Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

Зазначено, що зеленокам'яні породні комплекси древніх щитів є одним з основних типів комплексів, які вміщують левову частку всіх розвіданих і потенційних родовищ корисних копалин докембрію. З урахуванням цього коректна ідентифікація характеру розрізу тих чи інших геоструктур з зеленокам'яними комплексами підтверджує їх перспективність щодо різних корисних копалин, відомих та таких, які активно експлуатуються у світі.

Отмечено, что зеленокаменные породные комплексы древних щитов являются одним из основных типов комплексов, которые содержат львиную долю всех разведанных и потенциальных месторождений полезных ископаемых докембрия. Учитывая это, корректная идентификация характера разреза тех или иных геоструктур с зеленокаменными комплексами подтверждает их перспективность относительно различных полезных ископаемых, известных и активно эксплуатируются в мире.

Greenstone rock complexes of ancient shields are one of the main types, which comprises majority of explored and potential Precambrian mineral deposits. Therefore, correct definition of any geological structure section and its correlation to greenstone complexes makes them highly prospective for wide range of mineral deposits as explored as extensively mined throughout the world.

Розглянуто питання геологічної будови та тектоніки Сорокинської структури. За результатами формаційного розчленування розрізу та палеовулканічних реконструкцій розроблено принципово нову стратиграфічну схему. Проведено загальногеологічні та геохімічні дослідження, які дозволили розробити прогнозно-пошуковий комплекс критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння Сорокинської структури, на основі чого виявлено сприятливі структурно-формаційні ситуації для його локалізації.

Зазначено, що докембрійські зеленокам'яні пояси (ЗКП) є одними з найстаріших активних структур земної кори, в яких сконцентровані численні родовища золота, заліза, кольорових металів, урану тощо. Аналогом архейських ЗКП є зеленокам'яні структури (ЗКС) палеопротерозою Західно-Африканського, Гвіанського, Бразильського, Балтійського та деяких інших щитів, які також несуть значне металогенічне навантаження. За своїми характеристиками вони мають багато спільного з архейськими ЗКП і разом з тим їм притаманні риси відмінності, що дозволяє вважати їх перехідними структурами від типових ЗКП архею до фанерозойських рухливих поясів. Зі становленням палеопротерозойських ЗКС Західної Африки пов'язаний ебурнейський металогенічний етап інтенсивного золотого зруденіння, який має вікові аналоги на багатьох кратонах світу, зокрема на Українському щиті, що свідчить про великий потенціал останнього щодо золотої мінералізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347.34 + Д59(45Укр)34

Рубрики:

Зеленокам'яні породи

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі аналізу поширення залізорудних формацій у формаційних рядах зеленокам'яних поясів засвідчено, що ці формації розвинені, переважно, у структурах з моноциклічними формаційними рядами типу "М" (нижні ультрамафічні - мафічні формації) з контрастним і послідовним сполученням формацій. Появу залізорудних формацій криворізького типу зумовлює наявність у вулканогенній частині розрізу формацій джеспіліт-толеїтового типу. Формації, у складі яких залізисті кварцити асоціюють з кислими ефузивами, належать винятково до формаційних рядів типу "М" і або самі по собі є контрастними (джеспілітова ріоліт-дацитова формація), або перебувають у контрастному сполученні з коматіїтовою чи коматіїт-толеїтовою формаціями. Все це свідчить про те, що залізонакопичення в осадових частинах розрізів також пов'язане з певними типами вулканогенних формаційних рядів і, отже, з загальним процесом еволюції магматизму зеленокам'яних поясів.

Для розуміння історії геотектонічного розвитку гранітно-зеленокам'яних областей важливе значення має "дозеленокам'яна" стадія, упродовж якої сформувався гетерогенний фундамент зеленокам'яних поясів, складений двома нижньодокембрійськими комплексами (чарнокіт-гранулітовим і амфіболіт-плагіогранітоїдним), які відрізняються метаморфізмом, складом суперкрустальних та гранітоїдних формацій і тектонічною будовою. За характером формаційних рядів і місцем у їхній еволюції гранітоїдного магматизму у розвитку зеленокам'яних поясів виділяють чотири етапи. Речовинним вираженням першого, передзеленокам'яного (передрифтового) етапу є досить специфічна апліто-пегматоїдна формація, що утворилась у разі анатексису фундаменту зеленокам'яних поясів. На другому (рифтовому) етапі в геодинамічних умовах розтягу кори відбувалось формування зеленокам'яних прогинів. Третій діапіровий етап розвитку зеленокам'яних поясів позначився новим сплеском термальної активності цих структур, підійманням великих мас тоналітової магми і процесами гранітоїдного діапіризму. На четвертому етапі стабілізації відбулася консолідація зеленокам'яних прогинів і вкорінення доволі великих інтрузивних тіл у двопольово-шпатових, звичайно порфіроподібних гранітах.

Наведено схему геодинамічного процесу під час формування граніт-зеленокам'яної області Середньопридніпровського мегаблока Українського щита. Схема відображує зміну потужності літосфери у процесі активізації, що відбувалася від 3,2 до 2,8 млрд років тому. Встановлено склад флюїду, що супроводжував диференціацію розплавів у мантії та корі. Специфіка хімічного та мінерального складу порід зеленокам'яних структур - широкий розвиток магнезіальних силікатів і карбонатів, високий вміст заліза, а також особливості складу накладених змін визначають активність карбонатного, водного та силікатного флюїдів. Ці риси властиві всім без винятку зеленокам'яним структурам архею та практично ніколи не повторюються пізніше. Зазначене можна пояснити високим окисним потенціалом на глибинах понад 100 км та активністю води та хлорид-іонів на вищих рівнях. Гранітоїди та залізисті породи утворюються в єдиному геодинамічному процесі з вулканогенними породами зеленокам'яних структур.