З'ясовано причини виникнення природних і природно-техногенних катастроф, проаналізовано їх прояви. Наведено результати сейсмічного моніторингу території України в цілому та районів розташування потенційно небезпечних промислових об'єктів зокрема. Зроблено оцінювання сейсмічності та сейсмічної небезпеки території України, розглянуто приклади практичного використання методики аналізу сейсмічного ризику для вибору майданчиків розміщення АЕС. Висвітлено дискусійні геофізичні аспекти Чорнобильської катастрофи. Обгрунтовано методологічні засади геофізичного моніторингу небезпечних геологічних процесів і зниження рівня ризику від загрозливих природних явищ.

Определены причины возникновения природных и природно-техногенных катастроф, проанализированы их проявления. Даны результаты сейсмического мониторинга территории Украины в целом и районов размещения потенциально опасных промышленных объектов в частности. Проведено оценивание сейсмичности и сейсмической опасности территории Украины, рассмотрены примеры практического использования методики анализа сейсмического риска для выбора площадок для размещения АЭС. Освещены дискуссионные геофизические аспекты Чернобыльской катастрофы. Разработаны методологические основы геофизического мониторинга опасных гелогических процессов и снижения уровня риска от потенциально опасных природных явлений.

Обоснована необходимость сейсмического мониторинга платформенных областей Украины с целью комплексного изучения динамики тектонических, техногенных и геоэкологических процессов. Представлен перечень сейсмических событий естественного происхождения, зарегистрированных локальной сейсмической сетью, расположенной на территории Житомирской области в населенных пунктах Подлубы, Зеленица, Каменный Брод и Ворсовка. Рассмотрены наиболее распространенные критерии идентификации взрывов и землетрясений. Проанализирована эффективность использования критериев идентификации в условиях платформенной части территории Украины. Сделан вывод, что необходимое условие распознавания землетрясений и взрывов - наличие достаточно густой и оснащенной современной аппаратурой сети сейсмических станций, а также комплексное использование эффективных критериев и новейших методов определения и идентификации сейсмических явлений.

Розглянуто особливості застосування двох базових реологічних моделей геологічного середовища - Кельвіна - Фойхта і стандартної - для розрахунку коливань у сейсмо-геологічних моделях грунтової товщі, побудованих за даними інженерно-геологічних досліджень. Показано переваги використання стандартної моделі, які полягають у простоті аналітичного опису сейсмічних коливань за допомогою точних формул і повнішому врахуванні повзучості деформацій і релаксації напружень.

Удосконалено методику визначення резонансних властивостей грунтів, з врахуванням їх нелінійної поведінки при сейсмічних впливах різної інтенсивності. Удосконалено методику побудови частотних характеристик грунтових комплексів, що є необхідним для узгодження методики сейсмічного мікрорайонування майданчиків в сейсмічних районах України з рекомендаціями "Єврокод-8". В основі удосконаленої методики розрахунку частотних характеристик грунтів лежить формування розрахункових моделей грунтових товщ із використанням їх емпіричних деформаційних характеристик і застосування математичного еквівалентного лінійного та нелінійного моделювання реакції грунтів на сейсмічні впливи. Під час побудови розрахункових сейсмогеологічних моделей грунтів використовуються залежності модуля зсуву та коефіцієнта поглинання від величини зсувної деформації із сформованої автором бази даних деформаційних властивостей різних типів грунтів, характерних для майданчиків, розташованих на території України.