На основании анализа данных об изменчивости атмосферных процессов в Атлантико-Европейском секторе показано, что в годы спада четного и нечетного 11-летнего цикла солнечной активности существуют заметные отличия в формировании циклонических и антициклонических условий циркуляции в отдельных районах Европы. Наряду с заметно проявляющейся квазидвадцатидвухлетней цикличностью в элементах циркуляции атмосферы над Европой и определяемых ею аномалиях осадков в Крыму, найдена упорядоченная изменчивость этих метеорологических характеристик на межгодовом и сезонном временных масштабах.

Рассмотрены аномалии некоторых гидрометеорологических полей в Атлантико-Европейском секторе и на Южном берегу Крыма (ЮБК) в годы спада четного и нечетного 11-летних циклов солнечной активности. Показано, что в первую половину лета осредненные за годы спада четного цикла уровень моря и поверхностная температура у ЮБК ниже, чем за эти же годы нечетного цикла. Сделан вывод о существовании тенденции к квазидвадцатидвухлетней изменчивости некоторых гидрометеорологических характеристик у ЮБК. Показана тенденция к противофазной изменчивости числа апвеллингов и поверхностной температуры у ЮБК в годы спада четного и нечетного циклов.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.7 + Д247.611

Рубрики:

Проблема Сонце - Земля.

Клімат і сонячна активність

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д247.611

Рубрики:

Клімат і сонячна активність

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сделан обзор основных результатов работ отечественных ученых по изучению влияния солнечной активности на климатические процессы.

Обгрунтовано ймовірність варіанта майбутнього розвитку клімату в Європі у бік похолодання. Розвинуто гіпотезу про невідому хвильову складову гравітаційного поля, яка забезпечує вплив особливих конфігурацій тіл Сонячної системи на активність Сонця та на інші процеси в системі. Передбачається механізм перерозподілу моментів кількості обертального руху серед тіл Сонячної системи, в тому числі Сонця, внаслідок дії вказаної хвильової складової. Наявність такої додаткової складової підтверджено експериментальними даними закордонних і вітчизняних вчених щодо впливу віддалених об'єктів на поводження маятників та обертові маси. Відзначено роль робіт О. Л. Чижевського, Макі Такати, Хідео Моріямі та інших учених у формуванні гіпотези про хвильові взаємодії в Сонячній системі. Запропоновано нові наземно-космічні експерименти, що надають змогу одержати додаткову інформацію для обгрунтування наведених тверджень.

Варіації сонячної активності та розподіл сонячної енергії внаслідок обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця сильно впливають на водяні кластери, внаслідок чого їх хімічна активність у гідролітичних процесах може змінюватися в дуже великому діапазоні. Це явище добре проявляється в гідролізі ефірів фосфористої кислоти. Результати 5-річних регулярних досліджень (2015 - 2019) гідролізу триетилфосфіту в ацетонітрилі показують, що швидкість цієї реакції за усіх інших рівних умов виявляє добові, дуже великі річні варіації, а також модулюється 11-річними циклами сонячної активності. Оскільки вода є необхідною складовою в усіх формах життя, виявлені добові та річні варіації гідролітичної активності водяних кластерів можуть лежати в основі біологічних циркадних і циркануальних ритмів. Отримані результати також вказують на те, що швидкість цієї реакції залежить від географічної широти, тому влітку та взимку вона може значно відрізнятися водночас у Північній і Південній півкулях Землі. На екваторі, де не повинно бути сезонних відмінностей, вимірювання швидкості цієї реакції можуть стати незалежним методом оцінки сонячної активності.