Проаналізовано відомості, пов'язані з впливом вуглекислого газу атмосфери на потепління клімату, та суперечнiсть що вони мають. Доведено доцільність визначення впливу вуглекислого газу на зміну температури повітря шляхом прямих замірів. Для виконання таких досліджень розроблено пристрій, використання якого дозволило дослідити, що за збереження існуючої тенденції збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері не слід очікувати потепління клімату, спричиненого вуглекислим газом.

Проанализированы сведения, связанные с влиянием углекислого газа атмосферы на потепление климата, и имеющиеся в них противоречия. Обоснована целесообразность определения влияния углекислого газа на изменение температуры воздуха при помощи прямых замеров. Для выполнения таких исследований разработано устройство, использование которого позволило установить, что при сохранении существующей тенденции увеличения содержания углекислого газа в атмосфере не следует ожидать потепления климата, вызванного углекислым газом.

Having analysed information connected with the influence of the atmosphere on warming of the climate and contradictions available in it, we came to the conclusion that it is advisable to determine the information of carbonic gas on the change of the air temperature by means of direct measuring gage. For the realization of such reseaches there have been developed an arrangment with the help of which et was established that if present tendency of increase of the content of carbonic gas in the atmosphere keeps, the waming of the climate caused by carbonic gas is not to be expected.

Предложена модифицированная модель глобального климата Земли, описывающая длиннопериодические колебания температуры в прошлом и делающая возможным восстановление временной эволюции значений управляющих параметров. Получен новый сильный аргумент в пользу гипотезы Миланковича об эволюции параметров орбиты Земли как главных глобальных климатических сдвигов. Охарактеризованы кластерные ионы как постоянная затравочная компонента фрактальной структуры атмосферных аэрозолей, а также изменение геометрии орбиты Земли как управляющий параметр эволюции глобального климата.

Наведено результати проекту, виконаного Агентством раціонального використання енергії та Українським інститутом досліджень навколишнього середовища і ресурсів у рамках Канадсько-Української програми екологічного співробітництва. На прикладі Рівного (як типового середнього за чисельністю міста України) визначено пріоритетні напрями скорочення викидів парникових газів, що призводять до зміни клімату. Наведено перелік проектів заходів для впровадження у різних секторах економіки міста.

Приведены результаты проекта, выполненного Агентством рационального использования энергии и Украинским институтом исследования окружающей среды и ресурсов в рамках Канадско-Украинской программы экологического сотрудничества. На примере Ровного (как типового среднего по численности населения города Украины) определены приоритетные направления уменьшения выбросов парниковых газов как главного фактора изменения климата. Приведен перечень проектов совместного внедрения в различных секторах экономики.

Розглянуто розуміння Вернадським круговороту вуглецю в співвідношенні з сучасними особливостями вивчення процесів, що призводять до глобального потепління. Наголошено на важливій ролі аерокосмічного моніторингу екосистем для одержання інформації, необхідної для прогнозування зміни клімату та заходів оптимального природокористування.

Три аналітичні доповоді Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату засвідчили зростання середньої температури на планеті та підвищення рівня світового океану. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.) ратифікована 185-ми країнами світу. Кіотський протокол (КП) визначив зобов'язання розвинутих країн і країн з перехідною економікою щодо зменшення викидів парникових газів (ПГ) на 5 % у період з 2008 р. по 2012 р. Більшість країн Європи зобов'язалась зменшити свої викиди на 8 %, а Україна та Росія зафіксували викиди ПГ на рівні базового 1990 р. Кіотський протокол ратифікований 90 країнами, а їх частка викидів ПГ, які враховані у КП, становить 37,1 % світових викидів. За умов ратифікації Росією та Польщею КП набуде чинності. Країни ЄС вже ратифікували КП. Інвентаризація викидів ПГ країнами ЄС у 1999 р. показала їх зменшення щодо рівня 1990 р. на 4,0 %. За 2000 р. це зменшення скоротилося до 3,5 %. Без вживання енергійних заходів прогнозується досягнення у 2010 р. рівня викидів ПГ як у 1990 р. Країни з перехідною економікою через спад виробництва мають за КП значний резерв викидів ПГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.67

Рубрики:

Сучасне потепління клімату

Шифр НБУВ: Ж14253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены пространственно-временные характеристики потепления в районе Антарктического полуострова.

З'ясовано ефективність сучасних методів вимірювання потоків парникових газів у приземному шарі атмосфери на прикладі торф'яників Фінляндії. На підставі проведених польових досліджень та великої кількості зібраних даних доведено прийнятність використання методу закритої камери для вимірювання потоків парникових газів з метою відстеження реакцій рослинних угруповань на глобальні зміни клімату. Підтверджено універсальність цього методу та можливість застосування його для моніторингу парникових газів різних трав'янистих екосистем. Рекомендовано використання "точкового" камерного методу в Україні з метою прогнозування наслідків процесів глобальної зміни клімату планети.

