Запропоновано методику (інтерактивний алгоритм і програму) моделювання та вивчення хвильового поля у вертикально- та горизонтально-неоднорідному півпросторі за методом скінченних елементів, яка дозволяє шляхом інтерактивного задання та корекції параметрів моделі з використанням персонального комп'ютера досліджувати вплив зміни динамічних параметрів хвильового поля та теоретичні сейсмограми у межах практичних значень геометричних координат та частотного діапазону задач інженерної сейсміки, сейсморозвідки та сейсмології. Розроблено методику (алгоритм) моделювання розподілу напружень, деформацій і переміщень у сейсмо-геологічному перетині з метою прогнозування напружено-деформованого стану в розрізі зі свердловиною, пробуреною для видобутку нафти та газу, яка передбачає вивчення ситуації у разі зміни напряму стовбура свердловини у неоднорідному геологічному середовищі. Здійснено корекцію точності розрахункового алгоритму моделювання динаміки хвильового поля на підставі оцінки та корекції збіжності рекурентних схем методу скінченних елементів шляхом введення параметра-коефіцієнта кроку за часом і вступу хвиль від характерних структурних елементів моделі. Для контрольних моделей оцінено точність розрахунків. З метою оцінювання напружено-деформованого стану сеймічного розрізу, підготовленого для буріння, змодельовано карти ізоліній напружень, деформацій і переміщень на прикладі сеймогеологічного розрізу зі свердловиною. Виявлено зміни напружень і деформацій залежно від збільшення довжини стовбура свердловини. Проведено часово-спектральний аналіз модельних трас хвильового поля для

Досліджено техногенні аномалії та встановлено, що їх нижня межа для даної території простежується до глибини 35 см. Розглянуто геохімічні та мінералогічні перетворення порід вуглевидобутку, встановлено стадії їх перетворення та доведено здатність геологічного середовища до геохімічної автостабілізації. Визначено, що межею геохімічної автостабілізації є фон таксономічної одиниці зони гіпергенезу.

На прикладі шлаків Бурштинської ТЕС змодельовано процес винесення атмосферними опадами іонів важких металів із силікатних шлаків та осадження цих іонів на карбонатному геохімічному бар'єрі. Параметри експерименту обрані максимально наближеними до геохімічних процесів формування природних кір вивітрювання залишкового та інфільтраційного типів. Підтверджено ідентичність процесів розкладання силікатних шлаків на поверхні землі до вивітрювання силікатних порід та утворення кір вивітрювання залишкового типу. У цьому випадку відбувається розкладання вихідної речовини та винесення атмосферними опадами значної кількості іонів металів у грунти та підземні води. Доведено, що встановлення геохімічного карбонатного бар'єру дозволяє осаджувати на його поверхні з розчинів більшу кількість іонів металів, що відповідає процесам формування родовищ інфільтраційного типу. На поверхні карбонатів формується зона високого збагачення рудною речовиною. Екологам впровадження цього методу дозволить ефективно та з мінімальними витратами зменшувати забруднення іонами важких металів навколишнього середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д311.1

Рубрики:

Хімічний склад внутрішніх зон Землі

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