Розглянуто основні поняття про геологічну поверхню та різні способи визначення її елементів залягання. Описано особливості її зображення з використанням стратоізогіпсу, визначення істинної потужності пласта за видами потужності та кутом падіння, побудови блок-діаграм на основі горизонтальної ізометричної проекції. Наведено методи розв'язування задач під час геологічного картування.

Рассмотрены основные понятия о геологической поверхности и разные способы определения элементов ее залегания. Описаны особенности ее изображения с использованием стратоизогипса, определения истинной мощности плат по видам мощности и углу падения, построения блок-диаграмм на основе горизонтальной изометрической проекции. Даны методы решения задач при геологическом картографировании.

При поддержке Горгосадминистрации и Горсовета подготавливается к изданию "Атлас охраны природы Севастополя", в котором популяризованы научные исследования окружающей природной среды Севастополя. Атлас является источником информации экологической направленности, результатом взаимодействия научных, общественных, образовательных организаций и административных структур с целью осуществления устойчивого развития Севастопольского региона.

Наведено результати розробки теоретичних і методичних положень зі створення комплексного навчального атласу світу. Визначено концепцію географічного атласу для вчителів, яка базується на загальних положеннях атласного картографування, досвіді створення творів навчального призначення, нормативно-методичних документах. Сформульовано ієрархічну трирівневу систему принципів розробки та укладання цього атласу, охарактеризовано інформаційні джерела, які покладені в основу його концепції. Проаналізовано зміст сучасних навчальних атласів, створених у країнах СНД та за кордоном, навчальні програми з географії. Обгрунтовано необхідність проведення маркетингових досліджень з метою удосконалення змісту майбутнього картографічного твору. Розглянуто питання його структури та змісту на основі побудови структурнографічної моделі. Розроблено програму атласу, викладено методи та прийоми створення тематичних карт та умовних знаків до них. Окреслено можливості застосування системи комп'ютерної картографії у створенні атласу, запропоновано оптимальну схему підготовки його до видання.

Обгрунтовано необхідність створення геоекологічного атласу річково-басейнової системи, його структуру, перелік параметрів геоекологічного стану навколишнього середовища та впливаючих на нього чинників. Розроблено концепцію створення комплексного геоекологічного атласу басейнової системи та тематичний зміст його складових. Атлас включатиме більше 150 карт геоекологічної тематики, які згруповано у 7 розділів. Карти атласу відображатимуть умови та чинники, що впливають на бассейнову систему, параметри її екологічного стану, прогнозні оцінки змін екологічного стану та рекомендації з оптимізації природокористування.

Рассмотрены важнейшие составляющие экономического потенциала приграничных с Россией регионов Украины с позиций их реализации во внешнеэкономических связях. Дан анализ территориальных особенностей их проявления по главным показателям развития. Представлена структура серии карт, позволяющих отобразить пространственное проявление данных экономических показателей. Сформулированы концептуальные подходы к их созданию и принципы отбора показателей тематической нагрузки аналитических и комплексных карт.

Охарактеризовано содержание и особенности школьных карт полушарий, материков и частей света С. Рудницкого 1920 г. Освещены предпосылки создания и особенности издания этих карт. Приложены фрагменты репродукций двух карт ученого.

Рассмотрены некоторые концептуальные подходы к разработке юбиквитных мини-атласных систем как семиотических моделей знаний на моно- и мультидисплейной (имитационно-дисплейной) архитектурной основе для смартфонов и планшетов, а также вопросы реализации этих подходов и перспектив.

Мета роботи - дослідження сучасних можливостей геоінформаційного картографування та представлення його результатів у атласних інформаційних системах (АІС). Наведено визначення, класифікацію, вимоги та можливості АІС. Проаналізовано іноземні АІС ризику надзвичайних ситуацій, бездомності, охорони здоров'я та охорони природи. Розглянуто АІС, створені українськими науковцями. Окреслено напрямки подальшого розвитку АІС в Україні.

