Запропоновано модель, яка адекватно описує процеси формоутворення фотограмметричних даних стереозйомки. Особливу увагу приділено питанню визначення параметрів орієнтування аерокосмічних знімків.

Наведено результати попередніх досліджень можливості використання індексів червоного краю та водних індексів для класифікації земного покриву за даними сенсора ЕО-1 "Hyperion". Використано космознімки території Києва й області від 14.09.2002 р., на підставі яких побудовано зображення індексів REP, NDVI та HTCI, а також водних індексів LWI, NWI і SMI, які надалі використано для класифікації земного покриву. Результати досліджень показали, що класифікація рослинного покриву з використанням сукупності множин індексів дає кращий результат, ніж із використанням коефіцієнтів відбиття або окремих індексів. Це свідчить про високий потенціал використання комбінацій індексів червоного краю для моніторингу стану рослинного покриву.

Наведено формули для визначення аномалії висоти за результатами супутникових геодезичних вимірювань і льодового проміру.

Сформульовано вимоги до матеріалів аеро- та космічного знімання, що висуваються кадастровими роботами в Україні та в Республіці Білорусь. Розглянуто критерій оцінки точності, що грунтується на просторовій роздільній здатності зображень. Зроблено висновок, що сучасні аерозображення та фотограмметричні технології забезпечують вимоги кадастру, тоді як сучасні космічні зображення навіть надвисокої роздільної здатності не можуть в повному обсязі забезпечити вимоги земельного кадастру.

Розроблено технологію картографії та моніторингу локальних об'єктів з використанням легких літальних апаратів (ЛЛА). Побудовано математичну модель руху аерознімального комплексу на базі ЛЛА за умов турбулентної атмосфери. На базі цієї моделі розроблено методику дослідження руху аерознімального комплексу з використанням різних моделей атмосфери. Створено аерофотоустановку, що забезпечує одержання планових аерофотознімків за умов нестабільного польоту ЛЛА. Запропоновано нове технічне рішення аерофотознімального комплексу, компонентами якого є ЛЛА, аерофотоустановка, аерофотокамера, навігаційне устаткування. Наведено методичні рекомендації щодо виконання польотів з використанням аерофотознімального комплексу. Запропоновано технологію картографування та моніторингу з використанням ЛЛА. На підставі результатів проведених експериментальних досліджень підтверджено переваги запропонованої технології та нових технічних рішень.

Розглянуто існуючі методи класифікації, які базуються на вивченні текстурної компоненти зображень. Показано їх недостатню ефективність під час розв'язання практичних задач природокористування за умов обмеженого обсягу апріорної інформації та присутності на космознімках великої кількості перешкод природного та техногенного походження. Запропоновано нові ефективні методи статистичної класифікації зображень текстур за наявності одного або декількох еталонів. Обгрунтовано метод розрахунку нової спектральної характеристики текстур, який є інваріантним до впливу повороту аналізованого зображення та не потребує переходу до полярної системи координат. Розроблено нову комп'ютерну інформаційну технологію та систему класифікації текстур земної поверхні з використанням космічних знімків високого просторового розрізнення. Технологія показала свою ефективність на тестових прикладах та під час прогнозування золоторудної мінералізації, проведеного за реальними космічними знімками двох золоторудних полів.

Розглянуто особливості подання візуальної інформації для одночасного позиціонування та картографування. Розглянуто постановку завдання навігації для випадку спостереження літаком земної поверхні з відомою картою місцевості. Запропоновано алгоритм кореляційного пошуку та оцінювання координат літака із використанням фільтра Калмана.

Описано методику визначення інтегрального значення розмитості зображень, одержаних знімальною системою ЕТМ+ КЛА Landsat7. Встановлено неоднорідність зображень за різних збільшень.

Наведено вдосконалену методику визначення швидкостей зміни координат постійно діючих станцій і періодично діючих пунктів української постійнодіючої мережі глобальних навігаційних супутникових спостережень, розташованих на території України, за результатами супутникових геодезичних спостережень.

Розглянуто параметри космічних знімків високого та середнього просторового розрізнення для створення актуальних електронних ресурсів. Проаналізовано можливості використання коcмічних знімків QuickBird та IRS для створення картографічних електронних ресурсів і геопорталів для службового користування на прикладі електронних космофотоатласів і проекту геопорталу України.

