Розглянуто електромагнітне випромінювання грозових розрядів. Показано підвищення його низькочастотної частини разом із зростанням довжини каналу, що пов'язано з обмеженою швидкістю руху хвилі струму, який прямує каналом пробою. Цей рух сумісно з вигинами каналу блискавки (сходинковий розряд) підвищує кількість імпульсів, які випромінюються в атмосферу. Електричне поле на невеликих відстанях від блискавки повертається у поздовжньому та поперечному напрямках. Таким чином, електричний вектор "сканує" небо та стає можливим фокусування вільних зарядів. Ефекти зникають на провідній поверхні землі або безпосередньо над блискавкою. Їх можна зареєструвати у повітрі на відстанях у де кілька десятків кілометрів від розряду. Зроблено висновок про те, що блискавки, які викликають оптичні випромінювання та потужні імпульсні НЧ сигнали повинні належати до сходинкового типу, тобто, мати велику довжину та канал зі зламаною геометричною формою. Показано, що багаторазові імпульси, випромінювані такими блискавками, швидко зливаються в один під час поширення в порожнині Земля-іоносфера. Тому далекий спостерігач невзмозі відрізнити одиночні сигнали надпотужних блискавок від серій імпульсів, що породив сходинковий розряд.

Рассмотрены физические механизмы генерации и методы анализа и прогноза мезомасштабных систем мелкой и глубокой конвекции, мезомасштабных возмущений в циклонических циркуляциях, а также орографически возбужденных мезомасштабных систем и возмущений, генерируемых термической неоднородностью подстилающей поверхности. Приведены использующиеся в настоящее время подходы к математическому моделированию мезомасштабных атмосферных систем, а также методы решения систем уравнений гидротермодинамики для атмосферных процессов мезомасштаба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д231.42 + Д231.2

Рубрики:

Мезосфера

Тропосфера

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141 + Д231.41

Рубрики:

Озоносфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий метод дослідження хвильових збурень (ХЗ) у верхній мезосфері за даними середньочастотного радара часткових відбиттів. Наведено теоретичні основи методу та методику обробки, засновану на спектральному аналізі обвідних зворотнорозсіяних сигналів. Представлено приклади результатів вимірів. Проаналізовано залежність статистичних характеристик ХЗ від їх періоду, а також від рівня магнітної активності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д231.42с4

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д231.42

Рубрики:

Мезосфера

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено характеристики динамічних процесів у мезосфері за допомогою радара часткових відбиттів. Проаналізовано часові залежності вектора спрямованої швидкості вітру, його зонального та меридіонального компонентів, а також стандартного відхилення хаотичної швидкості. Вивчено параметри хвильових процесів (акустико-гравітаційних хвиль). Виявлено значні добові і сезонні варіації досліджуваних величин за час спостереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д232.14 + Д231.4

Рубрики:

Озон в атмосфері

Стратосфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д231.2 + Д231.4

Рубрики:

Тропосфера

Стратосфера

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д231.4

Рубрики:

Стратосфера

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено математичну модель вертикального розподілу озону та температури в атмосфері, що дає змогу проводити якісний аналіз стану озоносфери, тобто виявити її основні риси без детальних числових розрахунків. Розглянуто традиційний механізм виникнення весняної озонової аномалії в Антарктиді (ВОАА) і показано його внутрішню суперечливість. Запропоновано альтернативний механізм, згідно з яким антикореляція відносин суміші для озону й оксиду хлору, що спостерігається в період ВОАА, обумовлена гетерофазними реакціями прямого руйнування молекул хористого нітрозилу та озону на фотоактивованій поверхні частинок полярних стратосферних хмар. З застосуванням методу температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії досліджено гетерогенні хімічні реакції за участю озону з метою моделювання відповідних реакцій, потенційно здатних брати участь у балансі озону в атмосфері.

Запропоновано поняття озонового шару та визначено основні функції з його охорони, які забезпечують нормальний екологічний стан життєдіяльності людей, розвиток рослинного та тваринного світу. Відзначено, що специфічні природні особливості та властивості озонового шару спричинюють його виділення як самостійного об'єкта у складі атмосферного повітря, який потребує особливих заходів охорони. Аргументовано положення, що внаслідок важливості та специфічності озонового шару є необхідною належна організаційно-правова форма управління його охороною. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України стосовно організаційно-правових форм цього управління.