Україна є асоційованим членом Європейського Союзу і в найближчі роки очікується, що всі дані та сервіси, якими вже користуються країни ЄС, стануть доступними і для України. Відсутність якісних національних продуктів по оцінці розвитку та плануванню росту міст призводить до неможливості оцінювання впливу міст на екологію та здоров'я людей. Перші кроки до створення такого роду продуктів для території міст України були розпочаті в межах Європейського проєкту "SMart URBan Solutions for air quality, disasters and city growth" (SMURBS), в межах якого фахівці інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України отримали перший міський атлас для міста Києва, який був подібний до Європейського. Проте, отриманий продукт мав значно менше типів землекористування, аніж Європейський і тому постало питання покращення розробленої технології. Мета роботи - аналіз існуючої технології побудови європейського сервісу Urban Atlas та її покращення шляхом розробки уніфікованого алгоритму побудови міського атласу з використанням всіх наявних відкритих геопросторових та супутникових даних для міст України. Для розробки такої технології за основу взята власна технологія класифікації часових рядів супутникових даних з просторовим розрізненням 10 метрів для побудови карти земного покриву, а також алгоритм уніфікації відкритих геопросторових даних до міських атласів Copernicus. Розроблена в роботі технологія побудови міського атласу, що базується на інтелектуальній моделі класифікації земного покриву, може бути поширена і на інші міста України. В подальшому створення такого продукту на основі даних за різні роки дозволить оцінити зміни землекористування та здійснювати прогноз щодо подальшого розширення міст. Запропонована інформаційна технологія побудови міського атласу буде корисною для оцінки динаміки росту міст та тісно пов'язаних з цим соціальних та економічних показників їх розвитку. На її основі можна також оцінити індикатори досягнення цілей сталого розвитку, такі як 11.3.1 "Співвідношення темпів споживання землі та темпів приросту населення". Показано, що отриманий міський атлас для міста Києва має високий рівень якості та має порівнювані класи землекористування з Європейськими продуктами. Це свідчить, що такий продукт може використовуватися у державних службах з питань прийняття управлінських рішень.

Описано метод і, частково, атласну технологію, які зараз використовують в Інституті географії НАНУ для створення Електронних атласів і Атласних інформаційних систем. Такі діади методів і технологій/засобів у атласному контексті називаються загалом Атласними Каркасами Рішень AtlasSF. Уточнення використовують для позначення "методу AtlasSF" або "технології/засобу AtlasSF". З початку століття наша "початкова" технологія AtlasSF змінювалася кожні п'ять років без зміни метода AtlasSF. Третя зміна технології, починаючи з 2016 р., стала революційною. Найважливішою стала неявна зміна Картознавчої концепції картографії К. Саліщева. Нова концепція ще мало усвідомлена, хоча перебудовані метод і технологія AtlasSF вже базуються на ній. Нова концепція/парадигма картографії називається відродженою Модельно-пізнавальною парадигмою (МПП). Оригінальна МПП відома в пострадянських країнах завдяки А. Берлянту. Вона має багато спільного з парадигмами картографії, відомими в західних країнах як Аналітична (модельна частина МПП) і Комунікативна/Пізнавальна (пізнавальна частина МПП). Для надання "сучасного життя" МПП використовують Базовану на моделях інженерію (БМІ) і Реляційну картографію (РелКа). У використанні БМІ і РелКа істотними є спеціальні моделі, відомі як патерни. Серед патернів особливе місце займають каркаси. Для інтерпретації теоретичних конструкцій використано "Атлас Населення України та його Природна і Культурна спадщина" [1], створений за допомогою перебудованої початкової технології AtlasSF.

Запропоновано класифікацію інтерактивних функцій електронного атласу, теоретико-методологічні засади створення якої були розроблені попередньо [1]. Для виявлення та формування множини інтерактивних функцій використано тридцять чотири електронних атласи, десять геопорталів та література за темою. Класифікація є штучною та таксономічною з комбінованою структурою: фасетною радіальною на першому рівні та послідовною всередині кожного фасету (групи). Система ознак класифікації сформована на основі призначення функцій. Виділено сім груп функцій: Підтримка експлуатації, Адаптація візуального дизайну, Навігація, Аналіз, Розширюваність, Відновлюваність, Фіксація досвіду. Кожній групі відповідає одна з ознак за призначенням, а послідовність груп обумовлена гіпотетичним сценарієм роботи користувача з електронним атласом. Класифікація відкрита до розширення та модифікації. Дана робота є першим кроком до створення механізму оцінки інтерактивності електронних атласів.