Вивчено процеси сорбції й десорбції Pb, Cu, Zn та Cd лесоподібними суглинками. Встановлено закономірності процесу сорбції металів залежно від мінералогічного складу порід та фізико-хімічних властивостей розчину. За допомогою багаторівневої екстракції визначено хімічні форми зв'язування сорбованих металів.

Розраховано модель остигання товщі масивних тагамітів від ліквідусних температур за рахунок теплопровідності. Доведено, що розподіл значень ширини реакційних облямівок навколо кварцових включень і збереження імпактних алмазів можна описати за допомогою цієї моделі.

Импактиты всех астроблем, известных в Украине, в той или иной степени алмазоносны. Практический интерес могут представить некоторые тела жильных импактитов (тигамитов) основания Белиловской (Западной) астроблемы, где среднее содержание зернистых импактных алмазов составляет 16,3 +- 1,5 кар/т, а вероятная концентрация микрозернистых импактных алмазов в 3,5 раза выше. Рассмотрены факторы, обусловливающие вариации содержания алмазов в импактитах: первичные - связаны с положением графитоносных пород в зоне графит-алмазного перехода и с динамикой формирования импактитов; вторичные - с режимом охлаждения импактитов.

Приведен обзор зарубежных литературных источников по мел-палеогеновой катастрофе и ее связи с образованием кратера Чиксулуб, а также по другим массовым вымираниям органического мира в фанерозое. Описаны импактные структуры Украинского щита (УЩ) и некоторых других регионов, а также Болтышского кратера в центральной части УЩ, образование которого произошло на мел-палеогеновом рубеже одновременно с гигантским кратером Чиксулуб в Мексике, кратера Эльгыгытгын на Чукотке и группы кратеров Мача в западной части Алданского щита. Охарактеризованы алмазоносная Западная импактная структура, Оболонский кратер как вероятная нефтегазоносная структура на северо-восточном склоне УЩ.

На підставі комплексних досліджень показано структурну успадкованість саксаганської метабазитової та криворізької серій, належність їх до різних тектоно-магматичних циклів. Установлено перспективність конгломератів скелеватської світи щодо золота, можливість виявлення в Південному Криворіжжі вибухових структур.

Дана характеристика основных свойств (естественной влажности, плотности, просадочности и др.) 16 горизонтов лессов и погребенных почв плейстоцена Украины. Выявлена связь этих свойст с условиями формирования отдельных горизонтов. Отмечены различия между комплексами свойств лессов и погребенных почв.

Рассмотрены возможности использования технологии создания искусственных нейронных сетей с целью поиска оптимальной физико-геологической модели горной породы. Приведены результаты исследования и анализ эффективности нейронных сетей в качестве экспертной модели горной породы. Обосновано утверждение, что связи между интервальным временем продольной волны и емкостными характеристиками песчано-алевритовых горных пород являются существенно нелинейными.

Приведена оценка воздействия полигона твердых бытовых отходов (ТБО) овражно-балочного типа на подземные воды. Развитие рассмотренной гидрогеологической обстановки характерно для полигонов ТБО, размещаемых на территориях распространения лессовидных отложений.

Рассмотрена оценка воздействия переменного увлажнения на изменение плотности и пористости лессовых грунтов, а также на развитие набухания и усадки в глинистых водоупорных грунтах. Показана необходимость учета этих явлений для повышения безопасности строительства на лессовых грунтах.

Вивчено катагенетичні перетворення пісковиків вуглевмісних товщ. Петрографічними методами з використанням рентгенівського та хімічного аналізу досліджено пісковики русел, підводних виносів рік і узбережжя моря, що містять вугілля від довгополуменевого до пісного для Донецько-Макіївського та Красноармійського районів Донбасу та газове, жирне, коксівне для Південно-Західного району Львівсько-Волинського басейну. На підставі вивчення змін мінералів-індикаторів (кварцу, регенераційного кварцу, польових шпатів, біотиту, глинистих мінералів цементу), встановлено, що зональність катагенетичних перетворень залежить від генетичного типу пісковиків та геологічної будови районів досліджень. Визначено взаємозв'язок між інтенсивністю катагенетичних перетворень пісковиків та їх пористістю. Пісковики русел та підводних виносів рік у процесі переходу від стадії початкового до глибинного катагенезу характеризуються стрибкоподібним зменшенням пористості. Детальне літолого-петрографічне дослідження пісковиків з встановленням їх генетичного типу та врахуванням інтенсивності катагенетичних змін дає можливість передбачати небезпечні зони, які можуть акумулювати супутній газ метан і бути небезпечними через газовикиди під час розробки вугільних пластів.

