Приведены типоморфные особенности алмазов из эксплуатируемых коренных месторождений трубок Удачная, Юбилейная и Сытыканская, имеющих сложное геологическое строение. Изучены свойства алмазов по отдельным рудным столбам в вертикальном разрезе. Каждая из изученных кимберлитовых трубок характеризуется комплексом индивидуальных, присущих только ей типоморфных особенностей. Отмечено, что различие между алмазами отдельных рудных столбов больше, чем их изменение с глубиной.

Отримано принципово нові мінеральні свідчення про експлозивну природу Зеленогайської структури. Вивчення хімізму окремих мінералів свідчить, що породи цієї структури представлені сильно зміненими кімберлітовими (лампроїтовими) породами різних фацій, які можуть становити практичний інтерес з погляду алмазоносності.

Received new data of mineral criteria confirms the explosive nature of Zelenohajs'ka structure. Chemical study of minerals indicates that the rocks of the structure are presented by alternated kimberlite (lamproite) rocks of various facies which can represent practical interest from the point of view of diamond-bearing.

Рассмотрены особенности поведения мелких алмазов при россыпеобразовании. Выявлена сопряженность свойств алмаза и сопутствующих минералов как результат гидравлической сортировки при формировании россыпей. Охарактеризованы свойства, генетические типы, технологические и технические особенности мелких алмазов как качественного сырья. Рассмотрены поисковое значение изученных алмазов и перспективы выявленных нетрадиционных материнских источников алмаза.

Показана универсальность наличия мелких алмазов в зрелых песчаных осадках, полигенность алмаза. Охарактеризованы свойства, генетические типы, технологические и технические особенности мелких алмазов как качественного сырья, указаны типоморфные признаки. Рассмотрены провинции распространения однотипных алмазов, способы их диагностики и извлечения, описана лабораторная техника. Даны технические характеристики мелких алмазов как возможного нового вида сырья. Освещены поисковое значение изученных алмазов и перспективы выявления нетрадиционных материнских источников алмаза.

Наведено характеристику дрібних алмазів (розміром -1 - +0,5 мм, рідше - -0,5 - +0,2) з 54 корінних тіл більшості кімберлітових полів і з 57-ми різновікових розсипищ майже всіх алмазоносних районів Якутії. Встановлено особливості збереженості мікрокристалів алмазу, їх морфології, забарвлення та видимої фотолюмінесценції. Показано розподіл мікрокристалів алмазу за різновидами, згідно з класифікацією Ю. Л. Орлова, за вмістом і складом мінеральних включень. Зроблено висновок про відповідність мікро- та макрокристалів алмазу в більшості корінних тіл та їх належності до єдиної алмазної популяції в межах конкретного кімберлітового тіла. Показано, що мікрокристали алмазу з двох основних алмазоносних субпровінцій Якутії (Центрально-Сибірської та Лено-Анабарської) відображають головні особливості макрокристалів цих же субпровінцій.

Зазначено, що специфіка термодинамічних властивостей алмазу, визначена його аномально низькою ентропією, розглянута у періодичній системі хімічних елементів з застосуванням відомостей про їх термодинамічну стійкість, яка характеризується температурою плавлення простих речовин. Це дозволило зробити висновок про надзвичайно високу метастабільну стійкість алмазу, яка пояснює його синтез з газової фази за умов низького тиску, складні процеси розчинення і збірної перекристалізації під час розвитку кімберлітового магматизму. На цій основі пояснено утворення гігантських кристалів алмазу та його зернистих різновидів (борт, карбонадо), що не зустрічаються у первинних алмазоносних породах (перидотитах, піроксенітах, еклогітах), що вкорінювалися у земну кору з глибинних мантійних магматичних осередків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161-0

Рубрики:

Алмаз

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.

Встановлено подібність алмазів із ореолів до комберлітових, та ідентичність імпактних алмазів таким з Іллінецької та Білилівської астроблем. На підставі типохімічних властивостей піропу, піроп-альмандину та хромшпінелідів зроблений висновок щодо утворення їх на малих глибинах верхньої мантії. Визначено, що більшість піропів лерцолітового та піроксенітового парагенезисів, а піроп-альмандинів - ектогітового, у т.ч. алмазної асоціації. Встановлено вплив локально глибинного метосоматозу на материнські породи деяких піропів. Виділено типи хромшпінелідів у ореолах і визначено їх парагенезиси. Доведено, що низькомагнезіальні хромшпінеділи, помірномагнезіальні ільменіти та низькохромисті діопсиди з ореолів мають корове походження та не можуть вважатися супутниками алмазу. Проведено типізацію ореолів за віком, генезисом і походженням щодо джерел зносу. Розглянуто умови утворення ореолів і встановлено розміщення їх областей живлення.

