Рассматриваются закономерности распространения селевых явлений на территории Карпат. Приведены данные об интенсивности и повторяемости селей в селеопасных районах, а также о гидрометеорологических условиях их возникновения во время дождевых и тало-дождевых паводков. Изложены сведения о наличии информации о селевых явлениях. Описана схема районирования территории по степени селеопасности.

Розроблено технологію оцінювання та прогнозування селевих явищ на підставі визначення закономірностей їх поширення, повторюваності й інформативного потенціалу мережі гідрометеорологічних спостережень. Сельові явища визначено з часовою та просторовою ймовірністю за частковими басейнами та площами, які встановлено за однорідними умовами селевияву.

З використанням ГІС-аналізу простежено закономірності поширення селевих осередків залежно від приналежності до тектонічних зон Карпатського регіону. Розраховано ураженість тектонічних зон селями та проаналізовано зумовленість такої локалізації. Визначено закономірності сходження селів залежно від відстані селевих осередків до тектонічних розломів. Простежено просторову орієнтацію селевих водотоків відносно тектонічних розломів.

Представлено комплекс силових факторів, які безпосередньо впливають на стійкість донних структур. Запропоновано ряд залежностей для визначення складових: сил опору руху частинок наносів, підйомної та обертальної сил у процесі сальтації.

Наведено методику створення прогностичної геоінформаційної моделі розвитку селевих процесів для ділянки території Карпат. Розраховано ймовірність селенебезпеки з урахуванням дії просторових і часових чинників. За допомогою геоінформаційних технологій побудовано прогнозну картографічну модель селенебезпеки у вигляді картограми по басейнах 3 і 4 порядків.

Проведено аналіз селеутворювальних чинників, які впливають на багаторічну активність селів. Запропоновано методику прогнозування селів з урахуванням метеоро-, гідрогеологічних, сейсмічних, геліофізичних чинників. Виявлено закономірності багаторічної сезонності цих чинників за допомогою автокореляційного та спектрального аналізу. Розраховано інтегральний показник імовірності селевої активізації. Екстрапольовано ряд інтегрального показника та cпрогнозовано наступний пік активізації селів.

Створено нові регіональні типізації селевих потоків (за джерелами живлення твердої фази) та басейнів (за морфологічними особливостями) для Гірськоскладчастих Карпат (басейн р.Тиса), в основу яких покладено встановлені закономірності перерозподілу факторів селеформування. Типізовано селеві тіла (відклади селевого походження) за морфогенетичними ознаками та характером формування. Встановлено залежність формування різних типів селевих тіл від порядку потоку. Виділено два типи селенебезпеки, що створюють селі у Карпатах: динамічний вплив та занесення річкових долин та русел селевими відкладами. Вперше проведено чисельне моделювання динамічного впливу селів на інженерні споруди у басейнах річок Мокрянка та Брустурянка з визначенням їх силових показників та виконано комплексне кількісне й якісне оцінювання селенебезпеки різнопорядкових притоків цих річок. Уточнено рекомендації протиселевого захисту відповідно щодо виділених типів селевих потоків і басейнів.

Удосконалено методологію просторово-часового прогнозування селевої небезпеки, що передбачає комплексний аналіз просторових і часових факторів розвитку селів із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій та створення прогностичної геоінформаційної моделі селенебезпеки. Уперше виявлено закономірності розподілу осередків селесходження на території східної частини Закарпатської області в залежності від комплексного впливу просторових факторів, що відображено в еталонному просторовому комплексному показнику. Уперше виявлено періодичність багаторічної селевої активності на території східної частини даної області в залежності від комплексного впливу часових факторів, що відображено в часовому комплексному показнику.

Увагу приділено проблемі довгострокового регіонального просторово-часового прогнозу розвитку селевих процесів. Надано характеристику селевих процесів, розглянуто ураженість селевими процесами території України. Встановлено, що прогнозування селевих процесів слід здійснювати з урахуванням комплексного впливу просторових і часових факторів.