Рассмотрены основные характеристики теплых эпох прошлого, которые могут играть роль палеоаналогов близкого будущего. Обобщены полуэмпирические модели трансформации под воздействием глобального потепления физико-географических природных зон Центральной и Восточной Европы, и, в частности, Украины. Результаты этих моделей сопоставлены с палеореконструкциями теплых эпох прошлого. Проанализирован основной параметр, который характеризует возможную трансформацию природных зон под воздействием изменений климата - индекса сухости. Предложен новый подход для оценки этого индекса. Разработаны аналитические сценарии возможного смещения природных зон на территории Украины под воздействием последующего глобального потепления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.67

Рубрики:

Сучасне потепління клімату

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.67

Рубрики:

Сучасне потепління клімату

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено основні закономірності трансформації регіональних кліматичних полів приземної температури й атмосферних опадів України у другій половині XX ст. (на прикладі Волино-Подільської височини) та конструювання напівемпіричних моделей на підставі розробленої методики параметризації метеовеличин. Розроблено спосіб фільтрації кліматичних полів метеовеличин від впливу висоти місцевості над рівнем моря та географічних кооридинатах з метою виділення "мікрокліматичного шуму". Цей спосіб став базою запропонованої методики оцінки кліматичної репрезентативності метеостанцій регіону Волино-Подільської височини (ВПВ). Встановлено емпіричний ефект різкого зниження інтенсивності атмосферних опадів у травні та серпні на території ВПВ і в цілому в Україні. Висловлено припущенння, що зниженння інтенсивності атмосферних опадів може бути наслідком реакції процесів формування сезонно-широтного розподілу зонального кліматичного поля опадів у Північній півкулі на трансформацію поясу субтропічних антициклонів під впливом глобального потепління. Розроблено параметризацію та сконструйовано напівемпіричну модель оцінки зсуву субтропічного мінімуму зонального кліматичного поля атмосферних опадів напрямку помірних широт Північної півкулі за різних рівнів глобального потепління.

Розроблено наукові основи сценаріїв можливих змін кліматичних умов України та повторюваності природних катастрофічних явищ і процесів на її території у близькому майбутньому (у XXI ст.). Досліджено особливості відносної трансформації кліматичних полів температур повітря та інтенсивності атмосферних опадів за останні 100 років на території України під впливом глобального потепління та характерні закономірності вікового ходу температурних аномалій Європи, а також повторюваності природних катастрофічних явищ і процесів на території України у останньому тисячолітті. Побудовано й обгрунтовано відповідні напівемпіричні співвідношення, які характеризують реакцію кліматичних умов України та повторюваності природних катастрофічних явищ на глобальне потепління, якщо його рівень не перевищує 1 - 2 °C. Під час проведення дослідження використано матеріали інструментальних гідрометеоспостережень на метеостанціях України за останні 100 років, літописні свідчення про виникнення природних катастрофічних явищ і процесів на території України в останньому тисячолітті, результати опосередкованих оцінок аномалій приземної температури Європи в останньому тисячолітті та матеріали кліматичних палеореконструкцій для оптимуму голоцену та микулинського міжльодовиків'я.

Проанализированы многочисленные публикации по так называемому "глобальному потеплению" климата на планете Земля. Указывается на неопределенности в прогностических оценках этого явления, в том числе на отсутствие анализа по уровням изменений подвижного баланса между естественными источниками выбросов парниковых газов в атмосферу и их стоками. Обоснован вывод, что современное потепление приземного слоя атмосферы в значительной степени является проблемой антропогенно-экологической.

Запропоновано рекомендації щодо стратегії розвитку масштабів водогосподарських перетворень за умов глобального потепління (за сценаріями ВМО).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.67

Рубрики:

Сучасне потепління клімату

Шифр НБУВ: Ж25086 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выполнен сравнительный анализ температурной динамики регионального и планетарного климата за предыдущее столетие. Путем моделирования спрогнозировано ее влияние на потребление электрической и тепловой энергии, природного газа, питьевой воды г. Одесса и на выбросы парниковых газов.

Зазначено, що глобальні кліматичні зміни на Землі відбуваються періодично, під впливом природних космічних і внутріземних причин. За останні десятиріччя в цей процес втрутились антропогенні чинники - збільшення викидів в атмосферу парникових газів, руйнування озонового шару, забруднення ландшафтів та ін. Запропоновано максимально зберегти ту кліматичну синусоїду, яка склалась в природі, а тому техногенний вплив необхідно контролювати в масштабах всієї планети.

Установлено, что температура воздуха в Украине во второй половине прошедшего века повышалась в 3 раза быстрее, чем в первой. Данный факт привел к существенному изменению климата в нашей стране, что, в свою очередь, вызвало ухудшение условий жизнедеятельности растений и животных. Многочисленные примеры подтверждают этот вывод.

Приведена сводная таблица метеорологических рекордов для антарктической станции Фарадей - Академик Вернадский за весь период наблюдений с февраля 1947 г. по март 1998 г. включительно. Представленные рекорды и их анализ косвенно указывают на усиление циклонической активности над Антарктическим п-вом в последние десятилетия, что, возможно, связано с потеплением климата, по крайней мере, в данном регионе. Повышенная циклоническая активность, сопровождаемая штормами, отодвигает линию припая все дальше на юг, а открытый океан может усиливать процессы циклогенеза. Графический и статистический анализы температурного режима в районе станции, по данным за пятидесятилетний период наблюдений с 1947 г., подтверждают гипотезу о тенденции потепления климата в районе Антарктического п-ва за последние полвека.