Розроблено математичні моделі порових систем та кількісних методів аналізу інформації в контексті проблеми прогнозу неантиклинальних пасток вуглеводнів. Запропоновано математичну модель порового середовища гранулярного колектора та методику оцінки його параметрів за гранулометричним складом для прогнозу фільтраційно-ємнісних властивостей та палеофаціальних умов утворення пасток. Розроблено комп'ютерні методики палеоструктурного аналізу з урахуванням ущільнення порід, а також оцінки неотектонічної активності порушень. Наведено математичну модель масопереносу з перерозподілом пористості в процесі водної фільтрації в межах тектонічних блоків та виконано кількісну оцінку її впливу на утворення та просторовий розподіл вториннопорових резервуарів.

Рассмотрены условия образования и размещения эксгаляционно-гидротермально-осадочных кластолитов, формирующихся в различных тектонических обстановках, включая рифтогенные (расширение) и контракционные (сжатие) циклы. При этом линзы и пласты кластолитов являются благоприятными структурно-литологическими ловушками для отложения в них руд железа, меди и марганца, а также служат коллекторами для скопления углеводородов.

Висвітлено життя та діяльність Ю.І. Полянського - видатного дослідника плейстоцену "Полудневого Поділля". Досліджено геоморфологію долин Середнього Дністра та Пруту, а також Скала-Подільський розріз плейстоценових відкладів (Придністерське Поділля). Охарактеризовано четвертинну фауну молюсків розрізу Скала-Подільська. Розглянуто результати палеонтологічної експертизи алювіальних відкладів еоплейстоценової тераси ріки Збруч у районі селища Скала-Подільська. Вивчено розріз плейстоценових відкладів Мамалига на Покутті. Висвітлено питання стратиграфічного розчленування утворень рівнинно-льодовикової формації Волинського Полісся. Визначено вік і стратиграфічне положення тілігульського лесу у Північному Приазов'ї. Описано нижньоплейстоценову фауну та флору корчевського міжльодовиків'я на території Білорусі. Наведено палінологічні дані до стратиграфії нижньонеоплейстоценових відкладів Волино-Подільської плити.

Освещена жизнь и деятельность Ю.И. Полянского - выдающегося исследователя плейстоцена "Полуденного Подолья". Исследована геоморфология долин Среднего Днестра и Прута, а также Скала-Подольский разрез плейстоценовых отложений (Приднепровское Подолье). Охарактеризована четвертинная фауна молюсков разреза Скала-Подольская. Проанализированы результаты палеонтологической экспертизы алювиальных отложений эоплейстоценовой терассы реки Збруч в районе поселка Скала-Подольская. Изучен разрез плейстоценовых отложений Мамалыга на Покутье. Освещены вопросы стратиграфического расчленирования образований равнинно-ледовой формации Волынского Полесья. Определены возраст и стратиграфическое положение тилигульского леса в Северном Приазовье. Описана нижнеплейстоценовая фауна и флора корчевского межледовековья на территории Белоруси. Изложены полинологические данные по стратиграфии нижнеплейстоценовых отложений Волыно-Подольской плиты.

Изучены физико-механические свойства песчаников угленосной толщи Краснодонского геолого-промышленного района, показана закономерность их изменения с глубиной, а также приуроченность зон снижения прочностных свойств песчаников к зонам дробления, что позволяет прогнозировать нарушенность угленосной толщи и ее интенсивность с глубиной.

Цель работы - рассмотрение количественной интерпретации положения границы, где энергия связей лессового грунта недостаточна для устойчивости склона и оценивается на основании совмещения энергетического и механического подходов. Методика исследований включала проведение серии стабилометрических испытаний лессовых пород при различных условиях нагружения. На основании испытаний получены зависимости прочностных и деформационных характеристик лессов в зависимости от их физического состояния и природных условий, в которых они находятся. Установлено, что режим нагружения влияет на изменение модуля деформации лесса в пределах одного порядка. Разработанная расчетная схема учитывает сочетание естественно-геологических и геодинамических факторов в виде комплекса энергетической и механистической моделей. В результате моделирования получено поле физических градиентов, на основе которого обосновано новое понятие - потенциал активации склона. Установлено, что динамика деформационных процессов лессовых склонов формируется под воздействием естественно-геологического генезиса отложений и изменяющихся геодинамических факторов. Предложенная методика моделирования устойчивости лессовых грунтов учитывает это сочетание в конечно-элементном представлении грунтового массива уравнениями неразрывности деформаций и поля гравитации, где введена генетическая и техногенная составляющие. Сформулировано понятие потенциала активации оползневого лессового массива, необходимое для адекватного отражения процессов, происходящих в лессовых породах.

