Приведена модель геологического строения и формирования Орехово-Павлоградской шовной зоны (ОПШЗ) и Приазовского мегаблока Украинского щита, полученная по результатам геоэлектрических исследований методами магнитотеллургического и аудиомагнитотеллургического зондирования и обобщения всех геологических материалов по их территории на основе концепции тектоники плит. Рассмотрена ОПШЗ как коллизионный шов (зона столкновения) двух микроконтинентов: Сумско-Приднепровского и Курско-Приазовского. Предложены рекомендации по проведению в данном регионе поисковых работ на металлические и неметаллические полезные ископаемые.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.43

Рубрики:

Структурні елементи платформ

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обоснована концепция пульсационного развития земной коры, имеющая ритмическое развитие в шести тектонических мегациклах от раннего архея до современного периода. Проанализированы вопросы строения и развития каждой стадии, в частности, проявления в них определенных структурных форм с характерным литологическим наполнением. Рассмотрены их металлогенетические особенности, отвечающие определенным рудным формациям.

Изложена методика определения координат полюса Эйлера и угловой скорости вращения тектонической плиты на основании линейных скоростей смещений перманентных GPS-станций, а также методика дифференциации векторов скоростей смещений перманентных GPS-станций согласно принципу Коши - Гельмгольца. Исследована кинематика антарктической тектонической плиты и выполнена геологическая интерпретация полученных результатов.

Розроблено теоретичні засади та методики диференціації кінематичних тектонічних плит на складові, утворені під дією внутрішніх і зовнішніх сил, за результатами супутникових геодезичних вимірів. Виконано диференціацію кінематики Антарктичної тектонічної плити. З урахуванням даних опрацювання повторних циклів GSP-вимірів визначено компоненти відносних деформацій земної кори для території Антарктичного півострова та розроблено гемодинамічну модель тектонічного розлому, який знаходиться у даному районі.

Вперше побудовано геологічні карти зрізів на рівнях від мінус 3 000 до 7 000 м масштабу 1:200 000, за якими проведено аналіз будови Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Розглянуто питання будови, умов формування та співвідношення між собою структур I - II порядку, уточнено на нових засадах тектонічне районування Дніпровського грабена, визначено закономірності та перспективи нафтогазоносності в різних інтервалах глибин ДДЗ. Встановлено, що осадовий чохол Дніпровського грабена має інверсію асиметрії. Розроблено нову класифікацію виступів фундаменту, що враховує не тільки просторове положення останніх у структурах I порядку, але й морфологію кристалічного ложа, а також зіставлення з будовою осадового чохла. Уточнено та деталізовано з нових позицій тектонічне районування западин і, насамперед, Дніпровського грабена, а саме - вперше проведено поперечне районування прибортових зон, що базується на характері тектонічних рухів та відмінності утворених ними дислокацій протягом всього фанерозою (в доповнення до положення про древні шовні зони фундаменту). Встановлено закономірності формування структур III порядку в різних підзонах приосьової частини западини, поява яких залежала переважно від характеру регіональних тектонічних рухів та прояву процесів галокінезу. Встановлено, що на південному сході їх сучасна будова успадковує кінцеві етапи розвитку западини, тоді як на північному заході сучасні структурні форми палеозою принципово склалися ще за часів перших етапів. На основі результатів досліджень запропоновано перспективні ділянки для проведення детальних сейсморозвідувальних робіт та параметричного буріння.

Рассматриваются вертикальный разрез строения Земли вдоль границы Антарктической плиты, а также карты латеральных сечений распределения плотностных неоднородностей на различных глубинах. Аномалии плотности рассчитаны с использованием гармонических коэффициентов гравитационной модели геоида EGM96. Особенности взаимодействия между Антарктической плитой и другими литосферными плитами на протяжении более чем 40 000 км показаны на ортогональных по отношению к границе разрезах. Два тела (плюмы) доминируют в мантии Антарктического региона. Менее плотные массы поднимаются с глубины 2800 км и затем на глубине 200 км разделяются на три отдельных ветви в районах Австралийско-Антарктического Несогласия (ААН), моря Росса и плиты Наска. Плотные массы погружаются от поверхности подобно субдукционным слэбам и концентрируются на глубинах 60 и 280 км. Обнаружено, что разуплотнённые разогретые массы проникают в более холодную океаническую кору и литосферу в области ААН и хребта Наска.

Рассмотрены вопросы изучения современного напряженно-деформированного состояния верхней части земной коры во внутриплитных условиях. Исследования нацелены на усовершенствование прогноза катастрофических проявлений горного давления на рудниках. Связанные с этим проблемы обсуждены на примере Амурской литосферной плиты, где эксплуатируется несколько удароопасных рудных месторождений. Обозначены реальные пути достоверного учета региональной составляющей при прогнозе динамических явлений.

Наведено результати дослідження гравітаційного поля та топографії океану Антарктики супутниковими методами. Викладено методики побудови моделі гравітаційного поля, гравіметричного квазігеоїда та аномального потенціалу Антарктики, які розробили автори. Досліджено деформації земної кори Антарктичного півострова та території геодинамічного полігону Української антарктичної станції "Академік Вернадський". За даними багаторічних GNSS-вимірів та геологогеофізичних даних подано геологічну інтерпретацію кінематики та деформацій земної кори Антарктиди, створено геодинамічні моделі глобального, регіонального та локального рівнів. Використано результати супутникових вимірів, які виконали працівники Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка" у межах 8-ої та 10-ої Українських антарктичних експедицій.

