Рассмотрена проблема возникновения вследствие атмосферно-каталитических явлений кислотных дождей. Дальнейшее развитие получил принципиально новый подход в теории катализа, основанный на электродинамическом и квантово-химическом моделировании с использованием новых методов теории спектров операторов. Проведена оценка активности ионов марганца, железа и др. в реакции каталитического окисления сульфита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д241.61

Рубрики:

Дощ

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д241.4

Рубрики:

Хмари

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д241.4

Рубрики:

Хмари

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.28 + Д241

Рубрики:

Радіолокаційне дослідження атмосфери

Вода в атмосфері

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень у галузі фізики хмар і активних впливів на метеорологічні процеси. Розглянуто історію її розвитку в Україні. На підставі числових моделей розглянуто процеси кристалізації, опадоутворення та розсіяння переохолоджених шаруватоподібних хмар як природного розвитку ситуації та наявності активних впливів. Вміщено результати визначень льодотвірної ефективності аерозолів різних речовин, зокрема, так званих снігових бактерій. Проаналізовано особливості процесу льодоутворення атмосферних ядер.

Приведены результаты исследований в области физики облаков и активных влияний на метеорологические процессы. Рассмотрена история ее развития в Украине. С учетом числовых моделей рассмотрены процессы кристаллизации, образования осадков и рассеивания переохлажденных слоеобразных облаков как природного развития ситуации и наличия активных влияний. Предложены результаты определения ледообразующей эффективности аэрозолей различных веществ, в частности, так называемых снежных бактерий. Проанализированы особенности процесса ледообразования атмосферных ядер.

Освещены процессы взаимодействия, слияния и дробления капель. Описан механизм перемещения капель с поверхности океана. Проанализированы особенности формирования струи растяжения. Рассмотрены вопросы деформации при соударении капель несравнимых и сравнимых размеров. Осуществлено математическое моделирование процесса механического разрушения жидкой поверхности.

Розглянуто питання технології проведення активних впливів на градові процеси з метою зменшення їх негативних наслідків. Проведено оцінку економічної ефективності протиградових заходів. Описано однохвильовий імовірнісно-статистичний метод індикації градових хмар.

Рассмотрены вопросы технологии проведения активных влияний на градовые процессы с целью уменьшения их негативных последствий. Проведена оценка экономической эффективности противоградовых мероприятий. Описан одноволновой имоверностно-статистический метод индикации градовых туч.

Вивчено вплив різних видів льодоутворення у змішаній хмарі на процеси формування та розвитку такої хмари та її опадів. Побудовано оригінальну комбіновану модель хмарної тропосфери, що грунтується на комплексному використанні одновимірної прогностичної мікрофізичної моделі та тривимірної діагностичної моделі фронтальних смуг хмар і опадів.

За супутниковими даними розглянуто відносні похибки визначення балу хмарності (N) та температури на верхній межі хмар. Показано, що відносна похибка визначення температури на верхній межі хмар може бути не меншою від похибки визначення балу хмарності. Виявлено, що похибка оцінювання балу хмарності збільшується зі зменшенням значень N та збільшенням альбедо підстильної поверхні. Доведено, що у разі значень N менших від 0,5 похибка може досягати 30 %.

Рассмотрены вопросы формирования ливней и ливневого стока со склонов. Раскрыты физико-химические и гидродинамические факторы формирования стока и смыва. Изложены методы расчета дождевого и ливневого стоков для селитебных и пахотных земель, освещены возможности прогнозирования эрозионно и экологически опасных ситуаций на склонах при ливнях. Особое внимание уделено особенностям формирования стоков растворенных веществ и взвешенных наносов.

Наведено опис розробленої апаратури для вимірювання параметрів хмар (водність і середній діаметр крапель) й оцінено похибки їх вимірювань.

Зроблено оцінювання синоптичних умов і термодинамічних характеристик атмосфери, що обумовлюють формування та випадання небезпечно сильних опадів на території України. Визначено головні причини утворення таких опадів у теплий і холодний періоди року.

