Запропоновано швидкий алгоритм фокусування радіолокаційних зображень, отриманих за допомогою бістатичного зондування, з використанням відеоімпульсних сигналів. Методика не вносить додаткових похибок у порівнянні з класичною схемою проведення фокусування, але дозволяє скоротити обчислювальні витрати у три-вісім разів. Ефективність та коректність методу проілюстровано теоретичними розрахунками та результатами обчислювальних експериментів. Алгоритм, що запропоновано, можна використати для обробки радіолокаційних даних підповерхневого та дистанційного відеоімпульсного зондування.

Розглядаються результати дистанційного дослідження системи "агрофон - грунт" за матеріалами зйомки багаточастотної авіаційної радіолокаційної системи (МАРС) в X-, L- та VHF-діапазонах. Описуються різні шляхи інтерпретації радіолокаційної інформації.

Запропоновано модифікацію методу синтезування апертури, що дозволяє розповсюдити його застосування до обробки даних, яку було отримано під час зондування середовищ, що мають суттєву провідність. Модифікація компресуючого часового фільтра дозволяє брати до уваги зміну форми імпульсу під час його проходження крізь грунт і таким чином підвищити розподільну здатність за глибиною. Практичну прийнятність запропонованої методики проілюстровано результатами натурних експериментів.

Описано структуру комплексу після модернізації антенно-фідерної системи та системи цифрової обробки сигналів. Наведено результати вимірів діаграми спрямованості антенної системи РЛС модуляційним методом за радіоджерелами Кассіопея А та Лебідь А в серпні 1997 року. Проаналізовано результати експериментальних сеансів зондування, їх порівняння з даними станції аерологічного зондування Харківського аеропорту.

Описано структуру й основні параметри низькопотенціальної РЛС вертикального зондування атмосфери дециметрового діапазону. Розглянуто результати експериментальних сеансів зондування, які подано у вигляді висотно-часових полів доплерівських варіацій відбитого сигналу. Проаналізовано особливості даних, що отримано за умов ясного неба або під час зливових опадів - при проходженні грозової хмари через точку спостереження. Доведено необхідність урахування вертикальної складової швидкості атмосферних рухів під час вимірювань горизонтальних швидкостей у разі наявності опадів.

Викладено принципи дії РЛС вертикального зондування атмосфери. Розглянуто характерні особливості сигналів, які відбито від неоднорідностей заломлення атмосфери, та алгоритми їх обробки, що використовуються в РЛС ВЗ. Перелічено недоліки існуючих систем обробки сигналів. Описано особливості розробленої системи, наведено її параметри.

Запропоновано використовувати радіоакустичний метод зондування для кількісної оцінки рівня турбулентності області примежового шару атмосфери, що досліджується.

Вперше квазідводобові коливання швидкості вітру в області мезопаузи та нижньої термосфери виявлено за радіометеорними дослідженнями динамічних процесів, проведеними Радянською екваторіальною експедицією в Сомалі з серпня 1968 р. по серпень 1970 р. Аналіз результатів дослідження динамічних процесів, отриманих в різних пунктах спостережень (Харків, Могадішо, Хабаровськ, ст. Молодіжна, Колм та ін.) показав, що збурення з квазідводобовим циклом носять глобальний характер. Наведено висотно-сезонну структуру квазідводобових коливань зональної швидкості вітру для Харкова за 1987 - 88рр. та 1990 рік, структуру дводобових коливань для Могадішо (лютий - березень 1970 р.), а також висотно-часову структуру дводобових коливань з аномально високою амплітудою, зареєстрованою в Харкові, Обнінську і Колмі під час координованих вимірів у липні - серпні 1998 р. Наведено опис та основні технічні характеристики автоматичного кутоміра метеорної РЛС системи МАРС.

Впервые квазидвухсуточные колебания скорости ветра в области мезопаузы и нижней термосферы были обнаружены по радиометеорным исследованиям динамических процессов, проведенным Советской экваториальной экспедицией в Сомали с августа 1968 г. по август 1970 г. Анализ результатов исследования динамических процессов, полученных в различных пунктах наблюдений (Харьков, Могадишо, Хабаровск, ст. Молодежная, Колм и др.) показал, что возмущения с квазидвухсуточным циклом носят глобальный характер. Приведены высотно-сезонная структура квазидвухсуточных колебаний зональной скорости ветра для Харькова за 1987 - 88 и 1990 годы, структура двухсуточных колебаний для Могадишо (февраль - март 1970 г.), а также высотно-временная структура двухсуточных колебаний с аномально высокой амплитудой, зарегистрированной в Харькове, Обнинске и Колме во время координированных измерений в июле - августе 1998 г. Приведены описание и основные технические характеристики автоматического угломера метеорной РЛС системы МАРС.

