осадонагромадження міоценових відкладів. Наведено результати мезоструктурного аналізу, зокрема тріщинуватості, мезоструктур, для виявлення еволюції полів палеонапружень, що призвели до виникнення структурних форм нижчих порядків.

Наведено результати вивчення регіональних особливостей будови соляних штоків центральної частині Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) за даними просторового інтегрального геолого-геофізичного моделювання. Актуальність даної роботи зумовлена тим, що в геологічній будові центральної частини ДДЗ соляна тектоніка відіграє істотну роль у процесі формування різного типу пасток для покладів нафти та газу. Їх пошуки в приштокових зонах соляних штоків є одним із реальних напрямків приросту запасів вуглеводневої сировини. Створення інтегральної геолого-геофізичної моделі глибинної будови центральної частини ДДЗ, яка кількісно та якісно узгоджена з усіма наявними геолого-геофізичними даними, забезпечило можливість вивчення за характером просторової зміни геогустинних властивостей регіональних особливостей будови соляних штоків. Проілюстровано процес відокремлення зон розущільнення, пов'язаних безпосередньо з наявністю соляних об'єктів, від зон пониженої густини навколо штоку, які є потенційно перспективними у нафтогазовому відношенні. Наведено результати ранжування соляних об'єктів за характером зміни їх геогустинних властивостей із глибиною.

Наведено величини добових гідротермічних вертикальних і горизонтальних рухів верхнього шару земної поверхні на полігоні у Полтаві. Розглянуто причини, що зумовлюють це явище.

Анализом космоснимков горно-складчатого сооружения Новой Гвинеи установлено, что некоторые группы современных вулканов располагаются в аномальной структурной позиции. Для объяснения аномалии построена теоретическая модель полного множества вариантов закрытия окраинного моря. Обнаружены новые структурные варианты развития указанного процесса, не учитываемые общепринятыми моделями, но реализованные в рассматриваемом регионе. Это открывает возможности построений латеральных и временных рядов элементарных тектонических обстановок закрытия окраинных морей при анализе эволюции орогенов новогвинейского типа.

На основі варіаційної скінченноелементної методики проведено числове моделювання сучасних рухів земної поверхні в околі локальних соляних структур Дніпровсько-Донецької западини. Підтверджено точку зору про те, що сучасні рухи усіх генетичних локальних соляних структур западини характеризуються індивідуальними рисами, які переважно визначаються особливостями блокових рухів підсольового ложа, тангенціальними регіональними напруженнями та особливостями соляного тектогенезу. Виявлено, що інтенсивність сучасних рухів відповідних локальних соляних структур залежить від кінематики цих блокових рухів і потужності соляних товщ.

На підставі числового моделювання напружено-деформованого стану в осадовому чохлі (ОЧ) локальних структур Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) показано, що всі розглянуті структури мають різний напружений стан порід ОЧ. Причому зони неоднорідностей напруженого стану, які локалізовані у місцях стратиграфічних порушень ОЧ цих структур, розрізняються як за інтенсивністю напружень, так і за формами та розмірами. Встановлено, що відмітні риси цих зон в ОЧ локальних структур тісно пов'язані з генетичною класифікацією структур ДДЗ і тому визначаються головними структуротвірними факторами генезису цих структур, а також їх віком. Зазначено, що зони неоднорідностей напруженого стану в ОЧ локальних структур можуть відігравати важливу роль під час накопичення вуглеводневої сировини.

На основі варіаційної скінченноелементної методики, розробленої для в'язкопружних багатошарових оболонок, а також з урахуванням GPS-даних щодо внутрішньоплитних горизонтальних рухів проведено чисельне моделювання стійких сучасних горизонтальних рухів земної кори в межах Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) у системі відліку ETRS89, яка жорстко зв'язана з Євразійською континентальною літосферною плитою. За результатами моделювання, для всього розглянутого регіону сучасні горизонтальні рухи земної кори мають приблизно однакову північно-західну спрямованість. Водночас інтенсивність сучасних горизонтальних рухів земної кори в регіоні не є однозначною. Найінтенсивніші горизонтальні рухи характерні для південного сходу ДДЗ і прилеглої до неї зони Українського щита. Тут амплітуди горизонтальних швидкостей сягають 3 - 3,5 мм/рік. По мірі просування на північний захід інтенсивність горизонтальних рухів поступово знижується до 1 - 1,5 мм/рік. Разом з тим у прилеглій до ДДЗ на північному сході зоні Воронезького кристалічного масиву інтенсивність цих рухів різко знижується до 0,5 - 1 мм/рік.