Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.6с4

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано концепцію створення геоінформаційної системи (ГІС) автоматизації побудови геологічних розрізів з використанням просторової моделі шахтного поля, яка розвиває концепцію проектування інформаційних систем, що грунтується на теорії категорій, дозволяє формалізовано описати всі етапи створення ГІС та скоротити термін її проектування. Розроблено об'єктно-орієнтовану просторову модель шахтного поля як основу ГІС автоматизації побудови геологічних розрізів, яка враховує взаємозв'язок і взаємозалежність моделей природних і техногенних об'єктів, які її складають, що дозволяє авоматизувати розрахунок їх геометричних і семантичних властивостей, формалізувати процес формування геологічних і семантичних властивостей, геологічних розрізів і обгрунтувати технологію їх автоматизованої побудови. Удосконалено заснований на тріангуляції метод формування моделей пластів, що використовуються в ГІС автоматизації побудови геологічних розрізів шахтного поля, з застосуванням локального критерію оптимізації побудови тріангуляції, який полягає в мінімізації кута між нормаллю до площини формованого трикутника та нормаллю до поверхні тренда, що дозволяє виключити невизначеність вибору апроксимуючих трикутників і за рахунок цього підвищити точність моделювання.

За результатами GNSS-вимірів і комплексних геолого-геофізичних даних побудовано робочий варіант моделі руху конвекційних потоків у верхній мантії Землі (астеносфера) та розглянуто їх узгодження з плитовою тектонікою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.6

Рубрики:

Глибинні тектонічні структури складчастих і платформених областей

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано внутрішню будову земної кори Інгульського мегаблока Українського щита, встановлено закономірності та природу аномальної зміни глибинних параметрів поверхні складових частин кори, визначено ступінь її зрілості. Визначено сприятливі чинники на різних глибинних рівнях та поверхні фундаменту, які "відповідають" за транспортування мантійних флюїдонасичених розплавів до поверхні та їх просторову локалізацію на поверхні фундаменту.

Вивчено глибинні тектонічні будови Українських Карпат. На основі результатів раніше виконаних сейсмічних досліджень, геологічних побудов, петрофізичної та свердловинної інформації створено просторову модель глибинної будови літосфери в межах Карпатського регіону. Зроблено оцінку адекватності моделі з точки зору її відповідності гравітаційному полю. Результати досліджень дозволили обгрунтувати необхідність щодо проведення регіональних комплексних робіт зі створення узгодженої моделі глибинної будови Карпат.

На основании анализа и обобщения всей совокупности имеющейся геолого-геофизической информации, накопленной за прошедшие 50 лет, и данных бурения Онежской параметрической скважины изложены современные представления о глубинном строении земной коры Онежской структуры и ее обрамления. Обобщение и комплексная интерпретация накопленных данных по геологии, тектонике, геофизике и минерагении позволили выявить новые детали глубинного строения земной коры этой территории, уточнить ее состав, возможную геологическую природу и геодинамические условия ее формирования.

Приведен авторский вариант модели глубинного строения консолидированной земной коры Волынского мегаблока Украинского щита вдоль геотраверса II по результатам комплексной интерпретации геолого-геофизических данных, которая значительно отличается от предыдущих. Для построения разреза использованы преобразования исходных потенциальных полей (гравитационного и магнитного) с целью получения распределения в пространстве эффективных плотности и намагниченности, а также их комплексного эффективного параметра. Это позволило выделить глубинные неоднородности земной коры в виде системы аномалий, обусловленных геологическими объектами разных рангов. В разрезе коры по латерали выделены три крупные региональные структуры - две синформного и одна, разделяющая их, антиформного типов. Последняя на поверхности кристаллического фундамента территориально совпадает с зоной Центрально-Коростенского разлома, который разделяет Володарско-Волынский и Чеповичский массивы габбро-анортозитового состава Коростенского плутона. На основании увязки глубинного разреза с геологической картой кристаллического фундамента и сопоставления его с уже существующими сейсмогеологическими и петроплотностными моделями показан вещественный состав глубинных горизонтов земной коры.

