Синтезовано напів-ВПС і градієнтні напів-ВПС на основі поліуретану та полівінілпірролідону. Проведено порівняльне дослідження термодинамічної сумісності, ІЧ-спектральних параметрів, динамічних механічних властивостей, морфологічних особливостей та фізико-механічних характеристик синтезованих систем. Показано, що досліджені системи термодинамічно несумісні, характеризуються додатними значеннями вільної енергії Гіббса, унікальними фізико-механічними характеристиками. Склад і ступінь мікрофазового поділу в градієнтних напів-ВПС суттєво відрізняються на різній глибині зразків.

Фотоініційована полімеризація гідрофільного N-вініл-2-піролідону на поверхні полісульфонових ультрафільтраційних мембран зумовлює утворення на ній прищепленого полівініл-2-піролідону (ПВП), кількість якого залежить від тривалості попереднього опромінювання мембран, а також прищепленої полімеризації. Наявність прищепленого ПВП до поверхні мембран підтверджено за допомогою ІЧ-спектроскопічних методів. Результати вимірювання крайових кутів змочування мембран водою свідчать про істотну гідрофілізацію їх поверхні. Дослідження селективності мембран з прищепленим ПВП по відношенню до розчинів білка показали, що із збільшенням кількості прищепленого ПВП на поверхні полісульфонових мембран помітно зростає коефіцієнт його затримання.

Розроблено методики визначення коефіцієнта внутрішньої дифузії електроліту через гідрогелеві оболонки. Проведено експериментальні дослідження, які підтверджено теоретичними даними. Показано можливість використання коефіцієнтів внутрішньої дифузії для прогнозування швидкості вивільнення твердої фази з капсульованих частинок в гідрогелевих оболонках.

Розроблено нові кополімери та їх композити на основі 9-вініл карбазолу, а також методи їх модифікування. На базі синтезованих кополімерів 9-вінілкарбазолу з алкілметакрилатами виявлено пластифікувальну дію ланок останніх. Показано, що у таких системах наявний ефект "внутрішньої" пластифікації полівінілкарбазолу (ПВК) ланками комономерів. Розроблено нову методику синтезу свинецьвмісних мономерів та на їх основі синтезовано свинецьвмісні кополімери на базі 9-вінілкарбазолу та 3-йод-9-вінілкарбазолу. Шляхом радикальної кополімеризації одержано нові полімери, що містять фрагменти антрацену та карбазолу. Показано перспективність їх використання за різних способів запису інформації. Досліджено сенсибілізувальну здатність 25-ти телурорганічних сполук (ТОС). Доведено, що процес сенсибілізації полівінілкарбазолу за допомогою ТОС зумовлений утворенням молекулярних комплексів. Показано перспективність цього класу сенсибілізаторів. На підставі результатів спектральних досліджень установлено, що ефективність фотогенерації носії заряду у композитах кополімерів 9-вінілкарбазолу з алкілметакрилатами та поліметиновим барвником значною мірою залежить від молекулярної структури карбазольних кополімерів. Показано, що композити можуть бути використані під час розробки пластичних конвекторів сонячного випромінення. Результати дослідження дають змогу здійснювати розробку енергоощадних фотонапівпровідникових матеріалів, чутливих до видимого, інфрачервоного, рентгенівського випромінювання, а також зовнішнього електричного поля.

На основі використання методів УФ- та видимої спектроскопії встановлено взаємодію в розчинах полівінілпіролідону (ПВПД) з оксіазо- та ксантеновими барвниками, визначено хіміко-аналітичні властивості одержаних адуктів. Зазначено, що їх утворення супроводжувалося батохромним зсувом смуг поглинання розчинів та зсувом дисоціації барвників у кисле середовище. Вперше виявлено суттєвий вплив молекулярної маси ПВПД на спектроскопічні властивості його адукту з азобарвником брильянтовим жовтим у водному середовищі. Для прямого іонометричного визначення полівінілпіролідону запропоновано та виготовлено мембранний іон-селективний електрод з використанням адуктів ПВПД з барвниками азо- та трифенілметанового ряду. Досліджено вплив ПВПД на процеси комплексоутворення органічних реагентів (ряду азобарвників та триоксіфлуоронів) з іонами металів та встановлено взаємодію в трикомпонентних системах іон металу - барвник - ПВПД. Виявлено, що модифікація органічних реагентів шляхом введення ПВПД за рахунок утворення гідрофобних та водневих зв'язків сприяє підвищенню чутливості і контрастності реакцій з іонами металів, у деяких випадках - підвищенню селективності реакції.

