На підставі комплексних досліджень розроблено сучасну комп'ютеризовану літолого-стратиграфічну основу, яка дає можливість картувати стратиграфічні підрозділи та продуктивні горизонти турнейських і візейських відкладів. Складено 15 погоризонтних літолого-палеогеографічних карт нового покоління масштабу 1:200 000, що є базою прогнозу нових пасток нафти й газу.

С учётом комплексных исследований разработана компьютеризированная литолого-стратиграфическая основа, которая даёт возможность детально картировать стратиграфические подразделения и продуктивные горизонты турнейских и визейских отложений. Составлено 15 погоризонтных литолого-палеогеографических карт нового поколения масштаба 1:200 000, являющихся базой прогноза новых ловушек нефти и газа.

Розроблено теоретичні та методологічні засади картографування телекомунікаційних систем (ТКС) України. Розкрито їх сутність, структуру, функції, просторову організацію, визначено місце в сучасній економічній системі. Обгрунтовано зміст поняття карт ТКС, проаналізовано досвід картографування зв'язку та телекомунікацій. Створено ряд структурно-графічних моделей, що впорядковують наукові уявлення про телекомунікації, розроблено загальну класифікацію карт. Обгрунтовано теоретичні засади та базові методологічні принципи створення карт ТКС. Запропоновано концепцію картографічної системи пізнання телекомунікацій на базі структурно-графічного та комп'ютерного моделювання та системного підходу. Визначено основні напрями картографування ТКС, тематику та зміст карт, систему показників і способи картографічного відображення. Розроблено технологічну схему створення серії карт ТКС на базі спеціалізованої ГІС, показано особливості створення та науково-технічного редагування електронних карт. Проведено експериментальні роботи щодо укладання й оформлення серії карт ТКС України.

Предложена типология карт рекреационного природопользования. В качестве исходных критериев принято: назначение карты, масштаб и пространственный охват, методологическая основа (содержание), принцип составления, тематика, временной признак, степень практической специализации, носитель информации, способы картографирования.

Увагу приділено розробці науково-методичних основ геоінформаційного картографування земельних ресурсів Чернівецької області. Проведено аналіз понятійного апарату й основних підходів до класифікації земельних ресурсів, що використовуються у вітчизняних і закордонних дослідженнях з їх картографування. Сформульовано головні підходи, принципи, прийоми та завдання геоінформаційного картографування земельних ресурсів. Удосконалено методику його проведення на основі даних дистанційного зондування Землі та розроблено алгоритм створення інтерактивних карт земельних ресурсів, орієнтованих на публікацію в Інтернет. Запропоновано серію статичних та інтерактивних карт земельних ресурсів Чернівецької області, одержану шляхом геоінформаційного картографування з визначенням перспективних науково-організаційних і технічних напрямів його удосконалення.

Внаслідок проведених Інститутом географії ім. академіка Г. А. Алієва НАН Азербайджану в 2012 - 2015 рр. науково-дослідних робіт на Ширванській рівнині, на основі закономірностей міграції та концентрації поширених на території мікро- і макроелементів, було вивчено геохімічні особливості агроландшафтів. Уперше для зони дослідження із застосуванням ГІС було укладено Геохімічну карту агроландшафтів Ширванської рівнини Азербайджану (за мікроелементами). Вивчено їх вплив на живі організми - рослини та тварини, а також на здоров'я людей. Відповідні рекомендації запропоновано на основі розгляду наукових доказів.

Мета роботи - оцінити величину похибки ортотрансформування аерознімків по висоті, отриманих із безпілотного літального апарату (БПА) на гірську ділянку смт. Східниця за допомогою додаткової сітки точок ГНСС-знімання. Завданням роботи є проаналізувати різниці висот точок отриманих за допомогою карти висот із БПЛА і даних ГНСС-знімання. Оцінити розходження реальних координат опорних точок з їх координатами на ортофотоплані. Запропоновано методику визначення реальної величини висотної похибки ортотрансформування аерознімків отриманих із БПЛА на гірську місцевість. Створено локальний тестовий майданчик на горі в смт. Східниця розміром приблизно 70 х 60 м, шо входить у створену загальну аерозйомку. На даному майданчику виконано додаткове ГНСС-зніманні та створено мережу точок із координатами через кожен метр. Отриманий ортотрансформований знімок із картою висот за даними аерознімання всієї Східниці та результатами ГНСС-знімання через кожні 50 м відкрито в програмному забезпеченні ArcGIS. На аерознімок нанесено шар точок локальної ділянки та порівняно з координатими тих же точок отриманих із карти висот. Порівнюючи висотні показники 87 точок показниками тих самих точок, отриманих із карти висот створеної за даними аерознімання з БПЛА визначено, що висотні показники точок не дуже відрізняються. Середня квадратична похибка становить 0,39 м. Наукова новизна. Запропоновано методику порівняння висотних показників точок місцевості, отриманих різними методами для визначення величини похибки ортотрансформування аерознімків, отриманих із БПЛА на гірську локальну ділянку смт. Східниця.