Розглянуто зміну морфології золота з алювію сучасних річок Чивчинського району. Досліджено гранулометричні особливості золота, зміну форми і складу золотин уздовж течії річок, що дало змогу зробити висновки про умови транспортування і відкладення матеріалу.

The morphology of gold from modern rivers alluvium (Chyvchyny Mountains, Carpathians) has been described. Gold grain-size features, changes of forms and composition along the rivers current have been investigated. The conclusion about conditions of transportation and sedimentation of terrigenous material has been made.

Ключ. слова: піроліз мінералів, леткі елементи, РТ-параметри, газовий хроматографічний аналіз.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.02

Рубрики:

Екзогенні процеси мінералоутворення

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.02

Рубрики:

Екзогенні процеси мінералоутворення

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено флюїдні включення у мінералах та їх склад летких компонентів і відносні газо- та водонасиченість, співвідношення ізотопів вуглецю і кисню карбонатів, інші генетичні особливості прожилково-вкрапленої мінералізації постседиментогенного походження. За одержаними новими даними та узагальненням результатів вивчення включень у мінералах постседиментогенних утворень встановлено термобаричні і геохімічні характеристики флюїдного середовища кристалізації (перетворення) мінералів та їхніх парагенезів і з'ясовано особливості їх розподілу в геологічному часі та просторі. Показано вплив дефлюїдизації глибинних геосфер Землі на формування геохімічних асоціацій вуглецевмісних сполук у метаморфічно-осадових, осадових та осадово-вулканогенних верствах земної кори. Це склало основу для виділення двох областей геохімічних аномалій мінералотворних флюїдів на постседиментогенному етапі мінералогенезу. На підставі аналізу флюїдного режиму постседиментогенного мінералогенезу створено моделі мінералотворних систем (незалежно від їх джерела) за різних палеофлюїдодинамічних умов південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і прилеглих геоструктур.

Через значний спад геологорозвідувальних робіт в Україні нині перед геологами постало завдання збереження численних матеріалів з регіональної мінералогії, які було нагромаджено за минулі роки активної діяльності геологічних експедицій та зберігаються переважно в рукописному вигляді. Саме тому авторами було створено базу мінералогічних даних в електронній формі, до якої внесено інформацію з мінералогічних карток та звітів із фондів та архівів Правобережної експедиції. Всього було опрацьовано 15 100 аналізів, відібраних у межах південно-західної частини Українського щита (УЩ). Осадові відклади даної території досить різноманітні. Величезну роль у їх формуванні відіграло Бердичівське підняття, яке у вигляді пологого хребта простягається у південно-західному напрямку і поділяє площу на дві рівновеликі частини з помітними відмінностями в історії осадонагромадження. В цю базу було внесено інформацію про вміст головних мінералів, назву порід, стратиграфічний вік, інформацію про горизонт випробування, географічні координати точок відбору. Розрахунки, виконані на цій основі, надали змогу виявити певні закономірності поширення та розподілу мінералів важкої фракції в осадових різновікових утвореннях південно-західної частини УЩ. Зокрема, одержані дані свідчать про значні варіації їх вмісту та співвідношення в осадових утвореннях різних стратиграфічних підрозділів даної території. Такі відмінності у вмісті спричинені низкою факторів, серед яких головну роль відіграють стійкість мінералів, зв'язок із материнськими породами і вік. Систематизована база даних є підставою для детальніших (спеціалізованих) обрахунків для одержання нових результатів і точнішої реконструкції процесів, які відбувалися у ході осадонагромадження на різних територіях.