Quasi-2-day wind velocity variations in the mesopause - lower thermosphere were established first by the dynamic processes radiometeor investigations carried out by the Soviet equatorial expeditionin Somali (2N, 45E) from August 1968 to August 1970. The analysis of dynamic processes study results obtained in different observation points (Kharkov, Mogadiscio, Khabarovsk, Molodezhnaya Station, Collm etc.) showed that the disturbances with the quasi-2-day cycle exhibit the global nature. The altitude-seasonal structure of quasi 2-day variations of the zonal wind velocity for Kharkov within 1987-88 and 1990, the structure of 2-day variations for Mogadiscio (February-March,1970) and altitude-temporal structure of 2-day variations with abnormally high amplitude registered in Kharkov, Obninsk and Collm in the course of coordinated measurements in July-August, 1998 are cited in this article. Description and the main characteristics of the MARS system meteor radar automatic goniometer are given.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.28

Рубрики:

Радіолокаційне дослідження атмосфери

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.28 + Д241

Рубрики:

Радіолокаційне дослідження атмосфери

Вода в атмосфері

Шифр НБУВ: Ж60277 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Произведен анализ влияния формы исходного энергетического спектра турбулентности на спектр скоростей частиц туч и осадков, являющихся рассеивателями электромагнитного поля и движущихся под воздействием этой турбулентности. Рассмотрены возможные отклонения спектра турбулентности от моделей Колмогорова - Обухова. Поскольку спектр скоростей движения рассеивателя является источником доплеровского спектра, измеряемого метеорологическими радиолокаторами, то полученные результаты необходимо учитывать как при построении моделей сигналов, отраженных от турбулированных метеообъектов, так и при интерпретации данных дистанционного зондирования туч и осадков доплеровскими радиолокаторами.

Изложены результаты исследования методов и алгоритмов классификации с заданной достоверностью метеорологических объектов радиолокационным зондированием, точечным и интервальным оцениванием информационных параметров наблюдаемых объектов (на примере дождевых облаков). Показано применение методов статистической теории проверки гипотез для классификации дождевых и ливневых облаков. Результаты работы могут быть полезны для разработки режимов радиолокационного дистанционного зондирования, калибровки и испытания создаваемых аппаратной и программных частей средств эксплуатационного обеспечения систем радиолокационного зондирования метеорологических объектов.

Зважаючи на єдину метрологічну позицію, викладено фізичні основи класичних і сучасних методів традиційних аерологічних вимірювань, які використовуються у всесвітній мережі метеорологічних і аерологічних спостережень для одержання оперативної та наукової інформації про стан атмосфери та підстильної поверхні. Розглянуто основні теорії обробки вітрових спостережень. Наведено активні та пасивні дистанційні методи зондування навколишнього середовища, проаналізовано сучасний стан контактних методів зондування атмосфери.

С учетом единой метрологической позиции изложены физические основы классических и современных методов традиционных аэрологических измерений, используемые во всемирной сети метеорологических и аэрологических наблюдений для получения оперативной и научной информации о состоянии атмосферы и подстилочной поверхности. Рассмотрены основные теории обработки наблюдений ветра. Приведены активные и пассивные дистанционные методы зондирования окружающей среды, проанализировано современное состояние контактных методов зондирования атмосферы.

Викладено метод, що дозволяє підвищити надійність інтерпретації результатів підповерхневого зондування під час вирішення задач інженерної геології, заснований на використанні числового методу рішення рівнянь Максвелла для електромагнітного поля в обмеженому просторі методом кінцевих елементів у частотній області в сполученні з інформацією, що одержується з радіолокаційних даних.

Изложен метод, позволяющий повысить надежность интерпретации результатов подповерхностного зондирования при решении задач инженерной геологии, основанный на использовании численного метода решения уравнений Максвелла для электромагнитного поля в ограниченном пространстве методом конечных элементов в частотной области в сочетании с информацией, получаемой из радиолокационных данных.

It is stated the method, allowing to raise rekiability of interpretation of results of subsurface probing at the decision of problems of the engineering geology, based on use of a numerical method of solving of Maxwell equations for an electromagneticfield in the limited space by the Finit Elements Method in a frequency area in a combination to the information received from the georadar data.

