Проаналізовано метод радіолокаційного виявлення-розрізнення криги на фоні відбитків від морської поверхні когерентними РЛС сантиметрового та міліметрового діапазонів хвиль, що використовує різниці ширини енергетичних спектрів сигналів, розсіяних об'єктами та морською поверхнею. Розглянуто й узагальнено особливості радіолокаційних характеристик об'єктів і морської поверхні, наведено результати розрахунків характеристик виявлення-розрізнення. Проаналізовано вплив затінення крижин морською поверхнею на досяжну ефективність виявлення.

Рассмотрено влияние плавающего битого льда на средние ненулевые перемещения жидких частиц в бегущей нелинейной поверхностной волне. Исследование выполнено на основе полученного методом многих масштабов равномерного асимптотического разложения до величин третьего порядка для потенциала скорости движения жидкости в бассейне конечной глубины.

Протягом року в регіоні розташування Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС) реєструється досить велика кількість локальних і регіональних сейсмічних сигналів. Мета роботи - визначення джерел їх генерації та динаміки режиму сейсмічності в районі розташування УАС. До одержаних за допомогою трикомпонентної цифрової сейсмічної станції Guralp CMG-40TDE даних застосовано поляризаційні методи визначення напрямків на джерела сигналів. В роботі запропоновано алгоритм автоматичного виявлення сейсмічних сигналів та визначення їх параметрів. Результатом робіт є проведення азимутально-часового розподілу зареєстрованих сигналів і встановлення джерел їх генерації. Одержано висновки, що основними джерелами сейсмічних сигналів навкруги Української антарктичної станції "Академік Вернадський" є розтріскування найближчих льодовиків архіпелагу, снігові обвали та лавини, процеси айсбергоутворення в результаті сходу в море найближчих до станції льодовиків Антарктичного півострову, основні з яких - льодовики Віггінса, Труз, Басей, Лей. Найбільшу кількість сигналів одержано саме від процесів айсбергоутворення, що можуть бути пов'язані зі змінами клімату та навколишнього се редовища. Подальшим продовженням робіт має стати аналіз змін режиму сейсмічності регіону протягом останніх десятирічь із залученням сейсмічних даних сусідніх антарктичних станцій, визначення зв'язку сейсмічності зі змінами клімату. Найбільший інтерес спостереження за варіаціями темпів деструкції льодовиків в полярних районах можуть представляти для оцінки впливу стисло- і середньострокових змін клімату планети на навколишнє середовище. Сейсмічні спостереження є відносно дешевим, цілорічним та всепогодним інструментом для розв'язання завдання спостереження за льодовиками та явищами, з ними пов'язаними.