Досліджено особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На підставі комплексного дослідження кристалографії, конституції твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тімангу, Уралу, України. Зроблено висновок про специфіку алмазів з окраїн давніх платформ - переважає розвиток кривогранних кристалів з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю, вмісту домішкового азоту, підвищеною кількістю мінералів-супутників з переважанням піроцирконового складу.

Висвітлено питання природного та експериментального алмазоутворення, перспективи алмазоносності окремих регіонів Східноєвропейської та Сибірської платформ. Описано кімберлітові породи та оболонки, які оточують алмаз. Подано результати експериментального дослідження фізико-хімічні умов16744 сингенезису алмаза та гетерогенних включень в крабонатно-силікатних материнських розплавах. Наведено діагностичні критерії природних та синтетичних чорних алмазів з природним і штучно одержаним забарвленням. Розглянуто стан прогнозно-пошукових робіт на алмази в Україні та надано оцінку перспектив корінної алмазоносності Українського щита. Наведено флюїдизатно-експлозивну модель та критерії пошуків родовищ алмазів на території України. Розкрито особливості глибинної будови Приазовського мегаблока у зв'язку з перспективами виявленя алмазоносних тіл. Особливу увагу приділено результатам дослідження алмазів і його мінералів-супутників сучасними методами.

Предпринята попытка объяснить связь между характеристиками морфологии кристаллов и концентрацией азота в кристаллах, используя новый метод анализа спектров, согласно которому после спектрального разложения вычисляют с помощью компьютерных программ OMNIC Originalpro 7.0 концентрацию азота в A-, B1-, C-, B2-дефектах для изучения генетических причин образования кристаллов алмаза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161 + Д59(45УКР)33

Рубрики:

Алмаз

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены результаты многолетних исследований кристалломорфологии эндо- и экзогенного алмаза на примере его микрокристаллов из кимберлитов, метаморфических пород, импактитов и россыпей разных алмазоносных провинций. Приведены данные о простых формах микрокристаллов, их габитусах и обликах, простых и сложных двойниках, автоэпитаксических сростках, а также об антискелетных и скелетных кристаллах. Проанализирована зависимость кристалломорфологии природного алмаза от структурных особенностей минерала, способов и механизмов роста кристаллов. Показано, что микрокристаллы эндогенного алмаза отличаются от его макрокристаллов полиэдрией разного происхождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161 + Д342.3

Рубрики:

Алмаз

Жильні породи. Гіпабісальні породи. Малі інтрузії

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.2 + Д332.161-3

Рубрики:

Умови і форми залягання мінералів. Агрегати мінералів

Алмаз

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161

Рубрики:

Алмаз

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано незвичайні нано-мікрокристали природного алмазу, що знайдено в метеоритному кратері України, і повідомлено про раніше невідомий механізм росту алмазних багатогранників - формування глобулами. Виявлено, що нано-мікрокристали алмазу в метеоритному кратері дуже подібні до глобулярних кристаіів, водночас мають октаедричне огранення. Морфологія і склад нано-мікрокристалів алмазу вивчено відповідно за допомогою растрової електронної мікроскопії і рентгеноспектрального мікроаналізу. Ці крихітні поліедри наросли на пластинчастих кристалах імпактного апографітного алмазу з метеоритного кратера Білилівка на Українському щиті. Їх поверхнева морфологія вказує на те, що нано-мікроалмази виросли, найімовірніше, в процесі осадження з газової фази зразу після утворення імпактного алмазу - трансформації графіту в алмаз і лонсделеїт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161

Рубрики:

Алмаз

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У традиційних алмазоносних районах Сьєрра-Леоне де з алювіальних похованих неоген-четвертинних відкладів осадового чохла Леоно-Ліберійського щита в технічно доступних за глибиною ділянках здавна видобувають алмази, досі не рзв'язана проблема пошуку й ідентифікації високих терас великих річкових систем. Останні є проміжними колекторами алмазів і важливим джерелом їх видобутку. Однак їх виявлення пов'язано з відсутністю у більшості приватних осіб, комун і навіть геологорозвідувальних компаній необхідного обладнання, технологій прогнозування та знань для геолого-геофізичного вивчення територій їх можливого знаходження. Авторами впродовж геологорозвідувальних робіт було спрогнозовано, а потім опошуковано низку ділянок, унаслідок чого закартовано ареали їх поширення з побудовою геоморфологічної карти масштабу 1:50 000. Зважаючи на рідкісність опису таких геологічних об'єктів, у даній роботі запропоновано перші результати їх геолого-петрографічного опису. Продуктивні шари цих терас представлені конгломерато-галечниковими відкладами з щебенисто-гравійно-псамітовим наповнювачем із базальним поровим, колоїдним або сидеронітовим типом цементу. Мінеральний склад уламків, %: ріоліти, основні, ультраосновні породи, кварц - до 50 - 60, мікроклін - до 40 - 50, каолін - 2 - 4, хлорит та опалоподібний кварц - близько 1. Наявність серед уламків різних порід і мінералів різного ступеня обкатаності (особливо незмінених глинистими мінералами гострокутних уламків ріолітів, мікрокліну, темноколірних мінералів) свідчить про наявність не лише далекоприносного матеріалу (галька кварцу, передовсім), але й місцевого уламкового матеріалу. Вивчено хімічний склад мінералів. Одержані результати свідчать про суміщення у просторі уламкового матеріалу різних колекторів, що значно підвищує перспективи їх промислової розробки та використання для пошукових цілей, передовсім для діагностики типів порід ближнього зносу ще невідомих на розвідувальних ділянках.

Розглянуто деякі важливі питання щодо застосування методів пошуків родовищ діамантів за прямими пошуковими ознаками і знахідками діамантів та індикаторних мінералів кімберлітів (ІМК). Робота базується на матеріалах дослідження діамантів, знайдених у різновікових розсипах України (~1300 кристалів); діамантів із кімберлітів Архангельської провінції (~6000 кристалів); діамантів із метаморфічних порід казахстанського родовища Кумди-Коль (~200 кристалів); Якутської провінції (~600 кристалів із корінних джерел і ~700 з розсипів). Для всіх цих кристалів зроблено фізіографічний опис і зафіксовано інтенсивність і колір фотолюмінесценції (ФЛ). Для частини кристалів було знято орієнтовно 600 спектрів за температури 77 К. Для діамантів "дністерського" типу й деяких високодефектних діамантів із українських розсипів наведено дані раманівської спектроскопії. Вивчення великої кількості діамантів, вилучених із неогенових та інших розсипів України, надало змогу здійснити порівняльне дослідження не лише за морфологією і кольором фотолюмінесценції, а й за частотою зустрічальності центрів фотолюмінесценції (спектри знято за температури 77 К). Ці діаманти порівняно із кристалами з промислових кімберлітових тіл Архангельської і Якутській провінцій. Фізичні властивості українських діамантів є подібними до властивостей діамантів із кімберлітів і водночас дещо відмінні. Визначено контрастні ознаки діамантів різного генетичного типу. Встановлено, що діаманти, знайдені у відкладах білокоровицької світи, мають ознаки кімберлітових, а характер їх поверхонь і набір центрів ФЛ вказують на тривале перебування в різновікових осадових колекторах. Дослідження діамантів і ІМК, знайдених на території Кіровоградського блоку Українського щита (УЩ), виявило, що відома ділянка Грузька має перспективи і варта подальшого мінералого-технологічного випробування. Хімічний склад піропу, хромдіопсиду, ільменіту, хромшпінелідів із кімберлітових тіл Приазовського блоку УЩ вказує на їх недіамантоносність або непромислову діамантоносність, що підтверджується нечисленними (три кристали) знахідками природних діамантів. Установлено, що вилучені з цих порід зелені мікродіаманти виявилися техногенним засміченням. Численні діаманти з полтавсько-сарматських розсипів мають специфічну морфологію і фізичні властивості. Джерелом діамантів з узбережжя Чорного моря є полтавсько-сарматські розсипи, а джерело нечисленних діамантів, які мають ознаки кімберлітових, на узбережжі Азовського моря не виявлено. На підставі виконаного аналізу зроблено висновок, що територія України має чіткі перспективи відкриття родовищ діамантів. Першочергові пошуки кімберлітових джерел діамантів, на думку авторів, треба здійснити у північно-західній (Овруцько-Білокоровицькій) частині, а також у межах Придніпровського і Кіровоградського блоків УЩ. У ході виконання пошукових робіт потрібно відмовитись від аналізування ІМК розміром менше за 1 мм і приділяти увагу переважно піропам як найінформативнішим ІМК. Обов'язковою умовою подальших геологорозвідувальних робіт із пошуку родовищ діамантів має бути проведення великооб'ємного мінералого-технологічного випробування, орієнтованого на виявлення діамантів розміром не менше 1,0 мм.