Проаналізовано можливості числового розв'язку зворотної задачі рефракції (задачі відновлення профілю показника заломлення атмосфери Землі за приповерховими вимірюваннями кута рефракції сигналу радіомаяка, який розташовано на ШСЗ) в ході наведення її до інтегрального рівняння Фредгольма першого роду типу згортки. Встановлено, що методична помилка розв'язку рівняння за допомогою методу інтегральних фур'є-перетворень, яка зобов'язана довизначенням кутомісткової залежності кута рефракції поза інтервалом вимірювань різними засобами (зокрема, нульовими значеннями), в реальних ситуаціях перевищує помилки, пов'язані з регулярізацією та неточним вимірюванням кута рефракції.

Показано, що у разі нормальної стратифікації атмосфери можна визначати вертикальну рефракцію з точністю до, якщо враховувати вплив вологості.

Рассмотрена возможность применения интерферометра, принимающего радиосигнал с геостационарного искусственного спутника Земли (ГИСЗ), для измерения интегрального по трассе градиента коэффициента преломления тропосферы в рамках экспоненциальной модели тропосферы. Приведены факторы, влияющие на точность измерений угла прихода, такие как шумы приемника, нестабильность положения фазового центра антенн, изменение свойств фидерного тракта, и проведена их оценка. Рассмотрены требования к различным характеристикам интерферометра.

Запропоновано якісно новий підхід щодо вирішення проблеми вертикальної рефракції під час геодезичних вимірювань, зокрема, її аномальної складової, яка обумовлена термічно турбулентним станом атмосфери. Сформульовано основні положення теорії аномальної вертикальної рефракції, яка базується на закономірностях флуктуацій аномальних вертикальних градієнтів температури. Теоретично обгрунтовано єдність турбулентності атмосфери та аномальної вертикальної рефракції, викликаних одними й тими ж фізичними явищами, в основі яких лежать закони плавучості та земного тяжіння елементарних частинок повітря. Зазначено, що максимальні флуктуації зображень візирних цілей у зорових трубах геодезичних приладів залежать від максимальних флуктуацій аномальних вертикальних градієнтів температури. Доведено, що у термічно турбулентній атмосфері середня аномальна вертикальна рефракція дорівнює максимальній амплітуді коливань візирних цілей, величина якої прямопропорційна довжині лінії візування. Обгрунтовано можливість прогнозування аномальної вертикальної рефракції за коливаннями візирних цілей. Розроблено основи розрахунків способів та засобів визначення та урахування дії вертикальної рефракції під час вимірювань, які грунтуються на можливості керування лазерним променем за допомогою магніто- та п'єзоелектричних пристроїв, що живляться від фотоелектричних давачів. Встановлено, що роздільна здатність даних засобів відповідає вимогам точності фіксації енергетичної осі лазерного променя.

Висвітлено актуфльні питання рефрактометрії. Розглянуто засади теорії земної рефракції, методи визначення та врахування вертикальної та бокової рефракції, а також флуктуаційні методи врахування вертикальної рефракції, що грунтуються на законах турбулентності атмосфери. Наведено інформацію про будову атмосфери, основні диференціальні рівняння земної (вертикальної та бокової) рефракції, особливості дії та раціональні методи врахування бокової рефракції у міській тріангуляції.

Освещены актуальные вопросы рефрактометрии. Рассмотрены основы теории земной рефракции, методы определения и учета вертикальной и боковой рефракции, а также флуктуационные методы учета вертикальной рефракции, базирующиеся на законах турбулентности атмосферы. Дана информация о строении атмосферы, основных дифференциальных уравнениях земной (вертикальной и боковой) рефракции, особенностях действия и рациональных методах учета боковой рефракции в городской триангуляции.

Рассмотрено влияние рефракции на геодезические измерения при разных высотах прохождения визирных лучей света в условиях неустойчивой стратификации атмосферы. Установлено, что в термически турбулентной атмосфере в слое воздуха 1 - 3 м, в котором ведется геометрическое нивелирование, аномальная рефракция обратно пропорциональна эквивалентной высоте луча; в слое выше трех метров - обратно пропорциональна эквивалентной высоте в степени 2/3. Предложено использовать вышеуказанные закономерности для прогнозирования влияния рефракции на геодезические измерения.