Описано уперше діагностовані у розрізах Сорокинської тектонічної зони метакоматіїти, які входять до складу нижньої ультрабазитової парагенерації метакоматіїт-толеїтової формації. Геологічні тіла останньої разом з комагматичними їм інтрузивними ультрабазитами утворюють єдину вулкано-плутонічну асоціацію. Метакоматіїти формують систему зонально побудованих потоків, у структурі яких важливу роль відіграють спініфекс-структурні зони. Петрохімічне вивчення метакоматіїтів свідчать про їх належність до порід коматіїтової серії. У метакоматіїтах під впливом накладених процесів спостережено суттєву розбалансованість первинних співвідношень головних петрогенних компонентів, що проявляється у збідненні глиноземом з одночасним збагаченням кальцієм, а також у відчутній дисперсії вмісту кремнезему та заліза. Палеовулканологічне та геолого-геофізичне вивчення ділянок поширення метакоматіїтів дало змогу вперше реставрувати фрагментарно проявлену палеовулканічну споруду центрального типу.

Розроблено методику досліджень теплових процесів у вертикальних свердловинах за натурних умов. Створено експериментальну установку для дослідження теплових процесів у вертикальних свердловинах на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України.

Обгрунтовано і доведено математичну модель термоп'єзопружної фільтрації та нестаціонарного теплообміну у разі руху рідини в підземних проникних шарах на базі нового рівняння підземної гідродинаміки.