Наведено результати аналізу умов просторового розподілу селів для території Закарпаття. Увагу приділено Закарпатській області, де зафіксовано селенебезпечні водотоки і спостерігається значна активізація селевих процесів. За допомогою методів статистичного аналізу оцінено закономірності у масивах параметрів, які кількісно характеризують селеві процеси, а саме геометричних параметрів - довжина, ширина, площа конуса винесення, потужність пролювію, об'єм матеріалу та геоморфологічних параметрів - абсолютна висота над рівнем моря, кут ухилу денної поверхні. Результати такого аналізу свідчать, що розподіл кількісних характеристик селів, в основному, узгоджується з логнормальним законом, а суттєвих кореляційних зв'язків між незалежними параметрами не виявлено. Досліджено вплив на селеутворення літологофаціальних, тектонічних та геоморфологічних умов території. Аналіз розташування селів по відношенню до літофаціальних комплексів та тектонічних зон дозволяє встановити певні закономірності в площинній інтенсивності прояву селевих процесів, зокрема переважна більшість селевих осередків у тектонічному районуванні належить до Кросненської зони, а за літолого-фаціальним - до фації піщано-глинистого флішу. Встановлено, що як фактор прояву селевих процесів слід враховувати поширення в селенебезпечних зонах супутніх екзогенних геологічних процесів (зсувів, ерозії тощо).

Запропоновано методологію кількісної прогнозної оцінки ризиків від екзогенних геологічних процесів, яка базується на результатах досліджень просторово-часового прогнозування їх розвитку, а також методику визначення приведеного колективного селевого ризику. Наведено алгоритм, який включає основні етапи розрахунків. Побудовано картограму оцінок приведених селевих ризиків для адміністративно-територіальних одиниць (селищних і міських рад) на прикладі території східної частини Закарпатської обл.

Purpose. Establishment of regularities of the high-altitude and exposure distribution of mudflow sites in the basins of the rivers Teresva, Tereblya, Rika, Bila and Chorna Tysa, as well as connection between the landslide and mudflow processes. Methodology. Digital terrain modeling of the basins of the rivers concerned. Spatial overlay analysis of distribution of mudflow sites, metric operations to obtain the data of the high-altitude and exposure positions and prevailing slope angles. Factor analysis identifying the direct and indirect effects of the high-altitude position of the mudflow potential sites onto mudflow formation, usage of the statistical criteria for significant characteristics selection. Graphical visualization of the influence of synthesis of the high-altitude position and slope angle onto the development of mudflows. Regression analysis of the regular connection availability between the mudflow and landslide processes. Findings. Regularities of distribution of mudflow sites according to the factor characteristics: absolute altitude, slope angle, slope exposure and availability of landslides in the basins of the rivers concerned are identified. Originality. The geoinformation modeling was used for the first time to identify the regularities of the mudflow development in relation to spatial factor characteristics for the basins of the rivers: predictor of the "absolute altitude" and revisers of the "slope angles" and "slope exposure". The histogram analysis of the high-altitude distribution of the mudflows and landslides in the basins of the rivers mentioned was used to determine the connection availability between their development and high-altitude position. Functional dependencies are presented in the form of linear and quadratic regression dependencies showing the relative contribution of the features and indicating the respective levels of significance. Practical value. The determined regularities can be used to identify potential sites of mudflow in the basins of the rivers Teresva, Tereblya, Rika, Bila and Chorna Tysa at known values of altitudes, slope angles and slope exposures and occurrence of the landslide processes on some high-altitude areas. The regression dependencies may be considered when carrying out the mathematical and prognostic geoinformation modeling of the mudflow phenomena development according to the following algorithm: establishment of similar regression and functional dependencies between other factors of mudflow formation, their combination according to the regularities shown in the article, forecasting of the mudflow hazards based on the formed multifactor multiple model.