Розроблено геометричні моделі рельєфу за відомою множиною точкових рядів на його поверхні. Координати точок записуються у пам'ять бортового комп'ютера агрегату за допомогою засобів супутникової навігації під час його руху по полю, за даних умов вони є вихідними даними для водіння агрегату за паралельними лініями, знаходження ліній найбільшого нахилу поверхні, моделювання рельєфу просторовою сіткою. Значну увагу приділено інтерполяції плоских і просторових точкових рядів. Досліджено властивості інтерполяційної кривої на підставі суми графіків гіперболічного секанса, знайдено умови, за яких вона меншою мірою схильна до осциляції. Показано, що така інтерполяційна крива може поєднувати ділянки плоских, просторових кривих та прямолінійних відрізків з певною точністю. Проведено експеримент для моделювання реальної ділянки поля. Зроблено візуалізацію просторових сітчастих і полігональних моделей рельєфу. Одержані результати обгрунтовано теоретично та підтверджено впровадженнями до навчального процесу та землеробської практики.

Проаналізовано можливість використання навігаційної апаратури споживачів супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН 3003 "Базальт" для топогеодезичної прив'язки позицій артилерії щодо питань характеристики точності.

Досліджено висоти поверхні Чорного та Середземного морів із використанням даних супутникової альтиметрії. Побудовано модель висот (SST) Чорного та Середземного морів. Одержані результати порівняно з висотами Європейського квазігеоїда.

Приведен и описан способ комбинирования лазерного сканирования и GNSS-технологий для применения в задачах 3D-моделирования техногенных зон.