Побудовано карти нагромадженого видобутку нафти у свердловинах Долинського родовища. Їх зіставлення з геологічними даними показало: тектонічні порушення є концентраторами геодинамічних напруг і відповідно місцями максимального розвитку тектонічної тріщинуватості в покладах і тому ділянками максимальної концентрації запасів вуглеводнів та високої продуктивності свердловин. Проведено відповідні розрахунки, які доводять існування у глибоких продуктивних горизонтах ефективних відкритих тріщин, здатних фільтрувати нафту до вибоїв свердловин.

Показано можливість формування кристалізаційної сланцюватості, вираженої план-паралельною орієнтацією листуватих і таблитчастих мінералів, за різних динамо-кінематичних умов. Поряд з емпірично й експериментально доведеною орієнтацією мінералів перпендикулярно співосьовому стисненню аргументовано можливість виникнення орієнтованих порфіробластів калієвого польового шпату у мігматитових і гранітогнейсових комплексах за умов транстенсії (поєднання схем простого зсуву та додаткового розтягу, нормального до напрямку зсуву). У першому випадку вже існуючі кристали перебудовуються відповідно до принципу Рікке і сланцюватість носить рекристалізаційний характер, у другому - ріст нових порфіробластів відбувається в умовах збільшення об'єму системи мінералоутворення та привнесення відповідних компонентів. Зсувна складова забезпечує рівномірність розтягу та відповідну регулярність порфіробластів калієвого польового шпату. Випереджаюча щодо розтягу кристалізація порфіробластів завдяки кристалізаційному тискові створює локальні поля напруження, які зумовлюють однотипну орієнтацію цих порфіробластів і формування похідної сланцюватості внаслідок орієнтованого росту інших мінералів.

Запропоновано ефективний і стійкий метод синтезу багатокомпонентних просторових хвильових полів для горизонтально-шаруватого середовища з наявністю різно нахилених систем тріщин. Метод дає змогу синтезувати як повне хвильове поле, так і таке, що містить тільки цільові хвилі заданих типів у шарах. У процесі синтезу хвильового поля можна розрахувати й увести в сейсмограми азимутально залежні кінематичні поправки, одержати азимутальні суми загальної точки відбиття.

Розглянуто приклади та проведено аналіз лежачих складок таврійської серії в зоні малих інтрузій Південного берега Криму, показано їх розвиток за умов вертикального стиснення/горизонтального розтягування за рахунок структур попереднього етапу складчастості. Охарактеризовано прояв у парагенезісі з лежачою складчатістю низькотемпературного дозеленосланцевого кліважу, числово досліджено можливість його розвитку в термальному полі габро-діабазового масиву Аюдаг. За кінематикою розломів у таврійській серії реконструйовано орієнтування головних напружень, що підтверджують формування кліважно-складчастого парагенезису за умов розтягування. Запропоновано прив'язку режиму розтягування до епохи середньоюрського островодужного магматизму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.440.5 + Д390.54 + И-16

Рубрики:

Тріщинуватість гірських порід

Тріщинна тектоніка

Гірнича справа

Шифр НБУВ: Ж29095 Пошук видання у каталогах НБУВ