Описаны тектонические процессы развития активных и пассивных режимов расширения и сокращения земной коры. В рифтогенных тектонических циклах рассмотрены процессы вулканизма, плутонизма и гидротермально-эксгаляционно осадконакопления. В контракционных циклах при сокращении земной коры освещены гравитационные движения, происходящие в оро-, детейроогенных и компрессионных стадиях. Приведена характеристика стабилизационных платформенных режимов с проявлением среди них наложенных рифтогенных стадий активизации. Проанализированы этапы рудообразованияв структурах активных и пассивных тектонических режимов.

The conception of the uplift model construction of high-angled flanks that belong to highamplitude uplifts and structures is the result of studying and generalizing conditioned seismic sections; it clears new possibilities for prospecting oil and gas reservoirs in under-uplift and under-thrust zones of the central sunken part of the DDD sedimentary basin.

Надано методику визначення лінійних зміщень перманентних GPS-станцій, обумовлених тектонічними деформаціями. Із застосуванням методики опрацьовано результати спостережень шести перманентних GPS-станцій, розташованих на території Антарктичної тектонічної плити, побудовано карт-схему векторів зміщень перманентних станцій, виконано геологічну інтерпретацію результатів досліджень.

Построена геодинамическиа схема долговременного развития земной коры на основе моделей тектонических плит по данным GPS-измерений. Обоснована возможность многократного образования за время существования Земли суперконтинента типа Пангея.

Освітлено глибинну будову Карпатського регіону України з позицій глобальної тектоніки. За даними геофізичних досліджень по регіональних профілях виявлено кімберлітову формацію тектоно-магматичної активізації та сейсмофокальну зону герцинського тектогенезу. На противагу існуючим поглядам одержані дані вказують на підсовування Західно-Європейської мікроплити під Східно-Європейську плиту. В світлі викладеного проаналізовано перспективи нафтогазоносності регіону.

Викладено результати регіонального аналізу та тектонофізичної інтерпретації активних на новітньому етапі розвитку платформних геоструктур України, проведених з метою виявлення закономірностей системної організації лінійних та об'ємно-площинних (кільцевих) утворень земної кори. Зроблено висновок про те, що структури різного орієнтування розмірності розвивалися спряжено, утворюючи єдину динамічну систему форм, які підпорядковано пов'язані та стійко сполучаються. Основа динамічної системи розломів - це порушення північно-західного та північно-східного орієнтування, які характеризуються ознаками глибинних зсувів наскрізного розвитку. Головною причиною, що ініціює утворення більшості кільцевих геоструктур і визначає особливості їх будови та розвитку, є процес діапіризму.

Подтверждено наличие в Стоходско-Горынском междуречье Волыни крупной (до 80 км в поперечнике) кольцевой структуры. Она представляет собой сложное сочетание соответствующим образом упорядоченных структур более высокого порядка: разноглубинных магмоконтролирующих зон и очагов, кольцевых тектоно-магматических структур, изометричных и сегментных блоков, дизъюнктивных, пликативных и инъективных дислокаций, форма и расположение которых подчеркивают кольцевой характер основной Маневичско-Степанской структуры. Приведено системное описание структур разного ранга и их соотношений. Кольцевые структуры являются характерными для Волыно-Подолии и определяют ее тектонический облик. Это требует новых подходов к тектоническому районированию данной территории и ее структурно-металлогеническому анализу. Формирование кольцевых структур обусловлено эволюцией мантийного диапира и связанных с ним менее глубинных магматических очагов.

Розглянуто механізм формування Українського щита (УЩ) як елемента єдиного структурного ансамблю південно-західного форланду Східно-Європейського кратону (СЄК), до складу якого, окрім УЩ, входять Дніпровсько-Донецька западина і Воронезький кристалічний масив. Такий ансамбль формується протягом всього неогею внаслідок субдукції Східно-Європейської плити в південно-західному напрямку. Родоначальний геодинамічний процес - відрив південно-західного кута форланду СЄК кратону від головного тіла.

Работа выполнена в соответствии с международной программой "Геологическое развитие и минерагения Восточно-Европейской платформы" (ВЕП). Рассмотрена поясово-блоковая структура платформы и выделено пять основных типов стратометаморфических геолого-формационных комплексов: гранулит-гнейсовый, амфиболит-гнейсовый, зеленокаменный, железисто-кремнисто-сланцевый и гнейсо-сланцевый. Представлена корреляционная стратиграфическая схема докембрийских образований ВЕП. Показано, что для основных геоблоков ВЕП общие наборы (ассоциации) выделенных комплексов и относительная последовательность их формирования совпадают, что свидетельствует о подобном геологическом развитии разных регионов в рамках общей эволюции единого фундамента ВЕП. Отмечены также характерные особенности строения и состава выделенных структур. Определены основные проблемы и задачи дальнейших исследований ВЕП.

Охарактеризованы основные типы структур осадочного чехла Волыно-Подолья. Приведены сведения об их взаимоотношениях между собой и структурами более высокого ранга (региональными). Максимальная обособленность и контрастность структур осадочного чехла проявляются периодически и увязываются с эпохами тектоно-магматической активизации, которые часто совпадают с началом седиментационных циклов. Они концентрируются в пределах зон или узлов, выделяющихся аномальной тектонической активностью. Характерна унаследованность структур различных поколений и разного ранга, в результате чего часто образуются многоэтажные структурные комплексы, соответствующие энергетическим центрам или зонам.

У докембрійський час океанів на Землі не було. Плитова тектоніка - явище історичне та є результатом формування сіматичної кори. Маса осадочних утворень в басейнах є функцією площі поверхні континентальних плит. Нафтогазоносні регіони України зародилися після проходження Землею апогалактію Галактичної орбіти. Усі загальнопланетарні події відображено у їх розрізах. Основний принцип формування нафтогазоносних регіонів України - циклічність їх направленого розвитку.