Гірські породи, які представляють продуктивні горизонти багатьох нафтогазових родовищ України, характеризуються неоднорідністю мінерального складу скелета породи, а також вторинними процесами породоутворення і відносяться до складнопобудованих порід-колекторів. До таких порід-колекторів відносяться і поліміктові глинисті пісковики. Основними чинниками, що призводять до похибки визначення підрахункових параметрів поліміктових глинистих пісковиків, згідно з даними електричного каротажу, є вміст глинистого матеріалу та ступінь пелітизації зерен скелету породи. З метою підвищення достовірності визначення підрахункових параметрів порід-колекторів (зокрема коефіцієнта газонасичення) запропоновано проводити індивідуальне моделювання електропровідності гірських порід, яке надає можливість враховувати особливості будови конкретного геологічного об'єкта. Для побудови моделі електропровідності поліміктових глинистих порід-колекторів за основу взято модель "двох вод" Б. Ю. Вендельштейна. Тому електропровідність поліміктових глинистих порід-колекторів складатиметься із суми електропровідностей чистого пісковика за моделлю Арчі та поліміктової і глинистої фракцій. Ефективність індивідуальної моделі електропровідності поліміктових глинистих пісковиків перевірена на результатах лабораторних досліджень кернового матеріалу.

Описана методика, выделения и картирования складчато-надвиговых структур, эндогенных меланжей и экзогенно-тектонических олистостром разного возраста и происхождения. Определены признаки и последовательность их изучения. Разработаны новые классификации меланжей и олистостром. Приведены примеры надвиговых структур и хаотических комплексов Крыма, дна Черного моря, Донбасса и других регионов. Рассмотрена связь с ними полезных ископаемых и опасных геологических явлений. Выделены геодинамические комплексы юга Украины (скифиды, киммериды и неокиммериды).

Вивчено ударний метаморфізм кварцу та деяких інших мінералів у різних структурних елементах і типах порід Західної імпактної структури. Прояви найбільш низьких ударних навантажень, що відповідають 0 та I ступеням ударного метаморфізму, визначено в аутигенних брекчіях основи кратера. У брекчіях, що складають базальні горизонти алогенного комплексу порід структури, та у кварці встановлено прояви 0, I і II ступенів ударного метаморфізму. У зювітах, якими утворено верхні горизонти розрізу алогенного комплексу кратера, діагностовано діаплектовий кварц і продукти розкристалізації діаплектового кварцевого скла та лешательєриту, що відповідають 0 - III ступеням ударного метаморфізму. Таким чином, в розрізі кратера від його основи до верхніх горизонтів імпактних порід алогенного комплексу збільшується ступінь ударного метаморфізму кварцу, що є відображенням первинної зональності порід, утвореної під дією ударної хвилі. Високобаричні мінерали в породах Західної імпактної структури представлено утвореним по кварцу коеситом, а також імпактним алмазом. Імпактні алмази виникли внаслідок дії ударної хвилі на графіт з кристалічних порід мішені, в зв'язку з чим вони успадковують форму його виділень у вигляді сплющених таблитчастих зерен. Перетворення графіту на алмаз відбувається за ударного тиску близько 60 ГПа, що також є достатнім для ударного плавлення гранітоїдних порід мішені.

Імпактні алмази в Західній астроблемі поширені у складі розплавних імпактитів, які є продуктами охолодження та затвердіння ударних розплавів, а також у складі зювітів і брекчій з високим вмістом стекол плавлення.

Изучен ударный метаморфизм кварца и некоторых других минералов из различных структурных элементов и типов пород Западной импактной структуры. Наиболее низкие ударные давления, которые отвечают 0 и I ступеням ударного метаморфизма, определены в аутигенной брекчии в основании кратера. В брекчиях, которые составляют базальные горизонты аллогенного комплекса пород структуры, и в кварце установлены проявления 0, I и II ступеней метаморфизма. В зювитах, которыми сложены верхние горизонты разреза аллогенного комплекса кратера, диагностирован диаплектовый кварц и продукты раскристаллизации диаплектового кварцевого стекла и лешательерита, которые отвечают 0 - III ступеням ударного метаморфизма. Таким образом, в разрезе кратера от его основания до верхних горизонтов импактных пород аллогенного комплекса увеличивается степень ударного метаморфизма кварца, что является отражением первичной зональности пород, образованной под действием ударной волны. Высокобарические минералы в породах Западной импактной структуры представлены образованным по кварцу коэситом, а также импактным алмазом. Импактные алмазы возникли вследствие воздействия ударной волны на графит из кристаллических пород мишени, в результате чего они унаследовали форму его кристаллов. В связи с этим импактные алмазы в Западной астроблеме распространены в составе расплавных импактитов, которые являются продуктом застывания ударного расплава, а также в составе зювитов и брекчий с высоким содержанием стекол плавления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д344.21

Рубрики:

Грубоуламкові породи

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