Досліджено точність виконання GPS-спостережень за умов обмеженої видимості горизонту з попереднім плануванням. Наведено характеристики точності таких визначень залежно від значення коефіцієнта закритості горизонту та тривалості сесії спостереження.

Описаны результаты разработки комплекса новых эффективных алгоритмов и программного обеспечения высокоточного GPS-позиционирования движущихся и статических объектов с использованием фазовых наблюдений разностной частоты (Wide Lane наблюдения). Представлены экспериментальные исследования алгоритмов разрешения фазовой неоднозначности Wide Lane наблюдений и высокоточного позиционирования с использованием реальной измерительной информации при проведении аэрофотосъемки на борту летательных аппаратов и станций перманентной сети Украины. Описаны особенности и возможности реализации предложенных процедур обработки GPS наблюдений. Экспериментальным путем показано, что в стандартных условиях наблюдений достигается полное разрешение фазовой неоднозначности и субдециметровая точность позиционирования. Типичные среднеквадратические погрешности определения местоположения динамических объектов составляют 3 - 5 см по плановым координатам и 3 - 7 см по высоте на базовых расстояниях до 150 км. Для статических определений среднеквадратические погрешности не превышают 2 - 4 см по всем координатам на базовых расстояниях до 170 км. Созданный отечественный программно-алгоритмический комплекс является высокоточным инструментарием обработки наблюдений и может быть рекомендован для различных практических приложений.

Виконано порівняльний аналіз математичної моделі впливу атмосфери на передавальні характеристики космічних знімальних систем.

Проаналізовано часові ряди координат GNSS-станцій і способи визначення швидкості їх руху. За умови відсутності яких-небудь сторонніх впливів ця швидкість являє собою рух геологічної структури. Розглянуто деякі ефекти, які порушують поставлену умову.

У трьох супутникових мережах із середніми довжинами векторів 12, 15 і 27 км досліджено точність положення пунктів залежно від тривалості сеансів відносних статичних спостережень, а також від кількості та розташування вихідних пунктів. Показано, що зменшення тривалості спостережень від 4 до 1 год зменшує точність положення пунктів мереж із довжинами сторін до 24 км у 2 рази, а мереж з довжинами сторін до 42 км - в 2,5 разу. Виявлено, що на точність положення пунктів у супутникових мережах впливає також кількість і розташування вихідних пунктів.

Розроблено шкалу густоти посівів сільськогосподарських культур на базі використання значень NDVI із серії космічних знімків IRS-1D LISS-III, одержаних протягом весняно-літнього періоду та з урахуванням наземних даних спостережень.

Предложена методология идентификации объектов на аэрокосмических изображениях в режиме времени, близком к реальному, посредством механизма нечеткого вывода (НЧВ) на примере системы НЧВ типа Мамдани. Изложен метод быстрого прототипирования системы НЧВ на основании результатов обработки данных об объектах обучающей выборки эвристическим алгоритмом возможностной кластеризации. Приведены результаты вычислительных экспериментов и сформулированы предварительные выводы.

Розглянуто питання комплексної обробки багатоспектральних аерокосмічних знімків для автоматизованого виявлення сільськогосподарських угідь. Застосовано дві принципово різні розпізнавальні ознаки: спектральну - повний набір нормалізованих спектрально-різницевих індексів і просторову - спеціальне просторове перетворення, налаштоване на сектори з кутами, близькими до прямого. Для підвищення вірогідності наприкінці здійснено злиття одержаних часткових класифікацій на основі байєсівського висновку. Запропонована комплексна обробка буде корисною в системах інформаційної підтримки управління сільськогосподарськими територіями.

Проаналізовано методи знімання електричних мереж. Наведено залежність між точністю визначення меж охоронних і санітарно-захисних зон і магнітної індукції вздовж ліній електропередачі. Встановлено можливість використання лазерно-локаційного методу знімання для проектування зон обмеженого використання.

Запропоновано метод мінімізації випадкових похибок позиціонування шляхом уведення додаткових джерел. Запропоновано алгоритм обчислення координат споживача шляхом обчислення центра мас тіла невизначеності, яке утворюється в результаті накладання результатів вимірювань застосованих джерел.