Розглянуто результати й описано схему практичної реалізації алгоритмів визначення яскравісної температури на верхній межі хмарності, розміри якої менші від одиничного елемента зображення (пікселя). Показано, що високі значення ступеня покриття (балу) хмарністю N мають пікселі зображення з низькими значеннями радіаційної температури на верхній межі хмарності. Використання N для корекції радіаційної температури дозволяє одержати вірогідне поле радіаційної температури та збільшити завчасність запобігання її появі.

За даними багаторічного моніторингу хімічного складу атмосферних опадів за більше, ніж 40-а показниками наведено характеристику надходження забруднювальних речовин на території м.Севастополь і прилеглих морських акваторій.

За допомогою тривимірних діагностичних і прогностичних числових моделей проведено інтерпретацію даних радіолокаційних досліджень фронтальних купчасто-дощових хмар з метою встановлення залежностей між термодинамічними характеристиками хмарної атмосфери, напрямом (знаком) вертикальної складової вихору швидкості та стадією розвитку хмари. Шляхом числового моделювання одержано нові дані про розподіл метеорологічних характеристик у районі радіолокаційних спостережень і взаємозв'язок між зонами нестійкості та характерними особливостями формування хмарності.

Розглянуто питання моделювання шаруватих фронтальних хмар, еволюції мікрофізичних процесів у шаруватих хмарах і конденсаційних процесів у двофазних хмарах. Описано одновимірні моделі шароподібної хмарності, дво- та тривимірні стаціонарні моделі атмосферних фронтів. Наведено результати дослідження спектрів дощових крапель, проаналізовано закономірності формування опадів у змішаних шаруватих хмарах за різних механізмів зародження льоду. Визначено вплив коагуляції кристалів зі хмарними краплями на мікроструктуру хмар, агрегації льодяних частинок на процеси утворення опадів у змішаних шароподібних хмарах, а також хмарності на еволюцію динаміки теплих і холодних атмосферних фронтів.

Рассмотрены вопросы моделирования слоистых фронтальных облаков, эволюции микрофизических процессов в слоистых облаках и конденсационных процессов в двухфазных облаках. Описаны одномерные модели слоеобразной облачности, двух- и трехмерные стационарные модели атмосферных фронтов. Приведены результаты исследования спектров дождевых капель, проанализированы закономерности формирования осадков в смешанных слоистых облаках при разных механизмах зарождения льда. Определены влияние коагуляции кристаллов с облачными каплями на микроструктуру облаков, агрегации ледовых частиц на процессы образования осадков в смешанных слоеобразных облаках, а также облачности на эволюцию динамики теплых и холодных атмосферных фронтов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д241.6

Рубрики:

Атмосферні опади

Шифр НБУВ: Ж14253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано один з методичних підходів у моніторинзі атмосферного повітря, який базується на фітоіндикації кислотних дощів за допомогою деревних рослин, які є найбільш розповсюдженими на території міст. Фітоіндикаційні дослідження запропоновано поєднати з хімічними методами спостережень.

По данным измерений в центре г. Севастополя (район пл. Ушакова) за период с июня 2000 г. по апрель 2003 г. исследована временная изменчивость значений водородного показателя pH отдельных атмосферных осадков (всего 83 пробы). При средневзвешенном по объему значении pH, равном 5,50 ед., минимальное значение pH составило 4,35 ед., максимальное - 8,20 ед. Среднее значение pH составило величину 6,30 ед. За исследованный период отмечен незначительный положительный тренд (0,02 ед. pH в год) средневзвешенного значения показателя pH. Наиболее низкие значения pH наблюдаются в ноябре, декабре. Отмечен случай понижения значения pH в дожде до значения 4,60 ед., выпавшем в Севастополе при юго-западном переносе во время извержения вулкана Этна на Сицилии в начале ноября 2002 г. Сделаны некоторые предположения об особенностях механизма формирования закисления осадков в регионе.