За даними супутникових спостережень проаналізованo збурення розподілу озону в Антарктиці протягом весни. Відхилення розподілу загального вмісту озону від зонально-симетричного інтерпретуються як наслідок впливу великомасштабних хвиль Россбі, що поширюються на висотах нижньої стратосфери. Розглянуто хвилі із зональними числами 1 - 3, які грають найбільшу роль у високоширотній стратосфері. Показано, що спостережувана картина відповідає дисперсійному рівнянню для хвиль Россбі з урахуванням швидкості зонального вітру.

Проаналізовано варіації потоків електронів у радіаційних поясах Землі у травні 2009 р., виміряних супутниковим телескопом електронів і протонів СТЕП-Ф комплексу наукової апаратури ФОТОН космічного апарата КОРОНАС-ФОТОН. Досліджено взаємозв'язок змін інтенсивності часток в поясах біля основи дрейфових оболонок з різними фазами слабкої магнітної бурі 8 травня, а також з динамікою параметрів високошвидкісного потоку сонячного вітру, що передувала цій магнітній бурі. Визначено емпіричні значення часу життя електронів з різними енергіями у основному внутрішньому і зовнішньому радіаційних поясах. Досліджено частоту появи і залежність від геомагнітної активності додаткового внутрішнього радіаційного поясу, що виникає спорадично.

Рассмотрено влияние озонового слоя в атмосфере над Антарктическим полуостровом на статистическую связь тропосферной погоды с эффектом F-рассеяния (spread-F). Использованы данные измерений на станции "Академик Вернадский" в период с 1995 по 2004 гг. во время развития озоновой дыры (11 сентября - 5 октября). Показано, что при низком уровне озона (менее 180 единиц Добсона) условная вероятность появления эффекта ионосферного F-рассеяния над атмосферными фронтами больше, чем при их отсутствии. При высоком уровне озона (более 180 единиц Добсона) статистическая связь между фронтальной активностью и F-рассеянием исчезает, т. е. озоновый слой становится экраном тропосферно-ионосферного взаимодействия. Причина этого, по-видимому, состоит в том, что с увеличением уровня озона усиливается прогрев стратосферы, растут вертикальные температурные градиенты средней атмосферы, что ухудшает условия распространения атмосферных гравитационных волн.

Выявлены основные особенности статистической структуры полей геопотенциальных высот изобарических поверхностей 100 и 50 гПа в Южном полушарии. Получены главные компоненты этих полей. Показаны особенности временной изменчивости крупномасштабных компонент циркуляционных процессов в атмосфере во второй половине ХХ столетия. Определены статистически значимые скрытые периодичности и трендовые составляющие во временных рядах главных компонент.

Показано особливості впливу циркуляційних процесів в стратосфері на формування полів загального вмісту озону. Визначено статистично значущі періоди взаємодій між головними компонентами полів геопотенціальних висот поверхні АТ - 50, що характеризують циркуляційні процеси в стратосфері західного сектора південної півкулі, та головними компонентами полів загального вмісту озону.

Приведены климатические характеристики общей циркуляции атмосферы. Изучены основные черты многолетних полей температуры в тропо- и стратосфере. Охарактеризованы особенности глобальных полей геопотенциала в свободной атмосфере. Исследована структура глобальных полей составляющих скорости ветра в тропо- и стратосфере. Уделено внимание статистической структуре телеконекций в полях основных параметров общей циркуляции атмосферы в атлантико-европейском секторе в зимний период.

Перераховано неповний список завдань стратосферних магнітних зйомок, під час вирішення яких використання градієнтних вимірювань геомагнітного поля на борту стратосферного аеростата збільшує вірогідність досліджень природи поля. Наведено приклад використання таких вимірювань, виконаних в 2013 р. під час польоту аеростата над територією Центральної Росії, для ідентифікації літосферного магнітного поля Землі. Показано перевагу даного інструменту досліджень у порівнянні з наземними і супутниковими зйомками під час вирішення деяких завдань. Зроблено висновок про необхідність використання геомагнітних даних градієнтних зйомок на аеростатних висотах (20 - 40 км) для вдосконалення моделей аномального магнітного поля в навколоземному просторі і для вивчення глибинної будови, магнітних властивостей і параметрів земної кори.