Розглянуто можливість використання радiосигналів геостаціонарних ШСЗ під більшим кутом місця для визначення параметрів гiдрометеоутворень (дощу, снігу, граду, хмар). Наприклад, за показниками ослаблення та розсіювання радіохвиль можна судити про середню вологість і концентрацію крапель у шарувато-купчастих хмарах, за показникам відбиття радіохвиль від кучево-дощовий хмар можна судити про їх інтенсивність та небезпеку зливових дощів тощо. Наведено опис функціональної схеми апаратури та результати експериментальних досліджень основних форм хмар нижнього, верхнього та середнього ярусів. Зроблено висновки про перспективність використання сигналів геостаціонарних ШСЗ, екологічної безпеки.

Рассмотрена возможность использования радиосигналов геостационарных ИСЗ под большим углом места для определения параметров гидрометеообразований (дождя, снега, града, облаков). Например, по ослаблению и рассеянию радиоволн можно судить о средней влажности и концентрации капель в слоисто-кучевых облаках, по отражениям радиоволн от кучево-дождевых облаков можно судить об их интенсивности и опасности ливневых дождей и т.д. Приведено описание функциональной схемы аппаратуры и результаты экспериментальных исследований основных форм облаков нижнего, верхнего и среднего ярусов. Сделаны выводы о перспективности использования сигналов геостационарных ИСЗ, экологической безопасности.

The possibility of using of geostationary satellites radiation at high elevation angles for determination of hydrometeors parameters (rain, snow, hail, cloud) is discussed. Description of the equipment structure diagram and results of the experimentalinvestigations of low-, medium- and high-level clouds main forms are shown. The apparatus for recognizing clouds is quite simple and cheap.

Наведено результати математичного моделювання процесу радіолокаційного зондування метеоутворень, розраховано значення основних поляризаційних величин, зроблено порівняння розрахункових значень з результатами практичних вимірювань та рекомендовано алгоритм визначення зон вірогідного зледеніння.

Представлены результаты математического моделирования процесса радиолокационного зондирования метеообразований, рассчитаны значения основных поляризационных величин, приведено сравнение расчетных значений с результатами практических измерений и рекомендован алгоритм определения зон вероятного обледенения.

The results of mathematic simulation of remote sensing of the meteorological objects are shown. The values of main polarimetric variables are calculated, checking has been done using the results of practical measurements. Icing detection algorithm is recommended.

Наведено результати структурного дешифрування космічних (РЛ) радіолокаційних знімків акваторії північно-західного шельфу Чорного моря. Дешифровані знімки перетворені за допомогою програмного комплексу ERDAS IMAGINE. Зіставлення зведеної схеми дешифрування з геологічними та геофізичними матеріалами свідчить про можливість одержання додаткової геологічної інформації.

Приведены результаты структурного дешифрирования космических радиолокационных (РЛ) снимков акватории северо-западного шельфа Черного моря. Дешифрированные снимки преобразованы с помощью программного комплекса ERDAS IMAGINE. Сопоставление сводной схемы дешифрирования с геологическими и геофизическими материалами свидетельствует об определенных возможностях получать дополнительную геологическую информацию.

In the article are given the results of structural interpretation of space radar photographs of water area of a northwest shelf of the Black sea. The photographs that were interpreted were transformed with the help of a programs complex ERDAS IMAGINE.The comparison of the summary map of interpretation to geological and geophysical materials testifies concerning certain opportunities to receive the additional geological information.

Оцінено просторову роздільну здатність радіофізичного методу підповерхневого зондування за використання передавальних та прийомних диполів, рознесених у просторі, на підставі використання ТЕ- та ТН- мод під час розрахунку електромагнітних полів поблизу поверхні Землі.

Оценивается разрешающая способность радиофизического метода подповерхностного зондирования при использовании разнесенных передающих и приемных диполей, основанного на использовании ТЕ- и ТН- мод при расчете электромагнитных полей вблизи поверхности Земли.

It is estimated the space resolution of subsurface probing method when the transmitting and receiving dipoles are used. The estimation is based on calculation of TE and TH modes of electromagnetic fields close to earth surface.

Приведены результаты научных и прикладных разработок, связанных с созданием и испытанием различных радиолокационных систем оперативного дистанционного зондирования природной среды Земли, размещенных на искусственных спутниках Земли серии Космос-1500/Океан/Сич и на самолетах. Пронализированы физико-технические особенности и информационные возможности этих систем, вопросы калибровки и обработки данных. Раскрыты научно-методические проблемы оперативного получения сведений о состоянии поверхности Мирового океана, льдов, суши. Даны примеры тематической обработки и практического использования радиолокационной информации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.28

Рубрики:

Радіолокаційне дослідження атмосфери

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