Наведено нову схему тектонічного районування Українських Карпат та їх зчленування з платформою. Переглянуто складові частини як Передкарпатського прогину, так і Складчастих Карпат, зокрема, смугу розвитку глибинних складок, яка раніше виділялась як Внутрішня зона прогину, віднесено до складу Складчастих Карпат (Делятинський покрив), а воротищенсько-слобідську олістостромову товщу виділено у самостійний Слобідський покрив. Останній разом із Стебницьким покривом утворюють великий моласовий шар'яж фронтальної північно-східної частини Карпатської споруди, для якого запропоновано назву Дрогобицький. Зовнішня (Більче-Волицька) зона є складовою частиною платформи, а не прогину. Основними структурами, які зупинили подальше насування Карпат у північно-східному напрямку, є північна бортова частина Підкарпатського рифтогену (східчастоподібна Косівсько-Угерська зона) та Отинський горст. Викладене розуміння геологічної будови Карпатського орогена та його зчленування з платформою повністю виключає виділення перехідної структури Передкарпатського прогину та включення в цей прогин складових частин рифтогену (Косівсько-Угерської зони, Крукеницької западини й Отинського горсту). За даними геолого-геофізичних досліджень у Карпатах виділено нову перспективну для пошуків покладів нафти та газу параавтохтонну структуру (Ясенський шар'яж), а також окреслено у межах Підкарпатського рифтогену ділянки розущільнення утворень верхньої мантії й земної кори. Власне у цих зонах відбуваються відповідно нафтогазоутворення та нафтогазонагромадження.

EUROBRIDGE-98: Abstracts of the Kiev (Vorsel') Workshop (Ukraine, 5-11 September 1998).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.6 + Д443.4

Рубрики:

Глибинні тектонічні структури складчастих і платформених областей

Геофізичні методи пошуків та розвідки

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для пояснення спостережуваних у природі відношень потужності компетентного шару до довжини складки застосовано підхід, в основі якого лежить пружнопластичний опис вигину та в якому для моделювання вигину використано дотичний модуль деформації. Введено припущення про одночасну з вигином втрату міцності вмісного середовища, на основі якого дано прив'язку довжини складки за глибиною, яка враховує вплив контрасту властивостей шару та вмісного середовища. Оцінено величину доскладчастого деформування, яка виявляється зіставною з пружною деформацією гірських порід. Обгрунтовано роль критерію відносної потужності у визначенні умови прояву різних форм вигину та розломно-пластичного деформування.

На підставі аналізу та інтерпретації експериментальних даних магнітотелуричного зондування та магнітоваріаційного профілювання за допомогою пакета програмного забезпечення тривимірного моделювання низькочастотних електромагнітних полів виявлено серію провідників від поверхні до глибин 2500 м, а також від 5 до 30 км і від 50 до 120 км переважно в центральній частині Інгульського мегаблока, а також у межах Голованівської шовної зони. Аномаліями електропровідності характеризуються окремі частини Ємилівської, Первомайської, Звенигородсько-Братської та Кіровоградської зон розломів.

Наведено фактичні дані кінематичного аналізу, виконано реконструкцію і поділ полів напружень щодо етапу основного складкоутворення в межах Східного Гірського Криму. Відповідальним за формування завершальної складчастості Судаксько-Карадазької зони і післяскладчасте коллізійне стиснення Східного Гірського Криму є поле субмеридіонального - північно-західного стиснення, реалізоване у зв'язку з процесами аравійської колізії. Доскладчастими визначено поля скидо-зсувного типу з північно-східними і західно-північно-західними орієнтуваннями осей стиснення та скидові поля з північно-східними і північно-західними орієнтуваннями осей розтягування. Останні з великою часткою ймовірності могли бути зумовлені проявами задутового рифтогенезу в Чорноморському регіоні протягом середнього крейди - палеоцену. Поле північно-східного стиснення може бути пов'язаним з регіональним стисненням у пізньому еоцені - олігоцені, що призвело до складчастості Великого Кавказу.

Обговорено можливість застосування в районі розташування Української антарктичної станції "Академік Вернадський" пасивних сейсмічних методів для дослідження глибинної будови регіону. Як зондуючий сигнал у таких методах використовують сейсмічний шум, що за умов конкретного регіону має певні особливості. Залежно від частоти, на якій є максимум сигналу, для аналізу доступні ті чи інші глибини. Аналіз таких частот у часі показує, що спостереження для різної роздільної здатності бажано проводити протягом всього року. Особливостями мікросейсмічного шуму в регіоні є наявність сигналів в результаті айсбергоутворення та ударів айсбергів об морське дно. Запропоновано методику для проведення у подальшому робіт із дослідження глибинної структури регіону за допомогою пасивних сейсмічних методів.