Проведено віскозиметричні дослідження водних і спиртових розчинів полівінілпіролідону з метою встановлення впливу природи розчинника, температури та молекулярної маси полімеру на конформаційні перетворення макромолекул. Встановлено структурні параметри макромолекул та їх залежність від температури, природи розчинника та молекулярної маси полівінілпіролідону.

Досліджено причини електрохімічних осциляцій у системах з електрополімеризацією фурану, піролу, тіофену та їх похідних. З використанням лінійної теорії стійкості та біфуркаційного аналізу вивчено умови виникнення множинності стаціонарних станів та осциляторної поведінки і показано, що причиною їх виникнення може бути притягуюча адсорбат - адсорбат взаємодія включно із взаємодією між молекулами утвореного полімеру, і/або анодне окиснення сильних відновників, які утворюються протягом всієї полімеризації. Множинність стаціонарних станів може відбутися у випадку повного перетворення на полімер кількості молекул гетероциклічної сполуки, що адсорбувалася на даний момент.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.181.2-4 + Г715

Рубрики:

Полімери п'ятичленних гетероциклів, які містять сірку

Хімічний аналіз полімерів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Получены интерполимерные комплексы поли(3,4-этилендиокситиофена) (PEDOT) с рядом полиамидосульфонатных допантов (PA) с различной степенью жесткости полимерной цепи с использованием химического и механохимического методов. Показано, что способ получения комплексов и строение РA определяют морфологию, электропроводность и спектральные свойства синтезированных PEDOT/PA. Установлено, что стабильность водных дисперсий интерполимерных комплексов PEDOT/PA выше в случае использования химического метода синтеза, в то же время электропроводность пленок на их основе на несколько порядков ниже, чем для механохимически полученных аналогов.

Встановлено можливість використання гідрогелів на основі кополімерів полівінілпіролідону з 2-гідроксиетилметакрилатом як матриць для осадження металів за допомогою методу хімічного відновлення. Іммобілізацією в структуру гідрогелів таких металів як Ni, Cu і Ag одержано експериментальні зразки композиційних полімерних металогідрогелів.

Одержано гідрофільні мембрани з антибактеріальною активністю в процесі іммобілізації бактерицидного агента йоду на поверхні флуоровмісних мембран, попередньо модифікованих УФ-ініційованою прищепленою полімеризацією N-вінілпіролідону. Досліджено функціональні, транспортні та бактерицидні характеристики модифікованих мембран.

Мagnetite nanoparticles coated with polypyrrole have been synthesized. Nanocomposite powder has been investigated by FTIR, XRD, SEM, magnetometry, conductivity measurements. Polypyrrole in nanocomposite does not impair the magnetic properties of magnetite.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.181-27 + Л732.31-3

Рубрики:

Полімери вінільних похідних п'ятичленних гетероциклів з одним гетероатомом

Поліамідні волокна

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фізико-хімічні та технологічні основи полімеризації вінілових мономерів у присутності полівінілпіролідону за гетерофазних умов. Проаналізовано міжмолекулярні взаємодії в полівінілпіролідонвмісних гетерофазних системах. Охарактеризовано технологічні засади міжфазних полімеризаційних процесів одержання (ко)полімерів полівінілпіролідону. Приділено увагу технологічним властивостям матеріалів на основі сумішей термопластів і полівінілпіролідону.

Електрохімічно синтезовано полі(N-вінілкарбазол) на платиновому електроді в ацетонітрильних і змішаних водно-ацетонітрильних розчинах, досліджено вплив умов полімеризації на провідність одержаних полімерних плівок (ПП). Виявлено, що в апротонному ацетонітрильному розчині одержується провідний полімер, тоді як за аналогічних умов, однак за присутності додатків води, провідність синтезованої ПП зменшується. Таку зміну провідності утвореного полімеризату пояснено наявністю у молекулі вихідного мономера (ВМ) двох реакційноздатних функціональних груп, а саме карбазольної та вінільної. Визначено, що в апротонному середовищі відбувається окиснювальна полімеризація ВМ по карбазольній групі, тоді як за присутності додатків води процес ініціюють вільні радикали - інтермедіати окиснення води, що призводить до полімеризації за вільнорадикальним механізмом по вініловій групі і, відповідно, утворювання непровідного полімеру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576 + Г721.181

Рубрики:

Електроліз. Електродні процеси

Полімери вінільних похідних п'ятичленних гетероциклів з одним гетероатомом

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г721.181 + Л719.23-3

Рубрики:

Полімери вінільних похідних п'ятичленних гетероциклів з одним гетероатомом

Шаруваті пластмаси на основі гетероланцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